Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну будь-яке місто може стати ціллю авіаційного або ракетного удару. Написи «укриття» та «бомбосховище», які раніше можна було побачити на стінах будівель, зараз набули справжнього сенсу. Під час війни вони стали справжнім домом та єдиним порятунком від російської агресії для великої кількості людей. У бомбосховищах народжують, святкують дні народження, ставлять вистави та проводять концерти. Заборона показує, як українці вже понад два місяці живуть у бомбосховищах, та закликає не ігнорувати сигнали повітряних тривог.
Жінка тримає собаку в поїзді на станції метро, яка використовується як бомбосховище. Харків, 26 березня 2022 року. Фото: ARIS MESSINIS / AFP via Getty Images
Діти граються під час повітряної тривоги в підземній святині під Спасо-Преображенським собором УПЦ МП. Одеса, 7 березня 2022 року. Фото: Scott Peterson / Getty Images
Двоє хворих немовлят у бомбосховищі лікарні Охматдит у Києві, 28 лютого 2022 року. Фото: Diego Herrera / Europa Press via Getty Images
Марія Іванівна, 85 років, живе в бомбосховищі. Її пенсія — єдине джерело доходу для всієї родини. Вона перенесла два інсульти. «Пам’ятаю Другу світову війну, — розповідає жінка. — Між цими двома війнами немає різниці. Тоді нам не було що їсти, ніде сховатися. Дуже важко викликати швидку допомогу. Вони не приїжджають через обстріли». Фото: Paula Bronstein / Getty Images
Дівчинка обіймає свого тата під час обстрілу міста Ірпінь. Березень 2022 року. Фото: Wolfgang Schwan / Anadolu Agency via Getty Images
Літня жінка у черзі на роздачу їжі на станції метро, яка використовується як бомбосховище. Мікрорайон Салтівка, місто Харків, Україна. Фото: Narciso Contreras / Anadolu Agency via Getty Images
Чоловік тримає новонароджену дитину в бомбосховищі пологового будинку. 2 березня 2022 року, Київ. Фото: Chris McGrath / Getty Images
Медсестра онкодиспансеру Настя Грачова та лікар Антон Соколов цілуються на своєму весіллі на станції харківського метро, яку використовують як бомбосховище, 3 квітня 2022 року. З початком російської агресії вони почали надавати безкоштовну медичну допомогу містянам, а коли ліки закінчилися, стали збирати гроші та закуповувати їх для мешканців міста. Фото: SERGEY BOBOK / AFP via Getty Images
Режисер Максим Голенко (праворуч) спостерігає, як актори Українського музично-драматичного театру готують нову виставу в бомбосховищі в Одесі. Фото: OLEKSANDR GIMANOV / AFP via Getty Images
Наталія і Любов у бомбосховищі, де вони пробули понад місяць. 9 квітня 2022 року, місто Чернігів. Фото: Anastasia Vlasova/Getty Images
Жінка обіймає свого кота на станції метро, яка використовується як бомбосховище в Києві. Фото: DIMITAR DILKOFF / STF / AFP via Getty Images
Діти-пацієнти київської педіатричної лікарні лежать у її підвалі, який використовується як бомбосховище. Фото: ARIS MESSINIS / AFP via Getty Images
Цивільний чоловік у бомбосховищі під лікарнею в місті Волноваха Донецької області. Фото: Stringer / Anadolu Agency via Getty Images
Мирні жителі у бомбосховищі в Ірпені, Україна, 6 березня 2022 року. Фото: Wolfgang Schwan / Anadolu Agency via Getty Images
Люди біля дверей підвалу свого будинку, який використовують як укриття під час вибухів у місті Щастя, що поблизу Луганська. Фото: ARIS MESSINIS / AFP via Getty Images
Мешканці ховаються при свічках у підвалі будівлі в Ірпені, поки російські війська рухаються містом, 7 березня 2022 року. За день до того від мінометного обстрілу на дорозі Ірпінь — Київ, яка була ключовим шляхом евакуації людей, загинули четверо мирних жителів. Фото: Chris McGrath / Getty Images
