АНТИСЕМІТИ НА ВИКЛИК
Хто відповість за вибухи в центрі Києва,
підпал синагоги й осквернення могил
АНТИСЕМІТИ НА ВИКЛИК
Хто відповість за вибухи в центрі Києва, підпал синагоги й осквернення могил
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал:
оперативно і коротко про важливе.
Оприлюднено: 17.01.2019
Автор: Олексій Арунян
Верстка: Наталя Самсонова
Хто й навіщо кинув гранату в Києві на вулиці Грушевського 24 серпня 2017 року? На початку лютого в Печерському суді має відбутися судове засідання щодо цієї справи, на якому, як очікується, буде оголошено обвинувальний акт двом підозрюваним – уродженцю Черкас Дмитрію Чернодубравському і одеситу Сергію Бахчевану.

Прокуратура стверджує, що на їхньому рахунку 27 гучних злочинів на ґрунті ненависті. Їм інкримінують осквернення юдейських святинь і польських пам'ятників. Згідно з офіційною версією, саме вони кидали бойові гранати й димові шашки в посольства США і Латвії. Однак найбільш резонансний випадок – це, звісно, той самий вибух на Грушевського на День Незалежності.

Напередодні суду журналіст Заборони намагався розібратися – чого вдалося досягти слідству за півтора року роботи, чи тих затримали, і чи є шанс притягти до відповідальності замовників?
Випадок на Грушевського
Три осколки в тілі Євгена, найімовірніше, залишаться з ним на все життя. Два з них засіли в плечі, третій – зайшов у живіт і зупинився біля хребта. Євген – снайпер десантно-штурмових військ України (ім'я на його прохання змінено). Він не раз брав участь у боях на Донбасі, але осколки наздогнали його позаминулого року в центрі мирного Києва.

На Хрещатику тоді проходив парад. Євгеній був серед глядачів. Він прийшов туди на прохання свого командира і друга – героя України Валерія Чибінєєва. На святі були також дружина й теща Чибінєєва. Сам герой України брав участь в огляді військ і тому попросив товариша по службі побути з дружиною і тещею, показати їм місто.

Євген провів для жінок невелику екскурсію центром міста, розповів, як і де розгорталися події під час Євромайдану. Показав урядовий квартал. Трійця йшла вулицею Грушевського, підходила до Хрещатика, коли за їхніми спинами пролунав вибух.
Слідчі заходи після вибуху на вулиці Грушевського 24 серпня 2017 року.
Фото: Національна Поліція України
Той момент назавжди закарбувався в пам'яті Євгена: «У тещі, яка опинилася на землі, виступила кров на підборідді, я зрозумів, що її поранено… У мене теж кров почала юшити зверху, по лобу, по лицю. Я зрозумів, що мене також зачепило. У дружини Валєри був шок, я почав на неї кричати: розмовляй з мамою, розмовляй з мамою». Євген пояснює: «Говорити в такі моменти з людиною потрібно, аби вона не відключилася».

Перехожі, що прибігли допомогти, викликали медиків, і через 10-15 хвилин постраждалих забрала швидка допомога. Найбільше перепало тещі Чібінєєва. Осколок зайшов їй в голову, вона впала в кому. Через деякий час жінка прийшла до тями, але частково втратила пам'ять. Перші кілька місяців вона була прикута до ліжка й без сторонньої допомоги не могла навіть поїсти. Зараз вона вже потроху ходить, однак вийти з дому самостійно не може.

Дружина Чібінєєва постраждала менше за усіх. Вона отримала легке поранення ноги, лікарям одразу вдалося вийняти осколок. Євгену осколки не зачепили життєво важливих органів. Періодично він відчуває болі, але, і це найважливіше, не втратив можливості ходити.

