Дружба з Москвою та розвал ЄС: чим загрожує популярність ультраправих у Європі

На виборах у Європі все частіше перемагають ультраправі партії. Їхні лідери мають антиєвропейські погляди, виступають проти міграції, критикують політику ЄС та навіть говорять про ймовірний вихід з європейського блоку, що може призвести до його розвалу. 

Для України небезпека полягає в тому, що праві партії тяжіють до поновлення відносин з Москвою та виступають проти підтримки Києва. Це означає, що отримувати гроші й зброю для боротьби з російською агресію стане набагато складніше. Також під питанням залишається членство України в ЄС. 

Про причини популярності ультраправих партій у Європі та ризики поширення тренду дізнавалася редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Франція, Нідерланди, Словаччина, Польща: антиукраїнські настрої

Нещодавно на парламентських виборах у Нідерландах перемогла антиєвропейська ультраправа Партія свободи (PVV) під керівництвом Герта Вілдерса. У виступах він не приховував свого захоплення РФ, заявляв, що виступає проти передання зброї Україні, а в передвиборчій програмі навіть пропонував організувати референдум щодо членства Нідерландів у ЄС.

До речі, таку ідею підтримувала відома представниця французьких ультраправих Марін Ле Пен. На парламентських виборах 2022 року її партія «Національне об’єднання» отримала аж 89 місць, що є приголомшливим результатом для Ле Пен.

Заяви про проведення референдуму звучали й у Словаччині, в якій після перемоги антиукраїнської партії Smer-SD уряд країни очолив проросійський політик Роберт Фіцо. Одразу після призначення він заявив російському послу про готовність до нормалізації відносин з Росією та згорнув усі програми допомоги Україні. 

На посаду міністра з питань довкілля Фіцо пропонував представника популістської Словацької національної партії (SNS) Рудольфа Гуляка, який хоче ініціювати обов’язковий референдум про вихід Словаччини з ЄС та НАТО. Щоправда, SNS відхрестилася від його слів, а президентка Словаччини Зузана Чапутова відмовилася затвердити кандидатуру Гуляка на посаду міністра.

У Сейм Польщі потрапила ультраправа партія «Конфедерація», яка просуває антиміграційну, антизахідну та антиукраїнську політику. Хоч партія набрала невеликий відсоток голосів, зараз вона створює Україні чимало проблем. Саме вони підтримали блокування польсько-українського кордону, яке організував Рафал Меклер, голова люблінського осередку партії «Конфедерація».

На жаль, популярність ультраправих тільки посилюється. Наприклад, рівень підтримки праворадикальної «Альтернативи для Німеччини» зріс до 22%. Все більше підтримують правих у Фінляндії, Швеції, Іспанії, Румунії та інших країнах. І така тенденція є загрозливою як для ЄС, так і для України.

Чому ультраправі беруть гору

Зростання підтримки правих партій стало наслідком глибокої кризи, в якій опинилась уся Європа: політичної, безпекової та економічної. Зокрема, на це вплинула війна в Україні, пояснює в коментарі Забороні доцент Інституту міжнародних відносин університету Шевченка Микола Капітоненко.

«Для Європи настали складні часи. А складні часи збільшують попит на праві цінності, популістів, націоналістів та автократію. Це відбувається в історії вже не вперше. Можна простежити, як кризи, особливо війни біля власних кордонів, підштовхують населення дбати власну безпеку. І задля цього вони починають шукати політиків, які пропонують егоїстичні, популярні, прості чи привабливі рішення, які можна швидко реалізувати. Такі періоди призводять до кризи демократій та зростання популярності націоналістів і популістів», — каже експерт-міжнародник.

Зміни політичних ідеологій нагадують рух маятника. Це циклічна нормальна практика, яка, на думку Капітоненка, не ставить Європу перед великими ризиками. Все залежатиме від того, які рішення виходу з кризи будуть запропоновані й чи діятимуть вони, а на це потрібен час. «Якщо не впораються, то на їхнє місце прийдуть політики з якимись іншими ідеологічними наративами», — додає він.

