АРТЕКСПЛЕЙНЕР
Що треба знати про японського короля жахів?

Артексплейнер Заборони у сторіз
Даниил Леховіцер
18 Квітня 2023
Дзюндзі Іто — один з найпопулярніших авторів манги у жанрі горор, який перетворив фобії сучасного суспільства на кілька графічних романів і десятки коротких розповідей. Після їх прочитання — і це комплімент автору — фізично нудить, а власне тіло відчувається як джерело ворожості й іншопланетності.
Фото: YOHAN BONNET / AFP
У «Спіралі» (Uzumaki) — одному з найвідоміших творів Іто — мешканці містечка Курозу-Чо ціпеніють від майже релігійного паралічу — вони стають одержимі образом спіралі. Спочатку вони бачать патерн в стеблині травинки, в панцирі равлика чи фрикадельці рамену, а потім самі зазнають спіралеподібної трансмутації.
Сцена із манги Uzumaki
Обличчя школярки закручується в воронку, закохані підлітки мутують у сирен із закрученими хвостами, містяни просинаються з панцирами равликів, що вгризлися їм у спини, а божевільний тесляр перебудовує Курозу-Чо у багатоповерховий лабіринт-спіраль.
Сцена із манги Uzumaki
В іншій манзі «Риба» (Gyo) новий тілесний еволюційний виток починається з риб, що відростили павучі лапки, які продовжують рухатися, навіть якщо риба померла і гниє. Японія перетворюється на смердюче кладовище одночасно мертвих і живих китів і акул. Малюнок Іто настільки фотореалістичний, що запах мертвечини ніби просочується через паперову сторінку.
Фото: Zenatirel / Commons Wikimedia
А в короткій розповіді «Загадка Амігарської ущелини» (The Enigma of Amigara Fault) тисячі людей манить до гори зі щілинами, що точнісінько відповідають пропорціям тіла кожного героя. Вони зникають у дірах, недоступних навіть для спелеологів. І повертаються вже у зовсім іншій формі.
Фото: YOHAN BONNET / AFP
Роботи Іто завжди корпореальні — вони фокусуються на тілі та суб’єктності тілесності. Тіло стає прихистком долюдської примордіальної істоти, яка, прокидаючись від глибокого сну, витісняє людський чи тваринний розум і перетворює оболонку на гротескний організм.
Фото: YOHAN BONNET / AFP
В антропогенезі є теорія відсутньої ланки — а що як учені, вивчаючи еволюцію людини, упустили форму життя між, скажімо, амфібіями та homo erectus? У манзі Іто саме така істота стає драйвером мутації — це агент суб’єктності тіла, а людський розум — лише тимчасовий квартирант.
Фото: Markus Spiske / Unsplash
Психоз манги Іто в тому, що людина втрачає глузд, коли дізнається минулу чи майбутню історію власного тіла, в якому її «Я» немає місця.
Роботи японського короля жахів навіть вивчають сучасні філософи. Так, Юджин Такер в книзі «В пилу цієї планети» розглядає мангу «Спіраль» як ілюстрацію до своєї концепції світа-без-нас — постлюдської території хаотичної природи, в якій все втікає від визначень і зручних для людини класифікацій.
Інша сторона Іто (вже більш притаманна конвенційним авторам манги) — горори за мотивами дуже популярних в Японії урбаністичних легенд, в яких міфи синтоїзму змішуються з технологічним побутом великих міст. Летючі голови або тунелі, з яких не повертаються живими, — все це можна побачити в проєкті «Маніяк: Японські історії жахів Дзюндзі Іто» — серіалізації розповідей Іто на Netflix.
Відое: Netflix Anime / YouTube
Читайте більше якісних горорів, озирайтеся вночі та ставайте підписниками Заборони 😱