'
Читаєте зараз
Загроза прориву росіян залишається: чому українська лінія оборони тріщить по швах

Загроза прориву росіян залишається: чому українська лінія оборони тріщить по швах

Svitlana Hudkova

В Україні з грудня 2023 року триває масштабне будівництво оборонних рубежів по всій лінії фронту. На це виділили рекордні 20 мільярдів гривень, а прифронтові області рапортують про успішний перебіг робіт.

Та коли в лютому через шалений тиск російських військ ЗСУ довелося залишити Авдіївку на заздалегідь підготовлені більш вигідні позиції, з’ясувалося, що повноцінної лінії укріплень там не було. І це дало можливість росіянам просунутися на майже 10 кілометрів на захід від міста та поставило під сумнів узагалі проведення будь-яких робіт з укріплення лінії оборони. До того ж: чому зведення фортифікаційних споруд почалося лише на третьому році великої війни? У цих питаннях разом з експертами розбиралася редакторка Заборони Світлана Гудкова.


Фортифікаційні споруди

Фортифікаційні споруди зводять прискореними темпами в три лінії завдовжки 2000 кілометрів. Заходи з облаштування ліній оборони проводять в усіх прифронтових областях: Харківській, Запорізькій, Херсонській та Сумській. Під постійними обстрілами інженерні війська риють протитанкові рови, встановлюють докерні загородження, споруджують опорні пункти.

Олександр Коваленко. Фото: Олександр Коваленко / Facebook

Як виглядає класична лінія оборони, у коментарі Забороні розповів військовий експерт Олександр Коваленко.

Отже, укріплення будують у три лінії:

Читати більше новин в Telegram
  • Перша — смуга забезпечення. Класична смуга забезпечення завглибшки до 5 кілометрів та містить велику кількість мінних і фугасних загороджень, а також різні секретні об’єкти, які максимально заважають супротивнику просуватися вглиб контрольованої території.
  • Друга лінія — основна. Лінія завширшки 15 кілометрів насамперед складається з окопів, взводних опорних пунктів, ротних опорних пунктів та інших фортифікаційних споруд. Але також це локації, на яких можна використовувати для маневрування як піхотну компоненту, так і механізовану. Тобто відрізок для активної оборони, коли ворога заманюють у якесь конкретне місце і там знищують. 
  • Третя лінія оборони — тилова. Вона забезпечує першу та другу лінії всім необхідним. 

«За класичним формулюванням, у нас будують три лінії оборони. Якими вони вийдуть насправді, ніхто не скаже. Можна припустити, що в дечому будуть схожими на російські. Коли 2023 року українські війська розпочали наступальні дії в Запорізькій області, вони стикнулися з дуже гіпертрофованою першою лінією ворога. На один квадратний метр території було приблизно до п’яти мін — як протитанкових, так і протипіхотних. Такого не було ще з часів Другої світової війни. Тому ми зараз використовуємо дуже схожі техніки», — розповідає військовий експерт.

В усіх областях повідомляють, що роботи з укріплення завершаться вчасно. Проте без уточнень, коли саме це буде. «Сили підтримки не коментують ступінь виконання та готовність оборонних рубежів для того, щоб не допустити ситуаційної обізнаності ворога», — пояснили в пресслужбі Сил підтримки ЗСУ.

Та, наприклад, для зведення трирівневої лінії оборони на окупованій частині Запорізької й Донецької областей росіянам знадобилося пів року. Тож Україна поки що на половині шляху.

Чому лінії оборони в Україні не будували раніше

Чимало звинувачень у відсутності фортифікаційних споруд на адресу влади залунало після вимушеного відходу ЗСУ з Авдіївки. Наприклад, були припущення, що завдяки непідготовленості рубежів за містом росіяни змогли просунутися на майже 10 кілометрів на захід. Та Олександр Коваленко пояснює, що на такій короткій відстані від безпосередньої лінії боєзіткнення будувати лінію оборони просто небезпечно.

«Позиції ворога розташовувалася за 1,5 кілометра від Авдіївки. Це відстань пострілу міномета 60-мм калібру. Зараз бойові дії відбуваються по лінії селищ Тоненьке, Семенівка та Орлівка, за 13 кілометрів від міста. Це відстань, яку долають гаубиці Д-20, Д-30, “Гіацинт-Б”, “Мста-Б”, а також САУ “Мста-С”, “Гвоздика” та інші. Тобто вся ця зона була під впливом артилерійського вогню. Я вже не кажу про РСЗВ. Як можна в таких умовах створювати повноцінні лінії оборони, якщо ти перебуваєш під постійним вогневим контролем?» — каже військовий експерт.

Водночас в об’єднаному пресцентрі Сил оборони таврійського напрямку повідомляють, що спорудження нових фортифікацій на авдіївському напрямку триває з грудня 2023 року. «Це насамперед десятки нових взводних опорних пунктів із сотнями метрів зигзагоподібних траншей — із вогневими комірками, перекритими щілинами, подекуди з бронекапсулами, що дозволяють ефективно вести оборону та підвищувати безпеку особового складу. А також капоніри, протитанкові рови, бетонні бункери, “зуби дракона” та інші укріплення», — заявили в ОПСО.

Де саме будують лінію оборони, невідомо. Та якщо судити по відстані, безпечно її зводити можна було не ближче ніж за лінією селищ Уманське, Новопокровське, Новоселівка Перша та Яснобродівка.

Щоправда, залишається відкритим питання: чому ж нову лінію оборони не будували в перші два роки великої війни? 

Бо ЗСУ вели контрнаступ. У 2022-му українські військові звільняли Харківщину та Херсонщину. У 2023 році Сили оборони також мали пройти через чималу відкриту територію, перш ніж почати прогризати власне лінію оборони.

«Торік Україна вела наступальну операцію, і ті самі сапери, інженери були залучені для подолання ворожих інженерно-фортифікаційних споруд», — пояснив речник ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій.

І лише тепер, коли українські війська переходять в оборону, завдання побудови укріплень стало пріоритетом. 

ЗСУ стають в оборону

Коли почалися проблеми з виділенням військової допомоги від США, військові експерти спрогнозували, що Україні доведеться переходити від наступальних дій до оборони. Напередодні призначення головнокомандувачем Збройних сил України про це говорив і Олександр Сирський. І, найімовірніше, такої тактики військові дотримуватимуться мінімум пів року.

«У нас немає можливостей, достатньої кількості ресурсів, щоби виходити за межі оборони. Це пов’язано насамперед з відсутністю підтримки зі США, а також тим, що Європа тільки зараз переходить від надання гуманітарної допомоги Україні до мілітарної. І це важливо. Та станом на зараз у Європі не можуть компенсувати брак підтримки США, якщо тільки не сформують військову коаліцію та не будуть воювати разом з нами. А цього у 2024-му не станеться. Тому ми поки що залишаємося в обороні. Все може змінитися, якщо в США найближчим часом проголосують за допомогу, однак я в це не вірю. Я не вірю, що США залишаються надійним партнером України», — каже військовий експерт Олександр Коваленко.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій