День прощання з «Третьим сентября».

Чому пісня Шуфутинського стала мемом і до чого тут російська пропаганда

Уже мінімум десять років поспіль у перших числах вересня український сегмент інтернету наповнюється мемами, пов’язаними з піснею Михайла Шуфутинського «Третье сентября».

Заборона вивчила історію пісні, розібралася, чому пов’язані з нею меми стали такими популярними, і пояснює, який стосунок до цієї історії має російська пропаганда.

Популярну пісню про розставання, яке ніяк не відпустить ліричного героя, писали мастодонти російської естради: слова належать Ігорю Ніколаєву, музика — Ігорю Крутому. Шуфутинський уперше виконав «Третье сентября» 1993 року, після свого повернення в Москву з еміграції в США.

Усі вони, починаючи від Миколаєва й закінчуючи Кіпєловим, відвідували Крим після російської анексії. А Расторгуєв, який із 2006 року є членом партії «Единая Россия», у 2014-му одним із перших підписав звернення російських діячів культури на підтримку політики Путіна в Україні та Криму. Із серпня 2015 року йому заборонений в’їзд на територію України.

Вікіпедія пише, що вперше мем про «Третье сентября» з’явився у 2011 році в спільноті «МДК» у соцмережі «ВКонтакте». На ньому був зображений американський репер Рік Росс, трохи схожий на Шуфутинського. Зображення супроводжувала цитата «Я календарь переверну — и снова третье сентября».

Однак російський публіцист Олег Кашин розповідає, що мем уперше з’явився у 2006 або 2007 році в «Живому журналі». Приблизно тоді ж його й підхопили пов’язані з адміністрацією президента прокремлівські тролі.

За словами Кашина, мем популяризували штучно, щоби змістити увагу з трагедії в Беслані. Саме 3 вересня 2004 року відбулася провальна операція зі звільнення заручників із захопленої терористами школи. Тоді загинуло 333 людини — у тому числі 186 дітей.

Незалежно від того, яка з версій правильна, пік популярності мему припав на вересень 2013 і 2014 років. Тими вереснями і українські, і російські соцмережі наповнювалися тисячами жартів на тему пісні Шуфутинського.

Креативний директор компанії «Цитрус» Льоша Вахнік пояснює, що мем став вірусним «ВКонтакте», а до початку військових дій на сході України український і російський сегменти інтернету були одним суцільним рунетом.

У ті часи користувачі масово споживали російський контент не тільки в мережі, але й з екранів телебачення та радіо. І найголовніше, каже Вахнік, — люди знаходили в мемі «емоційний відгук».

Згоден із цим і музичний експерт Олександр Варениця: «Ось я жив у дитинстві — у Луганську, Донецьку, Миколаєві, десь іще. Батьки слухали такий морок типу Шуфіка, були кабаки, самогон, шкіряні піджаки, безнадія і відеокасети. Зараз я дорослий, сучасний, живу в Києві, нікому нічого не винен. А дитячий травматичний досвід [тепер] — це просто смішні жарти для мене. Так це працює».

І Вахнік, і Варениця впевнені, що після блокування «ВКонтакте» і «Одноклассников» в Україні, а також введення квот на українських виконавців в ефірі радіостанцій і на ТБ популярність мему «Третье сентября» знижується з кожним роком.

«Гумор працює тільки тоді, коли ви «на одній хвилі». Сьогодні це вже не так. Нам не до кінця зрозумілі меми Клави Кокі або Моргенштерна, а аудиторія в Росії навряд чи розуміє суть жартів у піснях Jerry Heil або постіронію артиста Wellboy», — пояснює Варениця.

Наприкінці серпня Міністерство цифрової трансформації України запропонувало компанії Google залучити українських редакторів до формування контенту головної сторінки українських YouTube Music і YouTube, оскільки там пропонують російський контент.

Наприкінці серпня Міністерство цифрової трансформації України запропонувало компанії Google залучити українських редакторів до формування контенту головної сторінки українських YouTube Music і YouTube, оскільки там пропонують російський контент.

«Зараз на стартових сторінках нашим користувачам пропонують російський контент — це неприпустимо, коли в Україні йде війна. Тому ми запропонували Google залучити незалежних українських редакторів, які будуть займатися підбором контенту», — йдеться в повідомленні міністерства.