Банкіра Яна Марсалека розшукують за махінації. Він тісно пов’язаний з Кремлем і з українським олігархом Дмитром Фірташем

Влітку 2020 року банкір Ян Марсалек, операційний директор компанії Wirecard втік з Німеччини, де його звинувачують у шахрайстві. Швидше за все, він знаходиться або в Росії або в Білорусі. Журналісти з’ясували, що Марсалек міг бути навіть російським шпигуном, а зараз стало відомо, що з банкіром співпрацював і український олігарх Дмитро Фірташ. З весни 2019 року Wirecard Group відкрила кілька рахунків для компаній, що належать українському олігарху Дмитру Фірташу, через які бізнесмен міг відмивати гроші. Як пише німецьке ЗМІ Stern, Фірташ оформлював сировинні угоди, про які повідомлялося, як про “підозрілих” саме через компанію Марсалека. “Заборона” ще в липні писала про те, хто такий Марсалек і як він пов’язаний з Кремлем.

У червні 2020 року 40-річний Ян Марсалек, операційний директор компанії Wirecard, сказав колегам, що збирається на Філіппіни. Wirecard займалася обробкою платежів і взаємодіяла з клієнтами, з якими не хотіли співпрацювати банки та великі платіжні системи – наприклад, порносайтами та нелегальними казино. Генерального директора Wirecard Маркуса Брауна на той час вже заарештували за фінансові махінації. Журналісти Financial Times виявили, що $2 млрд, які мали зберігатися на рахунках процесингового хабу Wirecard у Східній Азії, зникли. За цей напрям відповідав саме Марсалек. Він вирішив полетіти на Філіппіни, щоб нібито знайти зниклі гроші та довести свою невинуватість.

Відтоді банкіра ніхто не бачив, а Німеччина оголосила його в розшук. «Беллінгкет» називає Марсалека «найрозшукуванішим злочинцем у світі». І річ не лише в шахрайстві. Західні спецслужби підозрюють Яна Марсалека в тісних зв’язках із російською розвідкою.

Дивний інтерес до Росії

Із 2015 року Марсалек реалізовував свої проєкти в Лівії, включно з інвестиціями в «Лівійську цементну компанію». Він активно взаємодіяв із російськими радниками та європейськими чиновниками, обговорював плани «гуманітарного відновлення в Лівії». На ділі це було планом зі створення приватних військових компаній (ПВК). Радником Марсалека в Лівії був Андрій Чупригін — російський експерт з арабського світу. Західні спецслужби впевнені, що насправді Чупригін — високопоставлений офіцер ГРУ. Саме в Лівії працює так звана група Вагнера. Це найвідоміша російська ПВК, яку курирує Кремль. Вона брала участь у війні в Сирії і на Донбасі.

У 2017 році Марсалек під час зустрічі з бізнес-партнерами хвалився поїздкою на руїни Пальміри в Сирії. Він був гостем російських військових незабаром після того, як територію відвоювали у «Ісламської держави».

«Беллінгкет» з’ясував, що Марсалек часто їздив до Росії. Вперше він побував там у 2004 році, потім у 2010-му. Починаючи з 2014 року Марсалек приїжджав у РФ постійно, часто перебуваючи там не більше дня. Він їздив за різними документами, використовуючи шість австрійських паспортів. Всі його поїздки за іншими документами були видалені з бази даних про перетин кордону. Крім того, у Марсалека був дипломатичний паспорт невідомої країни. Жодна європейська держава не видає такі паспорти негромадянам. У тих небагатьох країнах, де це практикується, такі паспорти можуть одержати тільки почесні консули.

