Чого очікувати від українського контрнаступу та коли він відбудеться?

Український контрнаступ — головна тема останніх тижнів. Проте в експертному середовищі немає однозначного прогнозу щодо успіху операції. The Washington Post пише, що у ЗСУ не вистачить ресурсів на масштабний наступ, в тому числі через повільне насичення західним озброєнням. Інші експерти припускають, що Генштаб підготував достатню кількість скомплектованих бригад. Разом з військовими експертами Заборона розібралась у тому, чого варто очікувати та чи дійсно є підстави вважати, що контрнаступ може бути невдалим.

Про новий етап контрнаступу заговорили одразу після деокупації Херсона. Але його не відбулося. Тоді коли він буде?

Після деокупації Херсона багато експертів вважали, що ЗСУ скористаються оперативною ініціативою і продовжать операцію на Запоріжжі з виходом на Азовське море. Крім того, озвучувалися прогнози, що на початку зими українські війська дійдуть до Криму. Після рішення Генштабу накопичити ресурси і стати в оборону експерти припустили, що контрнаступ перенесено на середину весни чи початок літа. 

Цей час вважається оптимальним одразу з декількох причин. По-перше, для вдалого контрнаступу необхідно, аби важка техніка могла рухатись не лише асфальтовими дорогами, а й узбіччями та перетятою місцевістю. Для цього необхідно, аби пройшла так звана розтань, а ґрунт став сухим та твердим — цього можна очікувати не раніше середини весни. Інший надважливий чинник для вдалого контрнаступу — насичення армії західним озброєнням. Кінець весни — той час, коли новостворені українські бригади мають повернутись з навчань у країнах НАТО до України разом з новою технікою. 

Попри зрозуміле бажання українського суспільства якнайшвидше почати контрнаступ, в цій ситуації час не є основним та важливим фактором. Результати майбутнього контрнаступу матимуть надважливе значення для подальшого ходу бойових дій, а тому починати його потрібно тоді, коли Генштаб буде впевнений у максимальному комплектуванні бригад.

Про це також говорить новообраний президент Чехії й колишній генерал НАТО Петр Павел, кажучи, що в ЗСУ буде тільки одна спроба переломити ситуацію. «Багато країн, багато політиків очікують прогресу цього року. Я думаю, що Україна матиме лише одну спробу здійснити великий контрнаступ. Тому, якщо вона вирішить розпочати великий контрнаступ і зазнає невдачі, буде надзвичайно складно отримати фінансування для наступного».

Деякі експерти говорять, що контрнаступ вже почався. Як це?

Є хибне уявлення, що контрнаступ почнеться з початком руху української бронетехніки на позиції російських військ. Але перед початком руху живої сили триває так звана shaping operation — «розм’якшення» оборони противника далекобійними засобами ураження й артилерії. Лише після цього можна очікувати на фізичний рух української армії. Так, підготовка до контрнаступу вже розпочалась — на Запоріжжі й окремих ділянках Донбасу.

У зв’язку з тим, що Україна наразі не отримала західних зразків бойової авіації, одним з найважливіших чинників залишатиметься розм’якшення оборони противника артилерією. Саме можливість вибивати захисні порядки росіян за допомогою артилерії може відіграти одну з основних ролей в підготовчому періоді до контрнаступу. 

Який напрямок фронту стане ареною контрнаступу?

За словами Романа Світана, Україні одразу потрібно готуватись до контрнаступу, аби підійти до узбережжя Азовського моря та видавити російські угруповання з Херсонської та Запорізької областей, Криму і Керчі — на цю операцію, за словами експерта, має піти максимум півтора місяця. Залишивши ж Крим під окупацією, українська армія перебуватиме під загрозою удару у спину. «Залишення росіян у Криму створить проблему: армія РФ може вийти з Криму і вдарити у тил, коли ЗСУ працюватиме зі східним фронтом. Тому може бути затримка з початком контрнаступу, пов’язана з тим, щоб накопичити сили — проте, на мою думку, затримка займе максимум два-чотири тижні. Тобто контрнаступ почнеться не у квітні, а у травні», — продовжує Світан.

Давід Гендельман припускає, що Генштаб ЗСУ може планувати операцію на іншому, менш очікуваному, напрямку. «Всі дивляться на південь. Проблема в тому, що російське командування теж чекає на найбільш імовірний удар саме там. Тому є можливість, що ми побачимо щось несподіване, — розповідає Гендельман. — Але загалом найочікуваніший варіант — це головний удар на півдні і, можливо, допоміжний на північному сході — наприклад, на Сватівському напрямку. Мета зрозуміла: розтин сухопутного коридору в Крим».

Скільки російських військ зараз в Україні?

Великий успіх ЗСУ у Харківській області пояснюється не тільки спланованістю операції та її несподіваністю, але й низькою щільністю особового складу армії РФ. Але за понад рік війни російському уряду вдалося провести мобілізацію та суттєво збільшити кількість військ. З початку зими РФ постійно накопичувала сили та насичувала ними фронт. Спершу мобілізованих росіян розподіляли по навчальних центрах у РФ та Білорусі, а згодом відправляли на війну. Процес перекидання нових російських підрозділів на територію України не зупиняється і досі, але вже зараз можна говорити про приблизну кількість особового складу.

За оцінками Гендельмана, в Україні дислокується 350 тисяч російських комбатантів (і, можливо, ще 20–40 тисяч у резервах у других ешелонах). Ізраїльський військовий експерт Ігаль Левін припускає, що особовий склад російської армії в Україні сягає 200–250 тисяч. Так чи інакше, очевидно, що лінія фронту насичена російськими військовими.

Чи здатна українська армія повторити Харківську операцію?

У вересні минулого року українській армії вдалося виконати унікальне завдання та за кілька днів звільнити майже всю Харківську та частину Луганської області. Однак ті події були з багатьох причин унікальними; майбутній контрнаступ швидше буде схожим на те, що відбувалось у Херсонській області — тривала робота зі знищення та виснаження російських військ з подальшим їх видавленням.

«Щільність військ [РФ] збільшується, і так швидко, [як в Харківській області], вже не буде, — припускає Світан. — Цілком можлива масована атака [ЗСУ] в якомусь одному місці з великими втратами для росіян. Тоді російський Генштаб ухвалить рішення на відступ. Але такий відступ, як на правому березі Херсона, керований. Вони відходитимуть у шаховому порядку, прикриваючи один одного. Саме на такі дії й розраховують наші командири. І я думаю, що цей наступ триватиме місяць чи півтора».

Враховуючи більші ресурси та сили, які Україна планує залучити до власного контрнаступу, а також збільшення кількості живої сили РФ, варто говорити не про загальну кількість, а про співвідношення сил на конкретній ділянці. На думку Гендельмана, саме цей показник буде вирішальним: «Росіяни підвищили оперативні щільності, але українське командування враховує це і, відповідно, простими словами, може теж залучити більше сил. Далі все залежить від співвідношення сил на конкретній ділянці прориву».

Насичення лінії фронту, а також тилових з’єднань росіян, безумовно, ускладнить завдання для української армії, однак, судячи зі збільшення поставок озброєння для України, засоби ураження ЗСУ також будуть значно перевищувати ті сили, що були застосовані у Харківській операції. «Кількість бригад та інших формувань збільшується, — говорить Левін. — Кількість і якість озброєння — дуже широка номенклатура, якої і близько не було у вересні-серпні 2022 року, — зростає. Це буде більш масштабний наступ».