Євген уважно слідкує за ходом розслідування й чекає чергового судового засідання.
Кого упіймали
Після вибуху на Грушевського поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу – замах на вбивство. У квітні 2018 року цьому злочину дали ще одну класифікацію – терористичний акт. За версією слідства, гранату в рідних і друга Чібінєєва кинув 32-річний уродженець Одеси Сергій Бахчеван. Згідно з матеріалами справи, йому належать генетичні ознаки клітин, що були виявлені криміналістами на загвіздку.

Бахчеван був затриманий 1 жовтня 2017 року разом зі ще одним підозрюваним – мешканцем Черкас Борисом Мущенком. Поліцейські схопили їх на Закарпатті. У їхній машині були знайдені гранати й балон з пропаном. На думку слідчих, за допомогою цих речовин Бахчеван і Мущенко збиралися скоїти новий злочин – підірвати пам'ятник Семи угорським племенам на Верецькому перевалі.
Мущенко на оперативному відео, яке зняли під час затримання, каже: «Свободівці його руйнували, руйнували – не зруйнували. Ну і тоді вирішили його балоном газовим підірвати, підпалити, прив'язати гранати, аби все-таки його зруйнувати».

У той день, коли Мущенка затримали на Закарпатті, у Києві був арештований такий собі Дмитрій Чернодубравський. Його підозрюють у тому, що саме він свого часу найняв Мущенка і Бахчевана.

Борис Мущенко. Фото: Національна Поліція України
Поліцейські заявляють, що вийшли на слід підривників після нападу, який було скоєно в Умані 21 вересня 2017 року. У цей день вибух стався неподалік від місця, де святкували юдейський Новий рік паломники-хасиди. У результаті 13-річний хлопчик з Ізраїля отримав легке поранення руки. Як підтвердження того, що до цієї події причетна та ж група, СБУ оприлюднила кадри з камер спостереження, на яких видно, як вулицями Умані йде Сергій Бахчеван.
Сергій Бахчеван. Фото: Фото: Національна Поліція України
До цього, за версією слідства, та ж банда скоїла ще три напади на ґрунті антисемітизму. 30 липня 2017 року злочинці кинули коктейль Молотова в синагогу у Львові. 19 листопада 2016-го злочинці розписали ксенофобськими надписами юдейський молитовний дім у Чернівцях. Вони ж, якщо вірити слідству, 23 грудня 2016 року облили червоною фарбою могильний комплекс «Цадика Нахмана» в Умані і кинули там свинячу голову з вирізаною на ній свастикою.
23 грудня 2016 року зловмисники осквернили могильний комплекс «Цадика Нахмана» в Умані. Фото: Національна Поліція України
Учасники групи підозрюються також в оскверненні польських пам'ятників. 9 січня 2017 року, як стверджує слідство, у селі Гута-Пеняцька на Львівщині вони підірвали монумент полякам, розстріляним під час Другої світової. І розмалювали нацистськими надписами польські пам'ятники в селах Биківня і Підкамінь.

Представники МВС впевнені в тому, що саме Чернодубравський, Мущенко й Бахчеван у 2017 році влаштували три вибухи на території дипломатичних установ. Зокрема, підірвали гранату на території посольства США в Києві й кинули димові шашки біля посольств Польщі і Литви.

Ввечері того ж дня, коли на Грушевського відбувся вибух, в іншому районі столиці був пошкоджений пам'ятник учасникам АТО. Поліція вважає, що за цим також стоять Чернодубравський, Бахчеван і Мущенко. Їх також підозрюють у тому, що влітку 2017 року вони кинули гранати в київські офіси «Конгресу українських націоналістів» і ультраправої партії «Національний корпус».

