Дайджест січневими прогнозами провідних експертів: що сказали на форумі в Давосі, що буде з криптою та коли нас чекає кліматична криза

Міжнародні організації та провідні світові видання продовжують публікувати прогнози на цей і найближчі роки. На прохання Заборони журналіст та редактор телеграм-каналу Fintech Wave Андрій Сорокін прочитав кілька десятків матеріалів провідних медіа й аналітичних центрів і з’ясував, на що варто очікувати.

Всесвітній економічний форум. Що говорять про клімат і економіку? 

У січні у швейцарському Давосі відбулася щорічна зустріч Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ). Висновки експертів важко сприймати як одкровення: раніше вони не змогли передбачити багато значних економічних криз. Однак порядок денний цього року красномовно свідчить про настрої світових лідерів та великого бізнесу щодо перспектив глобального розвитку. Ось найбільше варті уваги висновки.

Усе могло бути гірше. Незважаючи на всі потрясіння, світова економіка прагне стійкості. «З огляду на все, що сталося за останні роки, світ перебуває в кращому стані, ніж ми очікували», — заявив голова інвестиційного банку JPMorgan Даніель Пінто.

Всесвітня рецесія можлива. Так вважають дві третини головних економістів приватного й державного секторів, опитаних ВЕФ. «Нинішня висока інфляція, низькі темпи зростання, висока заборгованість та високий ступінь фрагментації знижують стимули для інвестицій, необхідних для відновлення зростання й підвищення рівня життя найуразливіших верств населення у світі», — заявила керівна директорка ВЕФ Саадія Західі.

На нас чекає десятиліття потрясінь. Свіжий Global Risks Report від аналітиків ВЕФ вводить термін «полікриза» (мультикриза), щоб позначити перетин і взаємозалежність різних ризиків. Серед них є «старі»: криза вартості життя, інфляція, торговельні війни, соціальні хвилювання, геополітична конфронтація та загроза ядерної війни. Але додалися й нові. Серед них високий рівень держборгу, низьке зростання, зниження інвестицій і деглобалізація, гальмування розвитку людського потенціалу після десятиліть прогресу, швидкий та необмежений розвиток технологій подвійного призначення (що можуть бути використані з військовою і терористичною метою), щораз вищий тиск наслідків зміни клімату. Всі ці ризики роблять майбутнє десятиліття безпрецедентним за рівнем турбулентності.

Нові часи — нові загрози. Укладачі того самого Global Risks Report пропонують не розслаблятись і після 2033 року. На їхню думку, у цей період людство очікують так звані «катастрофи завтрашнього дня». Серед них проблеми з природними екосистемами, тяжкість захворювань та складнощі у сфері охорони здоров’я, нові загрози національній і міжнародній безпеці, використання технологій для максимального контролю за людьми, глобальні економічні потрясіння.

Подолати проблеми можна лише спільно. «Ми бачимо, як численні політичні, економічні й соціальні сили створюють розкол на глобальному та національному рівнях. Щоб усунути корінні причини цього, необхідно зміцнювати співпрацю між урядом і діловими колами, створюючи умови для сильного та сталого відновлення», — заявив засновник і президент ВЕФ Клаус Шваб.

Допомога Україні потрібна зараз, а не потім. До того ж як військова, так і фінансова на відновлення країни. Reuters вважало це основним посланням від президента Володимира Зеленського до учасників ВЕФ. Видання також наголошує на прагненні української делегації показати, що навіть під час війни країна відкрита для бізнесу. У цьому її підтримав голова американського гіганта з управління активами BlackRock Ларрі Фінк. За його словами, інвестори ринуть в Україну після закінчення війни. Наразі компанія працює над проєктом структурування фондів відновлення країни.

Резюмувати все це можна так: світ тріщить по швах, епоха глобалізму може закінчитися на наших очах, без спільних зусиль це не виправити. Цікаво, чи з’являться нові механізми. Адже все в тому ж Global Risks Report серед ризиків також зазначено неефективність багатосторонніх інститутів та міжнародного співробітництва.

Як майбутнє бачать Світовий банк і Міжнародний валютний фонд? Ось так: рецесія та фрагментація економіки

На початку року своїм баченням перспектив світової економіки поділився Світовий банк. Ось основні висновки звіту:

• Зростання світової економіки різко уповільнюється. Натомість можна спостерігати високу інфляцію, підвищення відсоткової ставки, скорочення інвестицій та порушення ланцюжків постачань.
• Поява будь-якого нового несприятливого чинника може зіштовхнути світову економіку в стан рецесії.
• У 2023 році світова економіка зросте на 1,7%, у 2024-му — на 2,7%.
• Різке зниження темпів економічного зростання буде повсюдним: прогнозу 2023 року в бік зниження стосується 95% розвинених економік і майже 70% країн з ринком, що формується, і економік, що розвиваються.
• Країнам з ринком і економіками, що розвиваються, загрожує затяжний період повільного економічного зростання. Низькі темпи економічного зростання та нестача інвестицій у підприємства посилять і без того важку ситуацію, що складається в галузі освіти, охорони здоров’я, боротьби з бідністю та розвитку інфраструктури, а також накопичення проблем, пов’язаних зі зміною клімату.
• У 2023-му в розвинених економіках прогнозують уповільнення темпів зростання до 0,5% порівняно з 2,5% у 2022 році. У країнах з ринком, що формується, і економіках, що розвиваються, у 2023-му відбудеться уповільнення темпів зростання до 2,7% порівняно з 3,8% у 2022 році.

