90% реформ Україна виконала. Чому 10% домашнього завдання до перемовин з ЄС — чи не найважче

Рамки перемовин щодо вступу України в ЄС будуть визначені не раніше березня 2024 року. До цього часу Єврорада ще має ухвалити резолюцію про офіційне відкриття переговорів, а Київ — повністю пропрацювати сім рекомендацій, наданих в червні 2022 року.

Разом із народними депутатами та експертами редакторка Заборони Ірина Олійник проаналізувала, як саме проходить євроінтеграційний процес. Та зʼясувала, які умови Київ вже виконав для початку переговорів та які кроки ще необхідно впровадити.

Вступ України в ЄС: коли розпочнуться переговори

Єврокомісія рекомендувала Єврораді розпочати перемовини про вступ двох країн-претенденток до блоку 8 листопада 2023 року. На той час Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС. Однак для продовження євроінтеграційного процесу Києву необхідно в повному обсязі виконати додаткові рекомендації. 

«Основний прогрес був досягнутий у сфері конституційного правосуддя, в обранні Вищої ради правосуддя. Україні вдалося обмежити вплив олігархів на громадське життя, ухвалити новий закон про медіа та досягти прогресу у питанні національних меншин», — наголосила президентка Єврокомісії.

Лідери ЄС мають ухвалити резолюцію про офіційне відкриття переговорів про вступ України та Молдови до блоку на саміті в середині грудня 2023 року. Разом з тим Єврокомісія рекомендувала Європейській раді створити рамкові умови для таких переговорів, які передбачатимуть проведення Україною всіх необхідних реформ. Доповідь про досягнутий прогрес Єврокомісія оприлюднить у березні 2024 року.

«Євроінтеграція — це величезна робота та впровадження законодавчих ініціатив в різних сферах. В кінцевому підсумку законодавство України має відповідати законодавству ЄС в рамках директив та регламентів, — розповідає Забороні народний депутат фракції партії “Голос” Ярослав Железняк. — Київ насправді пройшов один із найбільш важливих етапів для початку переговорів з ЄС. Звіт Єврокомісії вже офіційно рекомендує розпочати перемовини про вступ України в Євросоюз». 

Які умови Єврокомісії виконані у повному обсязі

ЄК відмічає, що попри російське вторгнення, законодавча гілка влади в Україні продовжує ефективно приймати необхідні ініціативи для виконання реформ, аби рухатися в напрямку приєднання до європейської спільноти.

«Ключові рішення, особливо щодо питань оборони та безпеки, приймалися чіткою міжпартійною більшістю. Значну увагу було приділено законодавству, пов’язаному з євроінтеграцією. Рада виконувала важливі символічні функції», — йдеться у звіті Єврокомісії. 

Загалом Київ виконав у повному обсязі 4 із 7 рекомендацій, які отримав разом зі статусом кандидата на членство в ЄС ще у червні 2022 року:

• впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного Суду України відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
• завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору;
• реформа медіагалузі — приведення українського законодавства у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Судова та медійна реформи в Україні 

Єврокомісія високо оцінила реформування судової системи, зокрема перезапуск роботи Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), а також зміну процедури добору суддів до Конституційного суду. Нині відбір до судового органу здійснює дорадча група експертів, де вирішальний голос мають міжнародні експерти. Вона оцінює кандидатів на доброчесність та професійність. Далі за них голосує Верховна Рада. 

«Процедура відбору членів Конституційного суду має бути прозорою, без жодних політичних призначень, адже довіра до судової системи та її рішень надзвичайно важлива, — розповідає у розмові з Забороною заступниця голови депутатської фракції партії “Слуга Народу” Євгенія Кравчук. — [До реформи] дуже часто призначення суддів здійснювалося на основі політичного рішення, зокрема якщо це по суддівській або парламентській квоті. Тобто ця система була як закритий клуб».

За словами Кравчук, одним з успішних кроків Києва на шляху до євроінтеграції було реформування медіагалузі, зокрема внесення аудіовізуальних директив ЄС до національного законодавства. А також здійснення боротьби із російською пропагандою та її ворожим впливом всередині країни. Протидію мові ворожнечі вдалося реалізувати шляхом розширення повноважень Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. 

