Чому дозвіл множинного громадянства в Україні стане win-win для українців і не тільки

Збереження людей — ціль, яка лунає в різних планах влади України. І коли йдеться про фізичних захист міст, і воєнні рішення, і перемовини про мир, і про міграційну політику тощо.

Одним із кроків переслідування цієї цілі є впровадження множинного громадянства. Це може дозволити відновити справедливість та зберегти мільйони українців.

Мова про іноземних добровольців, які боронять Україну, та їхні сім’ї, що з різних причин фактично не мають дому. Крім того, громадяни інших держав, що мають українське коріння, також зможуть врегулювати правовий статус. Це стосується й жителів окупованих територій, що були змушені взяти паспорти країни-агресорки.

Ініціатива також має зберегти зв’язок і з українцями, які знайшли прихисток за кордоном. Держави, в яких дозволено хоча б подвійне громадянство, бачать для себе демографічні та економічні переваги, тож сприяють натуралізації. І без компромісного кроку з боку влади України чимало людей оберуть паспорт іншої країни.

Про «за» та «проти» запровадження множинного громадянства ми запитали в експертів та читачів.

Множинне громадянство в Україні: пропозиція президента

Множинне громадянство — це коли людина визначається громадянином\громадянкою двох чи більше країн, згідно із законодавством цих країн.

Українське законодавство не визнає множинне громадянство, але це питання стає дедалі актуальнішим. У реальності багато українців уже мають кілька паспортів, та за Конституцією держава вважає їх лише своїми громадянами. Водночас порядок декларування другого громадянства відсутній, як і відповідальність за його наявність.

У січні 2024 року президент Володимир Зеленський запропонував два законопроєкти, що мають врегулювати цю ситуацію. Перший із них (№ 10425) вводить основи для множинного громадянства, а другий (№ 11469) уточнює деталі. 17 грудня Верховна Рада ухвалила другий проєкт за основу, тож до кінцевого читання можуть бути правки та уточнення.

Ключові нововведення:

• Можна набути громадянство держави-партнера України, не втрачаючи українського громадянства.
• Спрощена процедура громадянства для громадян понад 40 країн (ЄС, G7, Норвегія, Швейцарія), які можуть подавати декларацію про визнання себе українцями, не відмовляючись від своїх паспортів.

Отримати громадянство України за такою спрощеною процедурою зможуть нащадки тих, хто жили чи народились на території України до 1991 року: в УНР, ЗУНР, Карпатської України чи УРСР. Це переважно має стосуватись української діаспори.

• Для отримання українського громадянства потрібно подати «декларацію про визнання себе громадянином України» та скласти іспити на володіння українською мовою та основ Конституції й історії України впродовж трьох років.

Такі люди не повинні зобов’язуватися припинити іноземне громадянство й підтвердити це впродовж двох років. Крім того, виконання цього зобов’язання, згідно з законопроєктом, також не вимагається від деяких інших категорій іноземців. Зокрема:

• громадян держави, визнаної Верховною Радою «державою-агресоркою» (тобто Росії), які зазнали там переслідувань і можуть це підтвердити;
• біженців або людей, яким Україна надала притулок;
• іноземців, які служать або служили за контрактом у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту, Нацгвардії, їхнього подружжя та дітей;
• людей, які мають визначні заслуги перед Україною, та їхні подружжя.

Підтвердження виходу з іншого громадянства досить складне, тож це буде значним полегшенням.

Заборона провела опитування серед читачів, що є громадянами України. Лише 12% тих, хто взяв в ньому участь, не підтримують запровадження інституту множинного громадянства в Україні.

Діаспора чекає

Подаючи законопроєкт, президент Володимир Зеленський заявив: «Цей документ дозволить мати українське громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам із різних країн світу. Звісно, окрім громадян Росії».

Щоправда, законопроєкт обмежується меншим переліком країн, аніж про це говорить президент. Так, наприклад, у списку немає Бразилії, Казахстану, Австралії, де сукупно проживають понад 1 млн українців.

Загалом список обіцяють розширити, але незрозуміло, чому не внесли повний перелік країн одразу.

За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), в лютому майже половина з опитаних 1202 респондентів ставилися нейтрально до запровадження спрощеного порядку набуття громадянства України для українців, які мають громадянство іншої країни (крім РФ).