Як за Марсалеком стежила ФСБ

За всіма пересуваннями Марсалека пильно стежила ФСБ. «Беллінгкет» вивчив внутрішню базу ФСБ (її використовують, щоб стежити за тими, хто викликає підозру). У ній є всі основні дані, такі як володіння автомобілем, адреси проживання, номери паспортів і інформація про поїздки. Зазвичай будь-який іноземець, який подорожує до Росії, потрапляє в цю базу даних, з переліком поїздок у РФ, включно з пунктом відправлення та призначення, часом прибуття/відправлення, номером рейсу і номером паспорта.

У випадку з Марсалеком все інакше — в базу включені безліч рейсів, що не мають стосунку до Росії. Фактично з початку 2015 року ФСБ, схоже, відстежувала й об’єднувала в доступній для пошуку базі даних всі міжнародні поїздки Яна Марсалека, крім його переміщень усередині ЄС. Перельоти, які потрапили в зону уваги ФСБ, включали часті рейси в Сінгапур (одині з азіатських хабів Wirecard), Стамбул (можливо, як транзитний вузол) і Дубай (ще один центр ділових операцій для Wirecard).

Підвищений інтерес до Яна Марсалека виник у 2015 році, коли його поїздки в Росію почастішали. Можливо, саме тоді ФСБ вирішила, що Марсалека можна завербувати. У 2017 році його затримали в аеропорту Москви і певний час не давали полетіти звідти. Причина, чому це сталося, невідома. «Беллінгкет» підозрює, що саме тоді Марсалека і завербували — можливо, шантажем і матеріалами з компроматом. «Раніше в своїх розслідуваннях ми вже стикалися з прикладами, коли ФСБ вербувала іноземців, які прилітають до Росії, спочатку провокуючи їх на секс із малолітніми повіями, а потім шантажуючи кримінальною справою», — відзначають розслідувачі. Інша можлива інтерпретація — увесь цей час (з 2014 року) Марсалек вже співпрацював із російськими спецслужбами.

Втеча через Білорусь

У червні 2020 року Марсалек не став чекати арешту. Він вдав, що летить на Філіппіни — купив квитки на літак, і хтось у острівній державі підробив імміграційні записи, щоб переконати слідчих, що Марсалек перебуває в Азії. У різних бесідах із друзями і колишніми колегами банкір згадував, що перебуває в часовому поясі Східної Азії або потягує коктейлі на сонячному острові. Але одного разу його запитали, чи він зараз живе у «політично стабільному середовищі». Марсалек засміявся, сказавши: «Не хвилюйтеся, у влади тут одні і ті самі люди останні 25 років».

Далеко не всі країни в світі можуть похвалитися таким ступенем «стабільності», навіть Росія поки не потрапляє до їх переліку. А ось Білорусь — цілком. У базі про перетин кордону, яка об’єднана для Росії і Білорусі, Ян Марсалек значиться як той, що в’їхав у Білорусь на приватному літаку в ніч на 19 червня 2020 року. Згідно з прикордонними даними, після цього він не залишав країну.

Цей запис не містить ані номера рейсу, ані походження прибулого літака. Там просто зазначено «прибуття на приватному літаку». «Беллінгкет» перевірив кілька комерційних баз даних аеропортів прибуття і вильоту, включно з FlightRadar, Flightstats і FlightAware. В одній з баз даних перераховані всі літаки — комерційні і приватні чартерні, — які прибули в аеропорт Мінська в червні. 18 червня 2020 року приземлився тільки один приватний літак: о 19:10 за місцевим часом. Цей літак, чия ідентифікація заблокована на прохання оператора, прибув із Таллінна. Через дві години після приземлення в Мінську він вилетів до Вітебська. Можливо, саме там і перебуває Марсалек.

За даними німецького видання Handelsblatt, зараз Марсалек перебуває в Росії. Його перевезли туди після того, як він прибув до Білорусі, через «політичні розбіжності між Росією і Білоруссю». Зараз Марсалек нібито живе в приватному підмосковному будинку під контролем ГРУ. Джерело Інтерфаксу в силових колах Росії заперечує це. У Білорусі інформацію про Марсалека жодним чином не коментували.