«Насправді медійна реформа і прийняття закону про медіа, а згодом зміни до закону про рекламу, — це історія успіху виконання семи рекомендацій ЄС, — зауважує Кравчук. — Парламент проголосував в цілому закон про медіа ще в грудні 2022 року. А цьогоріч народні депутати завершили процес, ухваливши зміни до рекламного законодавства. Річ у тім, що протягом восьми років та трьох скликань парламенту так і не змогли прийняти ці медійні зміни. Було багато спротиву всередині Верховної Ради, зокрема різні кампанії з дискредитації, які мають походження з РФ».

Також однією з вимог ЄС було забезпечення незалежності регулятора — Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Саме тому народні депутати ухвалили прозору процедуру обрання членів до національного регулятора з акцентом на професійність та доброчесність, наголошує Євгенія Кравчук.

Додаткові рекомендації Єврокомісії

У ЄС підкреслюють необхідність адаптації українського законодавства до стандартів європейського. У звіті наголошують на виконанні додаткових рекомендацій, які Київ не впровадив у повному обсязі:

• реалізація антиолігархічної реформи. У Брюсселі наполягають, що Україні все ж варто ухвалити закон про лобіювання відповідно до європейських стандартів;
• зміни до законодавства про нацменшини відповідно до попередніх рекомендацій Венеційської комісії;
• посилення боротьби з корупцією. Зокрема, вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК.

Закон про нацменшини потребує доопрацювання: що з ним не так

У ЄС вважають, що Україна не виконала в повному обсязі рекомендації Венеційської комісії в рамках законодавства про нацменшини, згадані у висновку від червня 2023 року та від жовтня 2023 року. Мова йде про зміни до законів про державну мову, ЗМІ та освіту для нацменшин.

Як зазначає у розмові з Забороною керівниця програм підтримки демократичних перетворень Українського центру політичних досліджень Юлія Тищенко, найбільш суперечливим виявився мовний аспект навчання дітей. Закон про нацменшини передбачає, що в школах нацменшин частина навчання з кожного предмету буде відбуватися державною мовою, а частина — мовою національної меншини. Відсоток української мови у викладанні поступово збільшуватиметься. Венеційська комісія закликала ухвалити методологію використання мов нацменшин в органах влади та відкласти переведення системи освіти на українську й продовжити перехідний період.

«З боку сусідніх країн активізувалося питання стосовно навчання угорської та румунської нацменшин, — каже експертка. — Ці держави були стурбовані тим, що система освіти мовами національних меншин буде змінена, і переважатиме українська мова. Але цю норму регулює не закон про нацменшини, а закон про освіту, ухвалений у 2017 році».

З огляду на рекомендації Венеційської комісії, у серпні народні депутати подали законопроєкт №9610 із правками. В ухваленій редакції були частково враховані пропозиції комісії. Однак до закону не включили норми, які могли б обмежувати права української мови.

Реформування антикорупційних структур: які ще кроки необхідні

Також, на переконання Єврокомісії, Україна має продовжувати розслідування корупції на високому рівні та виносити відповідні судові рішення у подібних справах з арештом та конфіскацію злочинних активів. 

У звіті ЄС йдеться, що необхідні зусилля для подальшого впорядкування та вдосконалення матеріального та процесуального кримінального права. Щоб впоратися з навантаженням, що зростає, необхідно збільшити штат НАБУ та кількість прокурорів САП, а також суддів Вищого антикорупційного суду.

15 вересня в рамках виконання антикорупційної реформи у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10060 про посилення самостійності та незалежності САП. Проєктом закону пропонується внести зміни до кількох законів, зокрема до КПК України щодо визначення повноважень керівника САП як керівника органу прокуратури (для прокурорів САП), та до закону «Про державну таємницю» в частині включення заступника генерального прокурора — керівника САП до переліку осіб, яким надається доступ до державної таємниці всіх ступенів секретності.

«Законодавча ініціатива дає можливість зробити САП окремою юридичною особою, власне, більш автономним різновидом прокуратури, відокремленої від Генеральної прокуратури, — зауважує у розмові Ярослав Железняк. — Таким чином буде реалізована політична та процесуальна незалежність САП та посилення антикорупційної інфраструктури».

За словами Железняка, наступними кроками для реалізації реформ згідно з вимогами ЄС та МВФ є перезавантаження Бюро економічної безпеки для запобігання та протидії економічним злочинам, а також розширення штату НАБУ.