CNN знайшов вбивць, які гатили по Харкову касетними снарядами

• Розслідувачі CNN з’ясували, що за касетні бомбардування Харкова у перші дні війни відповідальні підрозділи 79-ї реактивної артилерійської бригади ЗС РФ.
• Наказ про обстріл міста віддавав генерал-полковник Олександр Журавльов — колишній командувач росіян у Сирії, який розбомбив Алеппо.
• Касетні боєприпаси заборонені міжнародним правом через свою невибіркову дію та величезну площу ураження.

Наприкінці лютого 2022 року окупанти неодноразово обстрілювали Харків забороненими касетними снарядами, сподіваючись прискорити штурм одного з найголовніших міст України. Внаслідок обстрілів у перші дні війни загинуло чимало цивільних, сотні отримали поранення. Як з’ясувалося, злочинні накази нищити Харків віддавав генерал-полковник Олександр Журавльов, який у 2016 році такими самими методами брав штурмом сирійське Алеппо. А виконували їх бійці російської елітної 79-ї артилерійської бригади.

Заборона розповідає подробиці розслідування журналістів CNN, які з’ясували, хто і як здійснював касетні бомбардування Харкова на початку російського вторгнення в Україну.

Обстріли Харкова 27-28 лютого: розслідування CNN

У перші дні вторгнення окупанти намагалися штурмувати Харків, паралельно поливаючи місто шквальним вогнем реактивної артилерії. Найбільш небезпечними для харків’ян виявилися обстріли забороненими міжнародним правом касетними боєприпасами з реактивних систем залпового вогню «Смерч».  

Журналісти американського телеканалу CNN відстежили 11 ударів касетними снарядами по Харкову у період з 27 по 28 лютого 2022 року за допомогою аналізу супутникових знімків у співпраці з Центром інформаційної стійкості (CIR). Розслідувачі з’ясували, що за безжальними обстрілами міста стоять підрозділи 79-ї гвардійської реактивної артилерійської бригади Збройних сил РФ, що базується в Бєлгородській області.

Ця бригада підпорядковується безпосередньо керівництву Західного військового округу (ЗВО) Росії. За даними CNN, наказ про застосування касетних боєприпасів у системах «Смерч», які вважаються високоцінною зброєю, може віддавати лише командир округу — генерал-полковник Олександр Журавльов.

Вміння посипати цивільних забороненими снарядами російський воєначальник проявив ще у 2016 році, коли очолював російський контингент у Сирії. Саме під його командуванням відбувався штурм Алеппо. Тоді російські військові швидко посилили свої атаки на територію, утримувану повстанцями, і завершили довготривалу облогу густонаселеного міста, що призвело до великої кількості загиблих.

За даними Центру документації порушень прав людини в Сирії, у період з 10 вересня по 10 жовтня 2016 року була зафіксовано 137 обстрілів Алеппо касетними боєприпасами. Це на 791% більше, ніж середня кількість атак такими снарядами за попередні вісім місяців.

Чому касетні боєприпаси заборонені міжнародним правом

Касетними боєприпасами називають засоби ураження, які складаються з контейнера, наповненого однотипними касетними бойовими елементами (уламковими бомбами, кумулятивними зарядами, мінами чи навіть керованими суббоєприпасами з самонаведенням). У ракеті/бомбі їх може бути від двох до кількох сотень.

Принцип роботи касетних засобів ураження дуже простий: на заданій висоті контейнер розкривається і розкидає над певною територію дрібні бойові елементи, які вражають в рази більшу площу, ніж моноблокові боєприпаси. У деяких касетних снарядів площа ураження може сягати кількох футбольних полів.

Використання, передача та виробництво касетних боєприпасів заборонене Конвенцією про касетні боєприпаси 2008 року з двох причин:

• по-перше, це снаряди невибіркової дії, які вражають величезну площу, не розрізняючи військових від цивільних;
• по-друге, далеко не всі суббоєприпаси вибухають при ударі і можуть становити загрозу цивільного населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть, просто лежачи десь в землі або на вулицях міст.

Утім Росія, Україна, США та Ізраїль не підписали Конвенцію, тож санкціонувати їх за використання касетних снарядів за міжнародним правом неможливо.

Харків — другий Алеппо: свідчення медика

Сирійсько-американський хірург-ортопед Самер Аттар прибув до України з початком російського вторгнення, аби допомогти українським медикам впоратися з масовими пораненнями цивільних. Раніше він працював в Алеппо, як раз в часи штурму російських військ.

За словами Аттара, в Україні його переслідують такі самі відчуття, як і в Сирії. Особливо, коли це стосується лікування травм: до Харківської лікарні й досі прибувають люди з уламковими пошкодженнями, рваною шкірою та м’язами, відкритими переломами та травмами голови. Характер поранень, які він лікує в Україні фактично ідентичні з тими, з якими він працював у Алеппо.

«Ви можете чути сирени повітряної тривоги, але всі тут навчилися залишатися спокійними, стійкими і продовжувати свою роботу», — сказав медик.

У CNN розповіли історію харків’янки, яка постраждала від обстрілів касетними боєприпасами наприкінці лютого 2022 року. Жінка стояла у черзі з двома фляжками в руках, аби набрати воду, коли над головою пролунав свист, а згодом і вибух — 300-мм касетна ракета «Смерча» розкрилася над житловим масивом, а її суббоєприпаси накрили харків’янку разом із сусідами. Як наслідок: уламки роздробили жінці ногу та руку і влучили в голову, а чоловіку, що стояв поруч, відірвали пальці.

«Я відчула, що у мене розірване стегно. Також був удар по руці, а голову я вже не відчула. Пам’ятаю, що у мене тоді був гарний настрій. Погода була приємна. Світило сонце. Ніхто б не подумав, що такий жах може обвалитися на наші голови буквально за лічені секунди», — розповіла мешканка Харкова CNN.    

Раніше Заборона розповідала про перші задокументовані докази застосування росіянами касетних ракет системи «Торнадо-С» на Донеччині.