Археологам дозволили обстежити закриту мечеть Г’янвапі в Індії

• Будівля зведена на руїнах індуїстського храму в культовому місті Варанасі.
• Мусульмани відкидають заяви істориків про минуле території, а знахідки індуїстської культури вважали помилковими.
• Завдяки археологічному дослідженню, мечеть можуть вперше відкрити для богослужінь індуїстів.

Прихильники індуїзму кілька десятиліть борються за повернення територій, на яких мусульмани побудували свої святині, зруйнувавши індуїстські храми. Прецедент із Г’янвапі є історично важливим: вперше суд порушив умови закону про культові місця й офіційно дозволив дослідити територію комплексу.

Заборона розповідає про поворотний момент у суперечках двох найбільших релігійних спільнот Індії.

Дослідження храму у Варанасі: рішення суду

У справі про мечеть Г’янвапі, яка триває з 1991 року, нарешті ухвалили остаточне рішення: окружний суд міста Варанасі дозволив Археологічній службі Індії (ASI) обстежити територію комплексу. Індуїсти наполягали на детальному вивченні храму, бо споруда нібито збудована на місці їхньої святині, повідомляє WION.

 «У приміщенні, де мусульманські віряни миють руки перед намазом, під час відеозйомки для суду виявили шивлінг. Ця культова пам’ятка для індуїстів абстрактно уособлює бога Шиву. Знахідка підтверджує доводи істориків про те, що храм початково відповідав зовсім іншій релігії. Самі мусульмани такі заяви відкидають і запевняють, що то був не шивлінг, а лише фонтан», — зазначають у виданні.

Комісія має точно визначити, чи є місце індуїстською святинею. Якщо так, мечеть офіційно відкриють для індуїстів: вірянам дозволять щоденне поклоніння перед ідолами на зовнішніх стінах, які, на їхню думку, лишилися ще від зруйнованого храму Вішванатх.

«Важливо дослідити вік і характер конструкції західної стіни будівлі та куполів, щоб перевірити, чи існувала під ними верхівка храмів. Крім того, слід перевірити знаки, які помітні на багатьох стінах, і багато інших настінних малюнків», — пояснюють журналісти.

У 1984 році індуїсти створили загальнонаціональну кампанію з повернення мечетей, які були побудовані шляхом знесення індуїстських храмів. До суду подали численні петиції щодо відчуження таких ділянок на користь індуїстів. 6 грудня 1992 року радикальні активісти навіть знесли мечеть Бабрі в місті Айодх’я. Вони стверджували, що споруда була місцем народження Рами.

Довгий час у справах не було ніяких зрушень, адже позови суперечать закону про місця культу, який забороняв судам розглядати будь-які процеси, спрямовані на реорганізацію храмів, що існували після проголошення незалежності Індії 15 серпня 1947 року. Прецедент із мечеттю Г’янвапі є історично важливим і може зрушити всю серію вимог вірян.

Мечеть Г’янвапі: історія

Історичні дані свідчать про те, що її побудували на руїнах індуїстського храму Вішванатх XVI століття. Його будівлю частково зруйнували у 1669 році за наказом шостого імператора Великих Моголів Аурангзеба. 

Однією з причин нападу на храм було те, що його покровителі сприяли втечі з в’язниці індуїстського короля Шіваджі, який був відомим ворогом могольського народу. Також в такий спосіб правителі намагалися показати свою владу над землею. Осквернення храмів робило колишніх керівників політично безсилими.

Більшість місцевих мусульман відкидають ідею про те, що Аурангзеб зруйнував храм лише через ненависть до індуїзму. Вони висувають такі теорії:

• початкова будівля була релігійною школою і зруйнувалась сама по собі з плином часу;
• храм зруйнував індуїстський купець через те, що священники пограбували та вбили одну з його родичок;
• споруду знищили під час громадського бунту, спровокованого місцевими індуїстами, тому що він служив центром політичного повстання.

Раніше Заборона розповідала про зміни в системі освіти Індії: зі шкільної програми прибрали обов’язкове вивчення теорії еволюції та деякі вчення з точних наук.