Потойбічні сутності. Андрій Страхов — у «Рівні цензури»

Раз на два тижні в рубриці «Рівень цензури нульовий» Заборона публікує роботи одного фотографа, художника або колективу. У них показані історії, не співзвучні з масовою культурою, або піддаються цензурі в ЗМІ та соціальних мережах. У цьому випуску — два проєкти Андрія Страхова, об’єднані темою смерті й потойбічного світу.

Потойбічні сутності. Андрій Страхов — у «Рівні цензури нульовий»

Раз на два тижні в рубриці «Рівень цензури нульовий» Заборона публікує роботи одного фотографа, художника або колективу. У них показані історії, не співзвучні з масовою культурою, або піддаються цензурі в ЗМІ та соціальних мережах. У цьому випуску — два проєкти Андрія Страхова, об’єднані темою смерті й потойбічного світу.

«У своїй творчості я звертаюся до теми Смерті і світу інфернальних істот, створюючи власну міфологію і географію особистого Аду, — розповідає Андрій Страхов про свою творчість. — Цей потойбічний світ населений персонажами, образи яких сформувалися та отримали візуальне вираження завдяки враженням, пов’язаним із дитячими переживаннями кошмарних сновидінь, а також містичної літератури, яку я завжди любив».

Для створення колажів Страхов використовує фотоматеріали старих медичних дисертацій і хірургічних довідників, робить композиції із зображень покалічених людських облич і частин тіла. Автор пояснює, що в процесі метаморфоз вони набувають рис монструозних, демонічних істот, які мешкають серед загрозливих кучугурів або загубилися в похмурих пейзажах. У взаємодії елементів потворного і умовно «красивого» виникають образи, сприйняття яких викликає нові естетичні переживання, знімаючи емоції, пов’язані з відразою (цикл «Архів доктора Назаренка»).

 «У текстильних колажах, близьких до декоративних форм мистецтва, смерть і розпад присутні фізично: як фон для деяких картин я використовував шматки індонезійського савана (цикл «Саван, що блукає»)», — говорить Страхов.

Андрій Страхов укладає свої колажі в зіни і книги, де композиції об’єднані в серії із власною логікою і сюжетами, а друкує їх у своєму видавництві «Stavok Press».

«Рівень цензури нульовий» — це майданчик для відкритого діалогу на складні та табуйовані теми, такі як сексуальність і тілесність, стрес і депресія, війна й ідентичність. Ми не платимо гонорар за публікацію, але допоможемо зробити авторське висловлювання почутим, а також беремо участь в його оформленні. Деталі — тут.