Однакові права для всіх українців

У Світовому Конгресі Українців, який є голосом української діаспори у світі, сподіваються, що інститут множинного громадянства буде запроваджений. Бо це дозволить об’єднати близько 20 мільйонів закордонних українців.

«Ці люди є важливим інтелектуальним і економічним ресурсом для відновлення України після закінчення війни. Легалізація множинного громадянства допоможе залучити цей потенціал, зберегти українську ідентичність і вивести з тіні тих, хто вже має кілька паспортів», — вважає президент організації Павло Ґрод.

Водночас, наголошує він, всі громадяни мають мати однакові права. Річ у тім, що в минулих ініціативах дійсно були пропозиції обмежити в правах українців із кількома паспортами та заборонити їм голосувати чи обиратися на державні посади. У поданих нині законопроєктах такі норми відсутні. Й адвокати вважають це правильним кроком.

«Якщо людина стає громадянином України, вона отримує і виборче право. Але балотуватися в народні депутати чи на посаду президента вона зможе лише після п’яти років безперервного проживання в Україні. Це визначено виборчим законом. Щодо інших державних посад обмежень немає — уже були випадки, коли закордонні українці отримували паспорт і обіймали посади. Ми маємо надавати такі можливості громадянам. Головне — за законом людина стає повноцінним громадянином України з усіма правами та обов’язками», — наголосив адвокат, спеціаліст із міграційного права Василь Чередніченко.

Мотивація для громадянства України

Та чи багато діаспорян хочуть отримати громадянство України, у Світовому Конгресі Українців відповісти не змогли. Натомість доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун не впевнений, що ця ініціатива сприятиме масовому поверненню українців.

«Вони давно виїхали з України та повноцінно облаштувалися в країнах свого проживання. Вони там живуть, бо їм там краще. І з якого такого дива вони почнуть повертатися? Ми їх переконаємо лише можливістю мати два паспорти?» — сумнівається демограф.

За його словами, влада має працювати на те, щоб забезпечити гідне життя українцям в Україні. І тоді можна буде побачити зацікавленість діаспорян у поверненні на Батьківщину.

Українське громадянство для іноземних добровольців

Одне із завдань законопроєкту — дати можливість іноземним добровольцям отримувати громадянство України без втрати свого.

«Люди, які проливають кров за нашу землю, та їхні родичі заробили це право. Але потрібно їх чітко перевіряти. Можливо, потрібна спеціальна агенція чи спільна міжнародна група, аби уникнути корупції», — зазначив один із респондентів в опитуванні Заборони.

Виправлене законодавство може пришвидшити й сам процес, адже процедура відмови від попереднього громадянства займає чимало часу.

«Ініціатива покликана спростити життя таким іноземним добровольцям, багато з яких зараз мають стосунки з українськими дівчатами. Вони хочуть одружитися та залишитися в Україні», — говорить імміграційний адвокат Іван Гончаров.

До того ж, отримуючи українське громадянство, іноземець зможе отримати захист від переслідувань у рідній країні та загрози депортації.

«Воюють іноземці з різних країн. Зокрема з тих, де за їхню діяльність передбачена кримінальна відповідальність. Наприклад, згідно з французьким законодавством участь їхніх громадян у бойових діях в інших країнах вважається найманством. Отримуючи громадянство України, така особа опиняється під захистом українського законодавства», — пояснює Гончаров.

«Якщо іноземець набув громадянства України й на нього є запит про видачу, тут уже працює кримінально-процесуальне право. Знову ж, згідно з запропонованим законопроєктом, така особа визнається виключно громадянином України», — додає Василь Чередніченко.

А як бути добровольцям із Росії?

Усі ці спрощення ніяк не стосуються громадян РФ, адже подвійне громадянство з країною-агресоркою буде заборонено. Водночас на боці України ще із часів початку війни воює чимала кількість росіян. І багато з них хотіли б отримати український паспорт.

«Підтримую надання громадянства України іноземцям, але вони не мають походити з РФ, Білорусі, КНДР, Ірану. Хіба що виключення треба для добровольців», — наголошує один із респондентів в опитуванні Заборони. Зазначимо, що схожих відповідей кілька, і в них, як вказувалося раніше, пропонується ретельна перевірка.

Для добровольців з країн-агресорок зберігається можливість, яка була запроваджена ще 2021 року, декларативного виходу з громадянства РФ. Тобто їм не потрібно подавати зобовʼязання відмовитись від громадянства іншої країни — лише декларацію про те, що в Україні вони користуватимуться виключно українським паспортом. Те саме стосується і їхніх родин.