Напередодні форуму в Давосі ще один зовсім не райдужний звіт випустив Міжнародний валютний фонд (МВФ). Основний висновок — світова економіка на порозі геоекономічної фрагментації. Крім того:

• Ми можемо стати свідками нової холодної війни, яка призведе до розпаду світу на конкурентні економічні блоки.
• Фрагментація економіки може ще більше ускладнити надання допомоги багатьом уразливим країнам з ринком, що формується, і країнам, що розвиваються, які сильно постраждали від численних потрясінь.
• Фрагментація може відчуватися через обмеження транскордонної міграції, зменшення потоків капіталу і різке скорочення міжнародного співробітництва. Через це не вийде вирішувати проблеми більш схильного до потрясінь світу.
• Споживачі з низькими доходами в країнах із розвиненою економікою втратять доступ до дешевших імпортних товарів. Малі економіки з відкритим ринком зазнають серйозного удару. Більшість Азії постраждає через сильну залежність від відкритої торгівлі.
• Країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються, більше не отримуватимуть користі від вторинних ефектів поширення технологій, які сприяли зростанню продуктивності та підвищенню рівня життя. Світ, що розвивається, ще більше відставатиме.

Виникає питання: на що сподіваються світові економісти за таких обставин? Вони також сподіваються на Китай.

Китайське біологічне диво. Що буде після «нульового ковіду»?

Наприкінці минулого року влада Китаю відмовилася від так званої політики «нульової терпимості до COVID-19» і скасувала більшість обмежувальних заходів. Не останню роль у цьому відіграли масові протести — деякі західні видання назвали їх найбільшими з моменту подій на площі Тяньаньмень у 1989 році. Але не виключено, що уряд відштовхувався від прагматичніших міркувань. Серед них:

• Економічний спад. У 2022 році економіка Китаю зросла на 3%, як зазначає звіт Національного бюро статистики КНР. Це найгірший показник з 1976 року (якщо виключити 2020 рік). Причина спаду очевидна — коронавірусні обмеження завдали колосальної шкоди економіці країни.

• Перенесення виробництва та збої в ланцюжках постачань. Ті самі обмеження у поєднанні з геополітичною напруженістю змусили технологічних гігантів перемістити виробництво в інші країни. Серед них В’єтнам, Індія, Мексика, Малайзія. Навіть Apple вирішила наростити виробництво за межами країни за всієї своєї залежності від Китаю. До речі, цього року компанії навіть пророкують серйозну розплату за цю залежність.

• Демографічна ситуація. Найближчими роками Китай може поступитися Індії званням найбільш густонаселеної країни. За даними Pew Research Center, тепер із країни їде більше, ніж до неї. Крім того, населення Китаю стрімко старіє: держЗМІ пишуть, що до 2035 року до 30%, або понад 400 млн, жителів будуть у віці від 60 років і старші.

На Китай припадає 20% світової економіки. У МВФ очікують, що зміна курсу сприятиме глобальному зростанню. Чи зможе країна повернутися до допандемійних показників? Низка експертів дивиться на це з оптимізмом.

• Уже зараз ситуація стабілізується. Про перші ознаки цього пише старша економістка Capital Economics Луїза Лу. Зокрема, вона називає відносну стійкість інвестицій в інфраструктуру. Цянь Ван з інвестиційної компанії Vanguard зазначає, що низка показників — наприклад, роздрібні продажі та промислове виробництво за грудень — також перевершили очікування, хоча і відстають від допандемійних.

• Китайська економіка відновиться і зможе зростати далі. Так вважає старший економіст одного із найбільших банків Австралії Westpac Елліот Кларк. За його словами, країна має шанси на зростання в 5% і більше у 2023–2024 роках. У відновлення економіки також вірять великі фінансові агломерати Goldman Sachs, Societe Generale та Morgan Stanley.

• Уже в другій половині року на китайську економіку чекає низка успіхів. Про це заявив голова найбільшого британського банку Standard Chartered Хосе Віньялес. На його думку, це відбудеться, зокрема, завдяки податково-бюджетній політиці та зниженню тиску регуляторів у низці галузей, включно з ІТ-сектором.

