Часів Яр — не кінцева ціль: чому росіяни так зациклені на захопленні міста

Після місяців активного штурму та взяття Авдіївки, схоже, російські війська визначили для себе наступну ціль. Окупанти розпочали нову хвилю атак на бахмутському напрямку, зосередивши основні зусилля в районі Часового Яру. Останніми днями російські пропагандисти стверджували, що їхні війська начебто вже зайшли в місто. Проте в ЗСУ спростовують цю інформацію та запевняють: місто досі під контролем України.

Часів Яр окупанти обрали не просто так. Його взяття дозволить їм просуватися далі в бік Костянтинівки, Слов’янська та Краматорська, що загрожує захопленням усієї Донецької області. Чи вистоїть оборона ЗСУ, разом з експертами з’ясовувала редакторка Заборони Світлана Гудкова. 

Бахмутський напрямок

Покращити свої позиції на бахмутському напрямку в бік Часового Яру росіяни намагалися ще з осені-зими 2023 року. Саме тоді ворожа армія змогла захопити селище Хромове і почала наступати на сусідні села Іванівське і Богданівку. Однак на той момент головним завданням для російської армії було взяття Авдіївки: для її штурму кинули великі сили, а на Часів Яр військової потуги не вистачало. Та після захоплення Авдіївки основні зусилля окупантів змістилися на бахмутський напрямок.

Нині ж росіяни активно просуваються та наполовину контролюють Іванівське та Богданівку. Разом із захопленим Хромовим вони створюють плацдарм для наступу на Часів Яр.

5 квітня українські військові відбивали потужну атаку ворога. На зазначеному напрямку росіяни пішли в штурм під прикриттям танків, артилерії та РСЗВ. По місту щодня летить величезна кількість КАБів та FPV-дронів. Саме тоді з’явилися перші заяви, що російські військові просунулися до передмістя Часового Яру. Аналітики проєкту DeepState також заявляли, що ворог зайшов у крайні будинки та намагався штурмувати багатоповерхівки, але закріпитися йому не вдалося.

Наступного дня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що, попри складну ситуацію, Часів Яр залишається під контролем України. Всі спроби противника прорватися до населеного пункту зазнали невдачі, сказав він.

КАБи та боєприпаси: нищення Часового Яру

За даними військового експерта Костянтина Машовця, сьогодні на зазначеному напрямку діють частини та підрозділи 2-го та 3-го армійських корпусів (АК). Там зосереджені до 15 формувань загальним розміром з бригаду, близько 14 полків та ще 13 формувань розміром з батальйон. 

За його словами, активізація противника в напрямку Часового Яру, яка розпочалась ще 4 квітня, триває досі. Але, оцінюючи «успіхи» росіян, говорити про блискавичне захоплення міста не можна.

«Наразі темпи просування противника не дозволяють казати про те, що його командування таки досягне своїх цілей до кінця весни — початку літа», — вважає експерт.

Однак ворог докладає для цього значних зусиль. І попри достатньо укріплений район, який ще й розташований на панівних висотах, залишається питання: чи вистачить у Сил оборони засобів для утримання міста?

Найбільша проблема — у наявності боєприпасів, каже військовий експерт Іван Ступак. «Якби снарядів вистачало, Авдіївка досі стояла б. А коли боєприпасів немає, то укріпрайони, хай які вони, доводиться залишати. Та якщо снаряди будуть, Часів Яр стане великим випробуванням для росіян», — вважає він.

Інша, не менш актуальна проблема — авіабомби, які російська армія десятками скидає на місто.

«Це їхня класична тактика: будинок за будинком, гараж за гаражем — усе перетворюється на місячну пустелю. І наші військові вимушені відходити, бо немає за що триматися. Так вони взяли Бахмут та Авдіївку. Просто закидують авіабомбами», — додає військовий експерт.

З цією загрозою можна боротися, продовжує Ступак. Наразі українські спецслужби намагаються знищувати літаки в місцях їх базування. Також Україні вкрай необхідні засоби ППО, які можуть як збивати КАБи, так і вражати ворожі літаки на підльоті. Непоганим захистом стала б система «Залізний купол», але ізраїльтяни нею не діляться. 

Та поки всього цього немає, Часів Яр на декілька місяців може стати новою фортецею стримування.

Часів Яр — це проміжна мета

Досягнення цієї мети відкриє ворогу дорогу до Краматорсько-Слов’янської агломерації та остаточного захоплення Донецької області. Звучить страшно, але в реальності зробити такий ривок навіть у середньостроковій перспективі росіянам буде важко.

«Захоплення Часового Яру не відкриє для них велику автостраду до Краматорська. Там до міста по прямій 27 кілометрів, а по дорозі чимала кількість населених пунктів. Вони до Часового Яру просуваються по кількасот метрів з величезними втратами, тому там ще йти і йти», — говорить Іван Ступак.

Щоб організувати ефективний наступ на Краматорськ, противнику потрібно буде прорватися в Костянтинівку, яка значно більша за Часів Яр. Тобто сил на її окупацію знадобиться в рази більше. Машовець також нагадує про сили ЗСУ у Сіверську над Бахмутом та укріплений район оборони в Торецьку.

«Тобто стає зрозуміло, що для виконання своїх завдань російському угрупованню військ “Юг” буде потрібно значно більше живої сили. Наближається момент, коли командування противника буде вимушене обирати між наступом на Краматорськ або розв’язанням проблеми Курахівсько-Вугледарського виступу. Одночасно вести наступ на цих двох напрямках буде складно», — зазначає військовий експерт.