Назагал Бахчевану, Мущенку й Чернодубравському, як ми вже говорили, інкримінується скоєння 27 злочинів. Однак на лаві підсудних у результаті опинилися лише двоє підозрюваних. Чому?
Судовий розгляд цієї справи в Печерському суді може розтягнутися на кілька років.
Фото: Олексій Арунян
Третій не зайвий
Усі 27 злочинів об'єднали в одну кримінальну справу й у серпні 2018 року її направили в Печерський суд Києва. Однак одному з фігурантів – Мущенку вдалося сховатися під час досудового розслідування. Після затримання він пішов на угоду зі слідством і дав свідчення. Завдяки цьому навесні 2018 року його перевели з СІЗО під домашній арешт. Спершу цілодобовий, потім нічний. Результат: Мущенко зник.

Його ймовірний спільник – Сергій Бахчеван – спершу також уклав угоду зі слідством, але згодом вибрав іншу стратегію захисту – відмовився від свідчень. Зараз він стверджує, що ні в чому не винен і обмовив себе під тортурами. Відповідаючи на запитання, як його катували, Бахчеван широко відкриває рот. Зі всіх передніх зубів у нього залишився лише один, інші – вибиті. «Били і коли брали, і в Умані. Не знаю хто, не у формі вони були. Вибили всі зуби, тріснули два ребра», – каже Бахчеван, видаючи свист, коли вимовляє шиплячі.
«Він нічого не пояснював, а я нічого не запитував. Попросив з'їздити. У нього на п'яну голову забрали права, треба було виручити»
У його затриманні брали участь співробітники Нацполіції і СБУ. Ці відомства не коментують заяву Бахчевана про тортури. Прес-служба СБУ у відповідь на інформаційний запит Заборони заявила, що в них «відсутні відомості про дані обставини». Нацполіція також надіслала відмову.

Підозрювані тим часом продовжують скаржитися на тортури й перекладають усю провину на Мущенка, який зник.

Бахчеван, зокрема, стверджує, що до арешту він не мав стосунку до криміналу, поняття не мав ні про яку банду, працював звичайним будівельником. Розповідає, що з Мущенком познайомився, коли той замовив йому ремонт на своїй дачі. Те, що їх обох затримали в машині з гранатами в багажнику біля пам'ятника Семи угорським племенам, він пояснює випадковістю. «Він нічого не пояснював, а я нічого не запитував. Попросив з'їздити. У нього на п'яну голову забрали права, треба було виручити», – говорить підозрюваний.

Бахчеван зізнається, що привозив Мущенка в Умань під час юдейського Нового року, коли там відбувся вибух гранати. Однак, за словами Бахчевана, сам він не має стосунку до цього злочину й не знав, що такий планується.
Підозрювані перекладають провину на спільника, який зник. Фото: Олексій Арунян
Версія ймовірного організатора
Дмитрій Чернодубравський, підозрюваний в організації злочинів, також цілковито заперечує провину й також перекладає все на Мущенка. Чернодубравський розповідає, що останніх два роки він разом зі своєю сім'єю проживав у Києві й займався мирним бізнесом – володів пунктами обміну валют.

Він родом із Черкас, де познайомився з Мущенком. «Я його знав з дитинства. Колись у нас із ним була спільна СТО. Заїжджав до мене на шашлики, ми дружили сім'ями, вони до нас у гості приїздили, ми до них», – розповідає Чернодубравський.
За версією підсудного Чорнодубравського, слідство хотіло зв'язати злочини з Партією регіонів
Каже, що окрім СТО, Мущенко мав і інший бізнес: володів точками на радіо-ринку й був колектором. За словами Чернодубравського, приблизно за рік до арешту стосунки між ними зіпсувалися. Це нібито відбулося після того, як Мущенко позичив у нього велику суму грошей і не повернув її.

