Диверсія на газопроводі: Росія оголосила вирок Наріману Джелялу 

• Представник Меджлісу кримськотатарського народу отримав 17 років вʼязниці, ще двоє активістів – по 15 і 13 років.
• Справа стосується вибуху газопроводу в тимчасово окупованому Криму в 2021 році – кримських татар звинуватили в диверсії.
• МЗС України засудило переслідування, а сторона захисту подаватиме апеляцію.

У серпні 2021 року під тимчасово окупованим Сімферополем стався вибух на газопроводі. Російські силовики заявили про диверсію й звинуватили в ній кількох проукраїнських активістів. Через 13 місяців одному з лідерів кримськотатарського національного руху оголосили вирок.

Заборона розповідає про справу щодо вибуху на окупованому півострові та про покарання кримських татар.

Справа Джеляла та Ахтемових: у чому суть

Підконтрольний російській владі суд у Криму оголосив вироки заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу й активістам Азізу та Асану Ахтемовим. Їх звинуватили в підриві газопроводу в селищі Перевальне, який стався 23 серпня 2021 року. Газ по ньому надходив у місцеву військову частину.

Протягом 3-4 вересня 2021 року російські силовики провели обшуки. За підозрою в диверсії було затримано братів Ахтемових та Джеляла, який перед цим відвідав саміт «Кримської платформи» в Києві.

«Диверсію організовано територіальним підрозділом Головного управління розвідки (ГУР) МО України в Херсоні – так званою оперативною службою “Таврія” за участю забороненої в Росії організації “Меджліс кримськотатарського народу” […] За здійснення диверсії військова розвідка України обіцяла їм грошову винагороду близько 2000 доларів США», – трактувала інцидент ФСБ Росії.

Російське слідство стверджувало, що Джелялов виступив у ролі посередника, а виконавцями диверсії стали Асан та Азіз Ахтемови.

Слід зазначити, що слідство традиційно не вирізнялося прискіпливістю або відповідністю міжнародному праву. Так, наприклад, спершу офіційно не визнавалося затримання активістів. Пізніше з’ясувалося, що з них вибивали потрібні свідчення.

«До Азіза Ахтемова застосовувалися недозволені заходи – надягання мішка на голову, утримання в наручниках, застосування електроструму, побої. Під таким тиском він дав свідчення», – розповів його адвокат Іслям Веліляєв.

Крім того, є ознаки залякування так званих свідків, які виступили під псевдонімами: троє чоловіків повідомили, що знали підсудних та помічали за ними поїздки в Херсон. А вибухово-технічна експертиза зокрема не змогла докладно розповісти, як саме було здійснено підрив газопроводу, зазначили в організації «Кримська солідарність».

Вироки кримським татарам 21 вересня

Сторона обвинувачення просила для Нарімана Джеляла, Азіза та Асана Ахтемових по 15 років вʼязниці, а також за незаконне перевезення, зберігання та контрабанду вибухового пристрою.

21 вересня 2022 року Верховний суд Криму призначив вироки Наріману Джелялу, Азізу та Асану Ахтемовим:

• Джеляла засудили до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму зі штрафом 700 тис. рублів та обмеженням волі строком на 1.5 роки;
• Асан Ахметов отримав 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тис. рублів та обмеженням волі 1 рік;
• Азіз Ахтемов засуджений до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі 1 рік.

«Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну злочинна окупаційна влада винесла більше ніж 30 вироків кримським політв’язням, сумарний термін ув’язнення яких вже складає понад 1100 років. Кремль продовжує нахабно переслідувати та ігнорує свої міжнародні зобов’язання щодо поваги та забезпечення прав людини та основних свобод, грубо порушуючи міжнародне гуманітарне право», – відреагувало на вироки Міністерство закордонних справ України.

Самі обвинувачені вважають кримінальне переслідування репресіями. Сторона захисту не погоджується з вироком суду й подаватиме апеляцію.

Раніше Заборона розповідала, що Російська Федерація використовує окупований Крим у якості табору для полонених українських воїнів та викрадених цивільних. У СІЗО на території півострова тримають полонених бійців тероборони.