Атомна суперечка балтійських сестер. Як Литва і Латвія посварилися через білоруську атомну станцію

У 2021 році в Білорусі, на кордоні з Литвою, мають ввести в експлуатацію атомну станцію, яку будують на гроші Росатома. Заборона вже розповідала про це — з 2008 року правозахисники та активісти протестують проти станції, але це призводить тільки до арештів незгодних. А Росія за рахунок атомної енергії намагається збільшити свій вплив у світі. Тимчасом у Литві теж сподіваються, що будівництво зупиниться. Там закликають партнерів блокувати поставки в Білорусь, але інші країни не поділяють позиції сусідки. «Нова газета — Балтія» розповідає, що відбувається — переказуємо їхній матеріал.

Свого часу колишню президентку Литви Далю Грибаускайте сильно критикували за відмову їхати до Риги на урочистості з нагоди 100-річчя Латвії. Глава держави не змогла вилетіти з технічних причин — з ладу вийшов літак литовських ВПС Spartan, але пересісти в автомобіль лідерка республіки не захотіла. Ґітанас Науседа, який на той момент вже заявив про те, що балотуватиметься в президенти, засудив вчинок Грибаускайте, заявивши про неповагу до сусіда. Сам він, за його словами, не відмовився б від візиту, навіть якби довелося їхати за 300 км на велосипеді.

Не минуло й двох років, як новообраний президент Науседа зробив аналогічний вчинок. У кінці червня президент Литви бойкотував щорічну зустріч лідерів країн Балтії через відсутність узгодженої позиції країн щодо питання торгівлі електроенергією з БілАЕС.

БілАЕС будують на кордоні з Литвою з 2008 року, і Вільнюс послідовно виступає проти цієї станції. У червні литовський уряд підготував компромісний проєкт меморандуму. У ньому йшлося про те, що Литва відмовляється від купівлі електроенергії з БілАЕС, Латвія дає гарантії, що білоруська електрика в Литву не проникне, а Вільнюс не вимагає від сусідів перекрити імпорт продукції, виробленої на БілАЕС. Це рішення влаштовувало Латвію й Естонію, але в процес втрутилися сторонні сили. Литовського міністра розкритикувала й опозиція в особі правих, і колеги в кабміні, і президент. Кожен заявив про те, що така угода для країни є неприйнятною. А потім глава Литви бойкотував щорічну зустріч країн, тим самим посиливши напруження.

Російське лобі

Литовські політики по-різному дивляться на те, як вибудовувати відносини з Білоруссю в контексті цього конфлікту. Одні закликають винести питання атомної електростанції за дужки, інші, навпаки, вимагають відмовитися від будь-яких зрушень у двосторонніх переговорах, поки Мінськ не задовольнить претензії Вільнюса. Особливо непримиренні щодо цього консерватори, які зробили питання АЕС містоформувальною ідеєю своєї партії.

У червні депутатка Європарламенту, колишня міністерка оборони (2008—2012) Раса Юкнявічене відкрито заявила про впливове російсько-білоруське лобі на латвійському енергоринку. «На жаль, мушу визнати, що там має місце величезний лобізм на енергетичний сектор — і з боку Росії, і з боку Білорусі, і в цьому немає секрету», — сказала вона в ефірі національного радіо.

Про те, що Росія використовує атомну енергетику, щоб оточити себе лояльними країнами, Заборона вже писала. «У країн на кшталт Туреччини або Бангладеш немає своїх потужностей, щоб зберігати радіоактивні відходи, а отже, вони будуть відправляти їх на зберігання в РФ, — каже очільниця російської організації «Планета надій» Надія Кутєпова. — Росія ж завжди буде давати їм гарну ціну на це паливо. На демонтаж станції — у разі, якщо вони захочуть зупинити виробництво, — грошей у них теж не буде. Виходить абсолютна залежність від Росії — ядерне рабство».

Взаємні ультиматуми

Коріння енергетичного конфлікту між Литвою, Латвією та Естонією сягає вглиб, проте спроби домовитися лише додатково поглиблюють проблему. Риторика політиків усіх сторін у бік одне одного стала набагато різкішою. Перші особи все ще намагаються зберегти гарний вираз обличчя під час поганої гри, але взаємні суперечності і неприємні зауваження множаться.

БілАЕС залишається однією з головних тем для обговорення в литовській пресі. Позиція Литви як держави добре відома колегам у ЄС, лідери країни неодноразово називали станцію «екзистенціальної загрозою» для всієї Європи. Вільнюс переконаний, що атомна електростанція — геополітичний проєкт Кремля, «ядерний монстр», «бомба уповільненої дії». МВС закликає муніципальну владу бути готовими до можливих аварій та інцидентів, вказуючи на те, що в разі нещастя під ударом опиниться Вільнюс: столиця розташована всього за 50 км від Островця.