Чернодубравський стверджує, що коли його колишнього бізнес-партнера затримали, той дав проти нього свідчення й обмовив його. За версією підсудного, Мущенка примусили обмовити саме його, тому що слідству потрібно було зв'язати скоєні ним злочини із «Партією регіонів», членом якої Чернодубравський колись був.
Дмитро Чернодубравський. Фото: Олексій Арунян
З 2010-го по 2014 роки він справді був помічником депутата Ігоря Мельникова, котрий керував фракцією регіоналів у міськраді Черкас. Зараз цей діяч очолює відділення «Опозиційного блоку» в Черкаській області. Поліція не виключала, що Мельников може бути причетний до злочинів, які інкримінують його колишньому помічнику. У травні 2018 року слідчі через суд отримали доступ до банківського рахунку екс-депутата. Вони перевірили, чи пересилав Мельников гроші підозрюваним, але нічого не знайшли.

За словами Чернодубравського, поліцейські пропонували йому укласти угоду зі слідством, визнати вину і здати замовників, на яких йому вкажуть. «Показали фотографії людей. Кажуть, що треба сказати, що вони з Москви, вони, тіпа, замовники і тоді, тіпа, ти підеш як свідок. Навіть не як свідок, ми тебе виведемо з цього процесу», – стверджує підсудний.

Про зв'язок банди з відомими екс-регіоналами говорив і міністр МВС Арсен Аваков.
Міністр йде по слідах
Наступного дня після затримання Бахчевана, Мущенка і Чернодубравського міністр МВС зібрав у Києві прес-конференцію й заявив, що затримані – члени організованої злочинної групи «Торпеди».

ОЗГ з такою назвою з 90-х років діє в Черкаській області. Цій банді приписують крадіжки, замовлені вбивства й розбійні напади. Свою назву вона отримала від двічі судимого Валерія Дирди на прізвисько Торпеда. Сьогоднішній мер Черкас та інші посадові особи заявляли, що «Торпеди» продовжують злочинну діяльність у регіоні та мають своїх покровителів серед місцевої влади та силових структур. Однак навіщо їм було вчиняти напади на синагоги, пам'ятники, посольства й сім'ю учасника війни?
На прес-конференції міністр МВС Арсен Аваков (в центрі) стверджував, що замовники встановлені.
Фото: Національна Поліція України
Аваков висунув щодо цього свою гіпотезу. Він заявив, що затримані виконували замовлення колишніх функціонерів «Партії регіонів» – екс-губернатора Черкаської області Сергія Тулуба й колишнього нардепа Володимира Олійника. «Слідством та оперативниками задокументовані ланцюжки контактів цих виконавців з безпосередніми керівниками й цими двома особами, котрі давно перебувають на території Російської Федерації, і вважають, що вони недосяжні для нас», – заявив Аваков.

І додав, що затримані є не лише членами банди «Торпеди», але й колишніми учасниками Антимайдану. Свої дії, як стверджував міністр, вони координували з лідерами партії «Опозиційний блок». Аваков прямо заявив, що ціллю названих замовників було розпалювання в Україні міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі, а також втягування України в міжнародні конфлікти.

Екс-депутат Володимир Олійник відповів міністру. На своїй сторінці в Facebook він написав: «Грішним ділом подумав, а фортецю 12 століття в Карпатах також я знищив, чи це було до мене? А якщо серйозно, то потрібно подавати в суд на Арсенія Авакова. Докази, будь ласка, в студію!»

А з доказами в суді проблеми.
Підготовче засідання в Печерському суді. Фото: Олексій Арунян
Де замовник
Прокурор Ігор Мартинюк, який представляє в суді сторону звинувачення, не зміг ні підтвердити, ні спростувати, чи пропонували Чернодубравському угоду, яку описав підсудний. Мартинюк заявив, що недавно долучився до процесу й не в курсі, чи зверталися до підозрюваного з такою пропозицією.

Прокурор водночас констатує, що під час досудового розслідування поліція не змогла встановити особу замовників. Тобто попри твердження Арсена Авакова, слідчим не вдалося довести, що за цими злочинами стоять колишні функціонери «Партії регіонів» Олійник і Тулуб.

