Чи може погода змінити перебіг війни? Розповідаємо про кліматичну зброю та прогноз погоди на службі в ЗСУ

З-поміж багатьох чинників, що впливають сьогодні на перебіг воєнних дій в Україні, є один не найбільш очевидний — це погода. Експерименти з нею неодноразово проводили під час світових війн, аби перешкоджати противнику, та згодом здобуті навички почали використовувати для гасіння пожеж чи збільшення водних ресурсів у особливо посушливі роки. Таке собі приборкання стихії навіть спричинило появу теорії змови, мовляв, саме через це у світі стаються природні катаклізми, однак підтвердження цього знайти не вдалося. Журналістка Заборони Анастасія Оприщенко розповідає, чи дійсно можна змінювати погоду, що таке кліматична зброя і як погода може вплинути на перебіг війни.

Чи дійсно можна змінити погоду?

Так, і найвідоміша форма модифікації погоди — це посилення опадів завдяки введенню у хмари реагентів (тверда вуглекислота, дими йодистого срібла). Також є спеціальний прилад для створення дощових хмар — метеотрон, який спрямовує потік теплого вологого повітря в атмосферу і таким чином формує область зниженого тиску, сприятливу для виникнення циклону.

Найбільша у світі програма засіву хмар сьогодні діє в Китаї. Це також звичайна практика в країнах від Таїланду та Австралії до ОАЕ та США. За останні два роки американські штати Колорадо, Айдахо, Юта, Вайомінг і Каліфорнія розширили свої операції із засіву хмар — насамперед для створення снігового покриву над горами Сьєрра-Невада, який тане у водосховищах. 

США, Канада, Австралія, Ізраїль, ПАР та Таїланд використовують для зміни погоди в основному літальні апарати й наземні генератори. Росія, Китай і Болгарія коригують погоду за допомогою потужних літаків, наземних генераторів, а також ракет чи артилерійських знарядь.

Засівання хмар не загрожує хімічним забрудненням. Однак маніпуляції з погодою не завжди закінчуються добре. Наприклад, у лютому 2009 року провінційне метеорологічне бюро в Північно-Східному Китаї запустило в хмари над Пекіном 313 снарядів із йодистим сріблом, кожен із яких був розміром із сигарету. Це мало полегшити найтривалішу за останні 40 років посуху в країні, але зрештою призвело до рясного снігопаду та закриття 12 автомагістралей на околицях Пекіна.

Модифікація погоди може запобігти руйнівним погодним явищам, як-от град чи урагани, або допомагати тушити сильні пожежі через виклик додаткових опадів. Однак в умовах війни вплив на погоду можуть використовувати проти ворога.

Для впливу на циклони, антициклони й атмосферні фронти необхідні колосальні технологічні ресурси, а ефект від їхньої дії непередбачуваний і негарантований через неточність прогнозу наслідків цього впливу.

Окреме питання — спроби боротьби з посухою. Хоча відомо, що штучний засів хмар для утворення снігу та дощу збільшує кількість опадів до 15% у певних регіонах, процес цей ненадійний. У найкращому разі засів хмар може бути допоміжним заходом, і практикувати його варто постійно — як у вологі, так і в посушливі роки. Завдяки цьому можна наповнити резервуари та зволожити ґрунт.

Чи існує кліматична зброя та чи використовує її Росія?

Використання погоди як зброї не є чимось новим. Так, близько 100 років тому у Великобританії на експериментальній військовій базі Орфорд-Несс у Саффолку проводили одне з шести випробувань, спрямованих на створення штучних хмар, що мали вивести з ладу техніку на німецьких літальних апаратах під час Першої світової війни.

Такі експерименти з погодою призвели до появи теорій змов про існування кліматичної зброї, яка штучно викликає природні катаклізми, що можуть призвести до руйнування економіки певної країни чи групи країн. Найчастіше в цих теоріях фігурують США, Росія, Великобританія чи Китай.

Так, наприклад, лунали звинувачення в бік Збройних сил США в маніпуляціях погодними умовами на Алясці, де тоді розгортався науково-дослідний проєкт HAARP. Згідно з офіційною інформацією, мета проєкту полягала в дослідженні суббурі — електромагнітного процесу, який фактично відповідає за «танець» північного сяйва. Та зрештою за рік роботи HAARP згорнули.

Великобританія відома своїм проєктом із засівання хмар Cumulus. Залучених до експерименту військових цікавила можливість контролю погоди, щоб загальмувати рух супротивника, збільшити витрати води в річках і струмках для ускладнення або припинення переправи противника, розчищати аеродроми від туману. Згодом проєкт Cumulus почали повʼязувати з Лінмутською повінню. Повінь у селі Лінмут на півночі графства Девон сталася в ніч із 15-го на 16 серпня 1952 року. Шторм із проливними тропічними дощами в поєднанні з уже просоченим ґрунтом та повеневими уламками призвів до затоплення села й загибелі 34 людей.

Звʼязок між цими подіями досі не довели. Крім того, повені такого масштабу відбувалися у Великій Британії у XVIII та XIX століттях.