Так само в серпні 2024 року було проголосовано закон № 9585, який дозволяє іноземцям і людям без громадянства, які захищають Україну, подавати на громадянство навіть із простроченими документами. Також документом скорочується обов’язковий термін проживання в Україні — з п’яти до трьох років. А для звільнених зі служби іноземців за станом здоров’я строки перебування взагалі не враховуватимуться.

За таким же принципом набувати українського громадянства можуть і добровольці з інших країн, які не увійшли до «білого» списку. Наприклад, білоруси, казахи, грузини та інші.

Що буде з українцями на окупованих територіях?

Правозахисники були стурбовані нормою законопроєкту, яка передбачає втрату громадянства України особами, які добровільно набули громадянство «держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом». На їхню думку, це створює ризики для жителів окупованих територій, які перебувають там в умовах тиску та змушені брати російські паспорти.

Як пояснює Іван Гончаров, ця норма не стосуватиметься громадян України, які отримали громадянство країни-агресорки на окупованих територіях. «Україна вже давно заявила, що вважає примусову паспортизацію росіянами незаконною, а всіх людей, що отримали російські паспорти в окупації, — своїми громадянами. Щоправда, є слизький момент для колаборантів, які дійсно могли отримати паспорт РФ добровільно. Але цим уже мають займатися спецслужби», — вважає адвокат.

Ще одна проблема — виявлення другого громадянства, особливо, якщо це стосується Росії.

«Це закон не створює механізму перевірки. І немає ніякого механізму міждержавного обміну даних, хто та яке громадянство отримує. Тобто залишається все, як зараз, хіба тебе на гарячому спіймають, коли ти будеш цей паспорт використовувати», — говорить Василь Чередніченко.

В опитуванні Заборони думки розділилися щодо питання: чи потрібно окреме законодавство для жителів окупованих РФ територій, яких примусово паспортизували?

«Люди, котрі примусово, під окупаційною владою, були змушені отримати громадянство РФ — все ж таки не так давно були громадянами України [міжнародне право, нагадаємо, не визнає примусову паспортизацію]. Тому ніби логічним було б відновлення їх повноцінного статусу громадянина (за їх власною волею) з подальшою персоналізованою процедурою анулювання паспорта, котрий отримували не по своїй волі», — висловлює думку один_на з респондентів_ок.

Європа зацікавлена в українцях

З початком повномасштабної війни мільйони українців виїхали до країн Європи, де їм за бажанням надали тимчасовий захист та грошові виплати. Звичайно, це створило чималий економічний тиск на Європейський Союз. Та через з часом ситуація кардинально змінилась.

Українці стали джерелом робочої сили в ЄС, активно інтегрувавшись на ринок праці. І вже самі почали підтримувати економіку країн, де живуть. Речниця Міграційної платформи EWL — однієї з наймасштабніших компаній із працевлаштування в Євросоюзі — Маргарита Ситник розповіла Забороні, що згідно з дослідженнями внесок українських біженців у європейську економіку становить від 0,5 до 1,5 відсотка, залежно від країни. Це, за її словами, є досить високим показником. Більше про внесок українських мігрантів можна почитати в нашому спецпроєкті.

Внесок в економіку країн ЄС

Так, заступник держсекретаря Міністерства внутрішньої політики й адміністрації Республіки Польща Мацей Дущик на початку 2024 року заявив, що завдяки працюючим українцям, рівень зростання ВВП Польщі впродовж п’яти років сягне 1–1,2 %.

А 2023 року в Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) порахували, що додатковий внесок українських біженців у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії дорівнюватиме 1,2 % на рік, а у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви та Румунії — майже в 0,8 %. Навіть у Великій Британії він коливається на рівні 0,2 %. А це мільярди євро на рік.

«Зараз європейські країни все більше намагаються інтегрувати українських громадян у тих країнах перебування, де вони знаходяться. Вони розширюють їм можливості для працевлаштування та сприяють більшій інтеграції дітей. Наприклад, у Німеччині впровадили програму JobTurbo, яка дозволяє українцям працювати навіть без ідеального знання мови, що раніше було однією з основних вимог. Це допомогло збільшити кількість працевлаштованих українців удвічі — з 20% до 38%. В Австрії із жовтня [2024] впровадили можливість отримувати працевлаштованим українським біженцям робочі візи замість тимчасового захисту», — розповідає Маргарита Ситник.

Повернення в Україну чи ні?

У Польщі та Чехії сприяють інтеграції українських дітей, пропонуючи додаткову грошову допомогу тим сім’ям, чиї діти йдуть у місцеві школи, та впроваджують змішані класи.

З адаптацією до життя в Європі зростає кількість українців, які розглядають можливість залишитися там на довгостроковий період.

«Наші дослідження свідчать, що близько 10–15% українців уже вирішили залишитися в країнах теперішнього проживання назавжди. Ще 20% (тобто кожен п’ятий) поки що не визначилися. Вони ухвалюватимуть рішення, коли стане зрозуміло, що війна завершилася, наскільки безпечно повертатися і яка економічна та політична ситуація в Україні. З нашого досвіду видно, що багато хто може залишитися ще на кілька років після закінчення війни, щоб спостерігати, у якому напрямку рухається країна», — зазначила Ситник.

Дозвіл на постійне проживання замість тимчасового захисту

Тож цілком логічно, що європейські уряди підштовхують до натуралізації. Тим, хто хоче й надалі залишатися в Європі, у різних країнах уже пропонують українцям інші форми легального перебування в ЄС. Так, із 2025 року українці в Польщі, які мають Pesel UKR, зможуть отримати карти побуту CUKR. Вона дає можливість легально перебувати в країні та працювати протягом трьох років.

У Чехії з 2025 року буде можливість подати заявку на новий тип дозволу на довгострокове перебування (dlouhodobý pobyt). Він надаватиме іноземцям можливість перебувати в країні протягом п’яти років, отримавши при цьому вільний доступ до ринку праці. Усе це в майбутньому дасть можливість українцям подавати документи на отримання громадянства в цих країнах.

Єврокомісарка з питань міграції Ілва Йоганссон в інтерв’ю Радіо Свобода заявила, що в Європі розглядають можливість надання постійного статусу для українських біженців. За її словами, ЄС має запропонувати вихід для двох категорій:

• перша — ті, хто хоче залишитися в Європі з постійним дозволом на проживання;
• друга — ті, хто готовий повернутися додому, і їх необхідно підтримати.

Йоганссон пояснила, що країни ЄС активно працюють над спільним рішенням, обговорюючи також зарахування часу тимчасового захисту при подачі на постійне проживання.

Спроба подолання демографічної кризи в ЄС

Окрім поліпшення економічної ситуації за рахунок українських біженців, Європа не проти вирішити й ще одну свою проблему — демографічну. У ЄС збільшується кількість людей віком від 65 років, а народжуваність залишається на досить низькому рівні. За даними Євростату, у 2022 році загальний коефіцієнт народжуваності в ЄС (кількість новонароджених на одну жінку репродуктивного віку) становив 1,46, при необхідних 2,1.

Щоправда, зазначає демограф Олександр Гладун, міграція українців до ЄС може лише тимчасово покращити демографічну ситуацію в країнах Європи. «Старіння населення — це глобальний процес, який відбувається не тільки в Європі, але й у всьому світі, хоча і з різною інтенсивністю, — каже експерт. — Це природний хід речей».

Аналізуючи демографічну ситуацію, важливо враховувати чисельність населення, його структуру, а також народжуваність і смертність.

«Якщо частина українських мігрантів залишиться в Європі, це дійсно трохи збільшить чисельність населення в окремих країнах. Однак враховуючи, що рівень смертності в ЄС перевищує народжуваність, приплив мігрантів може лише тимчасово сповільнити цей процес, але не здатен зупинити його повністю», — пояснює Гладун.

Та Європа лише виграє від інтеграції українських біженців і буде сприяти тому, щоб вони залишалися там. І вже в найближчій перспективі громадяни України можуть постати перед вибором — український паспорт чи паспорт країни-членкині ЄС.

Впровадження множинного громадянства дозволить українцям отримати громадянство іншої держави, не відмовляючись від свого. Більшість європейських урядів дозволяють мати два чи більше паспортів. Громадянство країни ЄС допоможе українцям швидше інтегруватися в суспільство, працювати без обмежень, отримати доступ до якісної освіти, медицини та користуватися повним спектром соціальних гарантій.

Разом із тим збереження українського громадянства сприятиме підтриманню культурних, соціальних та економічних зв’язків із батьківщиною. А в майбутньому — поверненню в Україну.