«Я не готовий про це говорити. Встановлені, це означає, що людині оголошено підозру, акт направлений до суду, сформоване звинувачення. А ці розмови про те, кого кому хотілося б бачити як замовника, я не коментуватиму», – говорить прокурор.
«Не всі люди, які причетні до цієї справи, зараз під слідством. Хтось по вулицях бігає»
Він відмовляється відповідати на запитання про те, чим конкретно підтверджується вина підсудних, оскільки не хоче розкривати зібрані слідством докази, допоки вони не будуть розглянуті судом. А зважаючи на величезну кількість епізодів, судовий розгляд може розтягнутися на роки.

Наразі відбулося лише підготовче засідання. А на 1 лютого, як ми вже згадували, заплановано оголошення обвинувального акту. Воно мало б відбутися ще в грудні, але засідання перенесли за клопотанням Євгена – ветерана АТО, який постраждав від вибуху на вулиці Грушевського. Ознайомившись з матеріалами справи, він так і не зміг зрозуміти, хто ж кинув гранату й чого добивалися ці люди. Хотіли відомстити йому і його командиру за участь в АТО? Хотіли посіяти хаос у центрі міста?

«Не всі люди, котрі причетні до цієї справи, зараз під слідством, – зітхає Євген. – Хтось бігає вулицями. Якщо це серйозна злочинна група, самі розумієте, які можуть бути наслідки. За ґратами тримають двох людей. Кажуть, що вони винні. Ну припустімо, винні, а хто ж тоді їх курував? Хто їм платив?».
Політологічна експертиза
З огляду на незвичність злочинів, їхній резонанс і можливе політичне підґрунтя, ми попросили кількох українських політологів і політтехнологів прокоментувати цю ситуацію. Зокрема, запитали – чи могли ці злочини бути частиною кривавої політтехнології. Чи правильна версія Арсена Авакова? Загальний підсумок майже всіх відповідей: все може бути. Найбільш розлогу відповідь дав керівник Групи моніторингу прав національних меншин В'ячеслав Ліхачов. Подаємо його слова повністю:

«

В'ячеслав Ліхачов
– Підсудним у цій справі інкримінують таку кількість епізодів, що складно узагальнювати. Якісь там випадки відбулися непоміченими, якісь викликали широкий резонанс, щось дуже сильно вразило, але у вузькій цільовій ніші. Якщо завданням злочинців було зіпсувати зовнішній імідж України, то значною мірою їм це вдалося. Якщо зіпсувати міжетнічні стосунки всередині України, то явно ні.

На жаль, спостерігачу ззовні абсолютно неможливо судити про слідство. Ті веселі картинки і смішні схемки з фотографій і стрілочок, які розповсюджували СБУ і МВС, не дають зовсім ніякої інформації про те, як був встановлений у цьому ланцюжку зв'язок замовників і виконавців. Ну й в мене є суб'єктивний сумнів, що підсудні і справді відповідальні за всі епізоди, які їм інкримінують.

Картинки та схеми, які розповсюджували пресс-служби СБУ та МВС не дають уявлення про те, чи дійсно був встановлений ланцюжок замовників і виконавців.
Назагал немає нічого неправдоподібного у версії про замовлення Росією провокацій у сфері ксенофобії, які спрямовані на дискредитацію України на зовнішній арені. Низка схожих випадків уже була цілком вірогідно встановлена і раніше, і не лише українськими правоохоронними органами, але й, наприклад, польськими.

Також правдоподібною виглядає версія про те, що посередниками між умовними російськими замовниками і рядовими виконавцями були представники колишнього українського істеблішменту, що втекли з країни й сьогодні намагаються продемонструвати свою корисність кремлівським покровителям. Однак це занадто загальне припущення, яке не дає можливості робити категоричні твердження.

Кількість публічної інформації щодо справи не дає можливості щось достовірно встановити. Версія Авакова з таким же успіхом може бути цілком умоглядною й безпідставною пропагандистською конспірологією. Надіюся, що під час суду можна буде сформувати якесь більш повноцінне враження.

»