Енергетика України ледь відновлюється після атак, а РФ може повторити спробу: чи чекати блекаутів та підвищення тарифів
У березні Росія провела воєнну кампанію з дестабілізації енергосистеми України. Під ударом опинилися греблі, тепло- та гідроелектростанції в різних куточках України, які живлять цілі регіони.
Разом з експертами з енергетики редакторка Заборони Ірина Олійник пояснює, чому компаніям буде вкрай важко відновити стратегічні об’єкти та до чого варто готуватися напередодні літа.
Удари РФ по енергетиці в березні 2024 року: наслідки
22 березня через потужний ракетний обстріл на Харківщині були зруйновані ключова теплоелектростанція «Зміївська» та теплоелектроцентраль №5. Також ціллю ворога стали Бурштинська та Ладижинська ТЕС і найбільша ГЕС в Україні — Дніпровська, що у Запоріжжі. Наразі станція повністю виведена з експлуатації: був зруйнований машинний зал та важливе обладнання.
«Дніпровська ГЕС — найбільша в Україні гідроелектростанція, яка виконує роль маневрувальної потужності, тобто без неї дуже важко збалансувати роботу об’єднаної енергетичної системи України, — розповідає директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко. — Тому ворог і цілить у найбільш чутливі для енергосистеми об’єкти. Потужність Дніпровської ГЕС сягала 1,5 ГВт».
Через тиждень — новий комбінований удар. Цього разу агресор намагався вивести з ладу електропідстанції, розподільчі мережі, Канівську та Дністровську гідроелектростанції у Черкаській та Чернівецькій областях. За даними Укренерго, враховуючи відновлення та заміну обладнання, збитки від цих атак склали щонайменше 100 млн євро. А ДТЕК втратила 50% своїх генерувальних потужностей. Ситуація з постачанням енергії залишається особливо складною на Харківщині, Одещині та Дніпропетровщині.
Відновлення ГЕС та ТЕС України: що потрібно
На відновлення ключових ТЕС та ГЕС можуть піти роки. У коментарі Забороні експерт з програми «Енергетика» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Андріан Прокип наголошує, що головним питанням відновлення залишається брак фінансування. Річ у тім, що на повне відновлення великих об’єктів та закупівлю серйозного обладнання енергетичні компанії просто не мають окремого бюджету.
«Вони, за рідкісним виключенням, є збитковими в період війни. Коштів на ремонтні роботи не вистачало, навіть коли здійснювали ремонт навесні та влітку 2023 року. Відповідно, зараз ситуація ще складніша, — зауважує Прокип. — Крім цього, на ринку електричної енергії багатомільярдні борги. Це означає, що в енергокомпаніях криза ліквідності. Очевидно, що і в держави немає коштів на покриття ремонту. А західні компанії не фінансують будівництво та відновлення вугільних теплових станцій, якими є Бурштинська та Ладижинська ТЕС».
За його словами, енергетична система і до повномасштабного вторгнення РФ потребувала модернізації та інвестицій, обладнання було застаріле та зношене. А нині для відновлення зруйнованих обʼєктів електрогенерації потрібне унікальне обладнання.
«Проєкти з відновлення обʼєктів енергосистеми, ТЕС, ТЕЦ та ГЕС окуповуються дуже багато років. Відповідно, це величезні інвестиції, які неможливо просто витягнути з кишені. До того ж це проєкти тривалого будівництва, тобто мова не про один рік. Наразі в країні серйозний дефіцит обладнання для обʼєктів електрогенерації, частина устаткування не виробляється в Україні, тобто його треба замовляти за кордоном. Термін виготовлення трансформаторів високої напруги — від 6 до 12 місяців, і на це обладнання дуже великий попит», — наголошує експерт Українського інституту майбутнього.
Тому, наприклад, харківські об’єкти планують відновити коштом Фонду енергетичної підтримки України. Інституція була створена навесні 2022 року зусиллями Єврокомісії та Енергетичної спільноти ЄС і фінансується державами та приватними донорами. Закупівля обладнання здійснюється Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) відповідно до міжнародних стандартів прозорості.
Контрольований скид води на Дніпровській ГЕС для регулювання рівня води та запобігання паводкам. Фото: Dmytro Smolienko / Ukrinform/Future Publishing via Getty Images
Імпорт електроенергії з ЄС
Україна сильно залежить від імпорту електроенергії з п’яти країн ЄС — Польщі, Угорщині, Словаччини, Молдови та Румунії. Навантаження на енергомережу традиційно зростає у вечірні години, тому максимальний імпорт світла (1500–1600 МВт) відбувається з 16:00 до 22:00.
«Після російських атак, які мали на меті спричинити блекаут в енергосистемі, ми дійсно маємо дефіцит електроенергії, є проблеми з балансуванням та генерацією. Все це загрожує розбалансуванням системи. Тому нескорочене споживання в пікові години призведе до хаотичних відключень по всій Україні. Наразі найбільше електроенергії ми імпортуємо з Угорщини. Загалом обсяги імпорту залежать від цінової кон’юнктури та інших чинників», — пояснює Андріан Прокіп.
Чи можуть підвищити тарифи на електроенергію
Перегляд тарифів на світло для побутових споживачів здебільшого залежить від політичного рішення керівництва країни, підсумовують експерти з енергетики у коментарях Забороні. Нині тариф для домогосподарств не є рентабельним і не покриває повну вартість виробництва та доставки електроенергії навіть після торішнього підвищення до 2,64 грн за кВт-год, додають фахівці.
Експерти не виключають підвищення тарифів на світло 2024 року для побутових споживачів та бізнесу саме у звʼязку зі збільшенням імпорту електроенергії та необхідністю капітального ремонту генерувальних потужностей. За словами Андріана Прокипа, для домогосподарств вартість одного кіловата може зрости до однієї гривні.
«Імпорт електроенергії для України здебільшого дорожчий, ніж її власне виробництво. Це буде впливати на ціни на світло насамперед для великих промислових споживачів, — пояснює експерт. — Якщо тариф для побутових споживачів зросте в межах однієї гривні, то це може покрити основні видатки».
Тарифи для промислових споживачів не регулюються так, як для побутових. Володимир Омельченко підкреслює: ціна за один кіловат для бізнесу можуть зрости залежно від ринкової вартості, зміни попиту та стану енергетичної системи.
Ремонт пошкоджених ліній електропередач після російського ракетного обстрілу, який забрав життя трьох осіб у Дніпровському районі Києва, 7 лютого 2024 року. Фото: Gian Marco Benedetto/Anadolu via Getty Images
Обстріли влітку та блекаути
На енергоблоках українських атомних електростанцій влітку будуть проводити планові ремонти. І, звісно, Росія може скористатися можливістю та завдати ударів по всіх генерувальних потужностях, щоб спробувати влаштувати блекаут. Тому є велика ймовірність частих відключень світла.
«Через спеку влітку зростає попит на електроенергію, бо люди вмикають кондиціонування. Плюс проводитимуть планові роботи на АЕС. Навіть без російських обстрілів є висока ймовірність відключення світла, — каже Андріан Прокип. — До того ж на АЕС відбуватимуться операції з перезавантаження та вивантаження ядерного палива, буде проводитись профілактика. Це потребує часу. Планові роботи на кожній АЕС відбуватимуться за графіком, тож всі атомні станції не будуть ремонтуватися одночасно. У 2023 році в Україні енергоблоки були тимчасово зупинені з ранньої весни до листопада».