Росія, як і США, має установку з нагрівання іоносфери (верхньої частини атмосфери, електромагнітні процеси в якій впливають на погоду), що дозволяє досліджувати погодні умови. Вона називається «Сура» і розташована неподалік містечка Васильсурськ, за 100 кілометрів від Нижнього Новгорода. Там також працює лабораторія з дослідження іоносфери. Однак деякі експерти заявляють про причетність «Сури» до суттєвих змін погоди. Зокрема, російських військових фахівців звинувачували у провокуванні урагану «Катріна», що 2005 року спустошив Новий Орлеан. Ці теорії теж не підтвердилися.

«З відкритих джерел відомо, що у РФ щорічно перед святкуванням Дня Перемоги та Дня Росії проводять заходи зі створення сприятливих погодних умов над Москвою (запобігання дощу, розсіювання хмар і туману тощо). Випадки впливу на атмосферні процеси у воєнних цілях невідомі», — говорить Мусін.

Як погода впливає на бойові дії?

У XX столітті кліматичні експерименти проводили, зокрема, щоби впливати на погодні умови під час війн. За часів війни у Вʼєтнамі Збройні сили США розпорошили 5400 тонн йодиду срібла та йодиду свинцю, щоби знищити стежку Хо Ши Міна, якою Північний Вʼєтнам постачав зброю, харчі й пальне до Національного загону звільнення Південного В’єтнаму. Внаслідок цього кількість опадів збільшилася втричі, що дало американцям змогу паралізувати передавання зброї та виграти час для наступу.

Дослідження впливу погоди на воєнні дії проводили і під час Першої світової війни, оскільки вона мала вирішальне значення для ефективності військових операцій — розвідувальних, стратегічних і тактичних бомбардувань, протиповітряних операцій, керування артилерійським вогнем.

Від погоди також залежала можливість вести газову війну. Навесні 1918 року Німеччина, вочевидь, вибирала час для останнього наступу із застосуванням газу з огляду на суху погоду. А для досягнення тактичної несподіванки німці використовували щільні ранкові тумани. Зрештою постачання зброї та рух німецьких військ біля річки П’яве влітку 1918-го ускладнили сильні дощі, а заболочення сповільнило їхній наступ.

Під час Другої світової погода знову зіпсувала плани Німеччини щодо наступу вже у випадку з Росією. Сильні осінні дощі та бруд часто зупиняли німецькі бронетанкові підрозділи. Нельотна погода ускладнювала операції німецької авіації. Крім цього, німецька армія не мала зимового одягу, тож особовий склад зазнав більших утрат від холоду, ніж від радянської армії. Холод діяв і на техніку: антифризу не було, тож на початку зими техніка німців вийшла з ладу.

Чи допомагає прогноз погоди у звільненні України від окупантів?

Так — за словами Рафіля Мусіна, своєчасний збір метеоданих допомагає активно захищати державу. Україна має свої комплекси вимірювання, прийняття та оброблення метеорологічної інформації. Найвідоміший з них — комплекс «Атмосфера-2», що взяли на озброєння гідрометеорологічних підрозділів ЗСУ ще 2009 року. На сьогодні він вважається вже застарілим, тож Збройні сили використовують інші комплекси, інформація про які конфіденційна.

«Гідрометеорологічні підрозділи Збройних сил України постійно, цілодобово проводять метеорологічні, гідрологічні, аерологічні спостереження, аналізують отримані дані, розробляють різні прогнози погоди (за призначенням, місцем, часом дії), штормові попередження та сповіщення, готують рекомендації з урахуванням погодних умов, докладають усіх зусиль для досягнення перемоги», — говорить Мусін.

Загалом прогнози погоди за часом дії поділяють на надкороткострокові, короткострокові, середньострокові та довгострокові. Надкороткостроковий прогноз описує погодні умови на строк до 12 годин, короткостроковий — від 12 до 72 годин, а середньостроковий — на строк до 240 годин.

Мусін пояснює, що всі зазначені прогнози використовують на відповідних етапах планування, підготовки й ведення бойових дій. Зокрема, надкороткострокові прогнози потрібні для безпосереднього забезпечення польотів авіації та безпілотників, десантування військ, стрільби з артилерії, пусків ракет чи форсування водних перешкод.

Крім того, під виліт кожного бойового літака чи під вихід кожного з кораблів у море треба видавати спеціальну метеорологічну й гідрологічну інформацію. Довідки про погодні умови потрібні не тільки для підготовки до наступальних дій, але й, наприклад, для планування дій військових медиків на випадок, якщо росіяни застосують хімічну зброю.

Найточніші, за словами Мусіна, надкороткострокові прогнози — вони справджуються у 92–95% випадків. Короткострокові спрацьовують у 80–90% випадків. У разі непередбачених різких змін погодних умов Гідрометеорологічна служба ЗСУ розробляє уточнення до прогнозів.

Полковник пояснює, що погодні умови однаково впливають на діяльність як українських військ, так і окупантів. Разом із майстерністю командирів ЗСУ це дозволяє досягти чималих успіхів. 

«Під час контрнаступів на Харківському та Херсонському напрямках очікувані погодні умови були враховані та сприяли контрнаступу, — зауважує Мусін. — Завдяки вчасно поданій гідрологічній інформації через річки Оскіл, Сіверський Донець та Інгулець навели надійні переправи, що допомогло під час звільнення Харківщини та Херсона».