З основних ризиків експерт вбачає слабшання демократичних інституцій та зміну характеру безпекової політики, що може стати зосередженішою на власних потребах, більш егоїстичною й економною.

З такою думкою погоджується експерт з міжнародних відносин Богдан Ференс. За його словами, праві завжди обмежують фінансування, спрямовані на зовнішню підтримку, як усередині ЄС, так і поза ним. Вони постійно перефокусовують увагу на внутрішні проблеми. Наприклад, у них дуже добре виходить спекулювати на міграції.

«Це загрозливо для українців, які залишаються за кордоном. Через популярність цих партій на них будуть вимушені реагувати уряди країн — членів ЄС, і, як наслідок, можливі навіть скорочення соціальних програм підтримки наших людей», — зауважує Ференс у коментарі Забороні.

Ще один небезпечний момент — вибори до ЄС 2024 року. Експерт-міжнародник прогнозує зростання політичних правих сил у Європарламенті. Водночас він сподівається, що разом з іншими політичними партіями все ж сформується союз, який дозволить ЄС надалі розвиватися, оновлювати свою стратегію щодо політики розширення та підтримувати Україну. 

«Однак, якщо більшість буде за правими популістами, це ускладнить розвиток політики розширення та фінансування. Атмосфера в країнах ЄС може змінитися не в найкращий бік», — вважає Ференс.

І про те, що в ультраправих зараз найкращі шанси досягти успіху, каже Микола Капітоненко. «Раптової зміни чекати не треба, прихід правих буде не настільки помітним та драматичним. Можна зробити висновок, що так, праві популістичні лідери мають кращі шанси на успіх. Ми бачимо Трампа, який є також представником правої хвилі й має високі шанси виграти вибори в США», — додає він.

Найгіршим сценарієм для ЄС може стати ініціювання країнами, де праві отримали владу, референдумів про вихід з блоку. Проте Ференс сподівається, що до таких радикальних кроків усе ж не дійде. «Хоча все залежатиме і від того, чи даватиме Європейський Союз раду з тими викликами, які часто спричинені російсько-українською війною», — зазначає міжнародник.

Ультраправі керують — Україна без допомоги

На жаль, популярність ультраправих негативно позначиться на підтримці України, зазначають експерти-міжнародники. Як каже Капітоненко, останні місяці тенденції в Європі, та й у світі загалом, грають не на нашу користь. Отримувати допомогу з ЄС і США стане набагато важче.

«У партій, які зараз приходять до влади, вже інші пріоритети, вони більше дбають про власні проблеми, а не наші. Абсолютно природно, що з часом увага навіть до таких подій зменшується, і це стосується всіх конфліктів. Та й ресурси Європи не безмежні. Є обмеження на озброєння та боєприпаси, є й економічні проблеми. Багато європейських країн дуже непросто переживають наслідки розірвання економічних зв’язків з РФ або погіршення зв’язків з Китаєм. І Європа сама стоїть перед глибокими економічними проблемами. Тому треба розуміти й враховувати, що в таких умовах допомоги нам буде менше», — пояснює експерт-міжнародник.

Немає оптимізму і щодо подальшого шляху вступу України до ЄС. Капітоненко вважає, рішення про початок переговорів було правильним, але суто політичним.

«Крім політичного символізму, наслідки цього кроку поки що не зрозумілі. Початок переговорів — дуже неконкретне досягнення. Вони можуть тривати скільки завгодно, а їхні результати можуть бути будь-якими. Мені здається, ми мали кращі шанси вступити до ЄС одразу після початку повномасштабної війни, коли європейці були налякані й не мали плану дій. У такому стані можна було їх переконати, що проблеми внаслідок прийняття України до ЄС набагато менші, аніж перспектива довготривалої війни з РФ. Але зараз вони оговталися, повернулися до повільної бюрократичної політики. Тому я вважаю, що подальші переговори будуть довгими та складними», — каже Капітоненко.