Тимчасом у Латвії та Естонії паніки не видно. Уряди цілком поділяють заклики Литви забезпечити всебічну безпеку на станції, але не бачать сенсу відмовлятися від поставок електроенергії, а вимагати від білорусів зупинити будівництво і поготів.

«Позиція уряду Латвії — правильна. У кабміну не залишилося жодного вибору через дії своїх литовських колег. Литва сама створила собі пастку — вона не радилася з країнами Балтії, просто висунула ультиматум, що, мовляв, буде так, і не інакше. Всі мусять прийняти її позицію, але так справи не робляться», — стверджує депутат Сейму Латвії, експерт із енергетики Іварс Заріньш.

За словами Заріньша, ситуація на балтійському енергоринку досить складна, в доступному для огляду майбутньому країни можуть зіткнутися з дефіцитом електроенергії, при цьому одним із винуватців нинішнього стану справ він називає Литву.

«Чому нам цікаві контакти з Білоруссю у питанні енергетики? Після зупинки Ігналінської АЕС Литва нічого не зробила для відновлення своїх базових енергетичних потужностей, якби вона це зробила, то питання про Білорусь сьогодні, найпевніше, не стояло б. У плані енергопотужностей на ринку країн Балтії утворилася діра, але Литва нічого не вдіяла, нічого не пропонує, шантажує сусідів, вимагаючи, щоб у Білорусі ми нічого не купували. Це цілком ірраціонально», — резюмував Іварс Заріньш.

Із ним погоджується латвійський геолог, фахівець із моделювання екстремальних природних ситуацій Костянтин Ранкс. Він стверджує, що зараз у країн Балтії немає іншого варіанту, крім як скористатися можливістю, яку пропонують білоруси.

В епоху дефіциту

В Естонії керуються тією ж логікою, вказуючи на брак електрики, що стримує виробництво. Найближчим часом естонці планомірно згортатимуть сланцеву промисловість, тож БілАЕС викликає у них певний інтерес.

«У майбутньому Європа в межах свого зеленого порядку денного буде вводити певні правила гри на постачання електричної енергії з третіх країн, які будуть пов’язані з охороною довкілля, оскільки енергетика має бути чистою. Електрон, утворений не умовним зеленим способом, просто дорожче обходитиметься покупцеві на європейському ринку. Однак весь фокус у тому, що атомні електростанції під ці обмеження не потрапляють, оскільки, за своїми параметрами, вони не належать до забруднювачів. Атомні електростанції працюватимуть без проблем, тому розміщена на кордоні БілАЕС має дуже вигідне розташування — у неї є перспективи», — сказав «Новій газеті — Балтія» колишній міністр державного управління, ексміністр транспорту, експерт із питань економіки Райво Варі.

За словами Варі, з дефіцитом електроенергії у найближче десятиліття зіткнуться не тільки країни Балтії, а й весь регіон. Наслідки такого розвитку подій зрозумілі: електрика дорожчатиме, запит на виробничі потужності зростатиме, умовна прогалина лише збільшуватиметься, а отже, проблему треба починати розв’язувати вже сьогодні.

«Після 2025 року в північноєвропейському регіоні виникне дефіцит потужностей, тому ціни, безумовно, підскочать. Кажучи про виробничі потужності, ми нічого не хочемо ставити — тільки вітряки та сонячні електростанції, але у них своя технічна обмеженість. Навіть коли встановлена ​​потужність становить 100 МВт, на ділі вона сягає 30—40 МВт. Бувають дні, коли вони працюють із повним завантаженням, але буває так, що не працюють взагалі. Перед нами стоїть питання волатильності. Таким чином, на допомогу приходить атомна енергетика», — сказав естонський експерт, наголосивши, що свого часу можна було вирішити це питання, побудувавши АЕС у Вісагінасі, але проєкт зірвався з вини самих литовців.

Незважаючи на те, що Литва займає принципову позицію у питанні Білоруської атомної електростанції, після парламентських виборів, запланованих на жовтень, ситуація може змінитися. Так, соціал-демократична партія Литви заявила про готовність переглянути погляди на цей проєкт. На думку партійних функціонерів, що спираються на позицію експертів у галузі енергетики, блокада електроенергії з БілАЕС технічно неможлива — вона все одно потрапить на литовський ринок через сусідів, тільки ціна на неї буде дорожчою.