Атака на заводи РФ у Татарстані: про що важливе свідчить далекобійний удар ЗСУ

• 2 квітня дрони завдавали удар по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО», що за 1200 км від кордону з Україною. Також постраждав завод з виробництва шахедів.Операцію нібито реалізували СБУ та ГУР. 
• Дрони, які атакували Татарстан, схожі на літак малої авіації Cessna 172. Вони можуть летіти на відстань під 1300 км та нести 376 кг навантаження.
• Також нові українські безпілотники, ймовірно, здатні продовжувати атаку навіть в умовах глушіння РЕБ.

Атака на Єлабугу, що в Татарстані, свідчить, що у Росії не вистачає засобів ППО, щоб прикрити надважливий регіон. Саме у ньому поряд знаходиться ГЕС, а також заводи з виробництва дронів Shahed та КАМАЗ. Також удари можуть свідчити про використання українськими воїнами дронів зі штучним інтелектом. Це дозволяє набути повної автономності (не треба навіть звʼязок із супутником).

Заборона розповідає про висновки, які можна зробити з атаки українських дронів на відстані у 1200 кілометрів.

Ураження «ТАНЕКО» 2 квітня: висновки

СБУ та ГУР (як свідчать дані низки українських ЗМІ, офіційного підтвердження поки немає) 2 квітня 2024 року завдали удару по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» у Татарстані. Дрон, ймовірно, влучив у одну з установок підприємства. 

НПЗ знаходиться поблизу міста Єлабуга, що приблизно у 1200 км від кордону з Україною. Успішна атака по району може свідчити про нездатність РФ прикрити ППО обʼєкти вглибині своєї території, вважають у Defense Express.

З огляду на відео, яке опублікували в мережі, дрони за своїми розмірами більше відповідають літакам малої авіації, наприклад Cessna 172. Такий апарат здатен долати під 1300 км, а також нести 376 кг навантаження. Якщо використовувати його, як основу БпЛА, то обидва параметри стануть більші, оскільки можна зняти зайве обладнання.

Приблизна відстань від найближчої точки українського кордону до району ударів БпЛА 2 квітня. Скріншот: Deep State Map

Під час атаки на Татарстан, окрім НПЗ, дрони також вразили територію підприємства, яке виготовляє Shahed. На заводі «Алабуга» впали три БпЛА. 

«У 25 км від місця удару знаходиться ‘КамАЗ’ — найбільший виробник у РФ вантажних автомобілів, в тому числі — основних для армії РФ. А у 20 км — Нижньокамська ГЕС. Тобто в одному районі одразу три об’єкти, а за будь-якою логікою вони мали бути прикрити не просто одним умовним ‘Панцирем’ (система ППО), а повноцінним позиційним районом протиповітряної оборони. А це говорить лише про одне — у РФ немає можливості прикрити навіть такі групові об’єкти від атак», — пояснили аналітики.

Дрони на ШІ у ЗСУ: висновки британських аналітиків

Щоб досягти більшої точності, Україна під час атак нібито почала використовувати безпілотники з інтегрованими системами штучного інтелекту. Вони, ймовірно, допомагають БпЛА орієнтуватися в просторі та уникати перешкод, пише CNN.

Близькі до української програми безпілотників експерти пояснили виданню, як це працює: 

• у кожен дрон завантажено маршрут, якому він слідує до певного моменту;
• на термінальній (кінцевій) стадії снаряд можуть почати глушити — саме на цей випадок необхідний штучний інтелект;
• ШІ аналізує завантажені супутникові дані та дані про місцевість, щоб уразити ціль з метровою точністю.

«У них є така штука під назвою машинний зір, яка є формою ШІ. По суті, ви навчаєте модель штучного інтелекту визначати географію та ціль, до якої вона рухається. Коли його нарешті розгортають на БпЛА, він здатний визначити, де він знаходиться. Він не потребує зв’язку (із супутниками), він повністю автономний», — сказав аналітик Королівського інституту об’єднаних служб британського мозкового центру Ноа Сільвія.

При цьому зазначається, що це ще початок розвитку застосування штучного інтелекту в дронах. Тобто потенціал використання може не обмежуватися лише задачами з визначення геолокації.

«Рівень штучного інтелекту все ще дуже низький. Такого рівня автономності ще не було в дронах раніше, але ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях потенціалу цієї технології», — сказав колишній британський військовий офіцер і експерт із боротьби з дронами та штучним інтелектом Кріс Лінколь-Джонс.

Раніше Заборона розповідала про модернізацію російських дронів Ланцет, у якій також використовувався штучний інтелект. Їх довелось забрати з фронту, через одну проблему.