Водночас опитані Al Jazeera експерти вважають, що Китай навряд чи врятує світову економіку від рецесії й узагалі ніколи не повернеться до колишніх темпів зростання. На їхню думку, попередня модель вичерпала себе. Необхідних демографічних та економічних умов більше немає, «зростання за всяку ціну» вже не цікавить китайське керівництво. Що це означає для світу?

• Появу нових економічних лідерів. Падіння попиту з боку тих країн, які орієнтувалися на Китай, дедалі реальніше. Переможцями стануть ті, хто зможе перемкнутися на експорт на інші ринки, що швидко ростуть (Індія і країни Південно-Східної Азії).

• Зміна геополітичного балансу. Якщо найближчого десятиліття Китай досягне економічного піка, його мрія перевершити США вже не здаватиметься настільки неминучою. Не виключено, що це підштовхне Пекін у зеніті своєї могутності до агресії проти Тайваню.

А що з технологічним сектором? Теж похмуро: менше свободи, більше проблем

Традиційний оптимізм щодо розвитку технологічного сектору цього року затьмарюють такі прогнози:

• Крипта під контролем. Заклики врегулювати крипторинок звучать не перший рік, але після недавніх гучних провалів (привіт, FTX) можуть призвести до конкретних дій. Так, гендиректор консалтингової компанії DeVere Group Найджел Грін на форумі у Давосі заявив, що делегатам потрібно підштовхнути владу своїх країн, аби фінансові регулятори припинили «балачки» й перейшли до справи. Тим часом Банк міжнародних розрахунків уже запропонував три основні варіанти регулювання криптоіндустрії. Зокрема, порекомендував заборонити певні види діяльності в індустрії, ізолювати її від сфери TradeFi та реального сектору економіки, а також загалом застосовувати правила, що діють для традиційних фінансів. Проте сьогодні відомі й інші варіанти регулювання крипторинку. Наприклад, Сальвадор: у цій країні біткоїн визнали законним платіжним засобом ще 2021 року, а тепер готуються випускати облігації на його основі, щоб погасити суверенний борг та зібрати гроші для «Біткоїн Сіті» — міста для майнінгу на вулкані.

• Масштабні звільнення. Редакція The Wall Street Journal пише про затягування поясів у технологічних компаніях — в індустрії найбільший спад з 2008 року, який торкається і великого, і малого бізнесу. Наприклад, Microsoft уже заявила, що звільнить 10 тис. співробітників. Business Insider обіцяє не лише звільнення, а й посилення дисципліни загалом. Від співробітників вимагатимуть підвищеної ефективності, внутрішня політика стане жорсткішою.

• Подорожчання підписок. Це безпосередньо пов’язано з попереднім пунктом: компанії будуть змушені піти на такий крок. У The Wall Street Journal також радять готуватися до жорсткішого контролю за використанням підписок. Netflix уже готується відстежувати, щоб платними сервісами користувалися лише ті, хто живе під одним дахом. Не виключено, що решта перейме приклад — до того ж стане ясно, як багато користувачів відпишеться.

А ось деякі позитивніші тенденції:

• Генеративний штучний інтелект — головний тренд року. Принаймні так вважають у Першій академії Alibaba. Генеративний ШІ відповідає за створення оригінального контенту (зображення, відео, музика) без участі людини. «Моделі генеративного ШІ стануть більш інтерактивними, безпечними та інтелектуальними й допоможуть упоратися з творчою роботою», — ідеться у звіті організації.

• Нові та досконаліші гаджети для здоров’я. Наприклад, The Wall Street Journal чекає на появу навушників (швидше за все, від Apple) з датчиками, які зможуть зчитувати температуру тіла та відстежувати поставу.

• Зростання промисловості криптоплатежів. Аналітики Grand View Research, Inc. очікують, що обсяг світової індустрії додатків для криптоплатежів до 2030-го досягне $2,15 млрд. У звіті компанії зазначено, що серед валют найближчі сім років домінуватиме біткоїн.

• Перероблювання акумуляторів. Аналітики Массачусетського технологічного інституту (MIT) впевнені, що попит на акумулятори зростатиме в геометричній прогресії разом із попитом на їх перероблювання. Нові технології дозволять витягувати й повторно використовувати з них майже весь кобальт і нікель та понад 80% літію. Ця сфера вже розвинена у США й Китаї.

• Ще розумніші будинки. Програми для керування ними від Apple, Samsung, Google, Amazon та інших навчаться розпізнавати й «дружити» одна з одною. Для цього близько 300 компаній створили спеціальний протокол, про що пише The Wall Street Journal.

Раніше Заборона писала про основні прогнози західних експертів на 2023 рік. Серед них продовження війни РФ проти України, нові конфлікти та поглиблення економічної кризи.