Кожна клієнтка зізнається, що шрам нагадує про психологічну травму, а коли замість шраму бачить тату, змінюється ставлення до себе. В Україні про насильство прийнято мовчати. Люди соромляться про це говорити й тим паче показувати шрами, бо за ними йде низка запитань від сторонніх.
Спершу я побоювалась, що українські жінки не наважаться відкритися. Кілька клієнток прожили зі шрамами по 12-20 років, від психолога вони відмовились, бо вже пережили свою травму. Хоча кожна зізнається, що тепер почувається легше із улюбленим зображенням, яке ми розробили разом.
Selfharm або самоушкодження – найпоширеніше серед тих, хто до мене звертався. Деякі в такий спосіб долають нестабільний емоційний стан, психологічні проблеми, а хтось через неуважність отримує шрами. Я робила татуювання на шрамах від абсцесу жінці, яка раніше була наркозалежною. Її шрами – наслідок уведення речовини брудними голками. У одної із клієнток шрами на руках від її партнера – незадоволений хлопець у стані алкогольного сп’яніння пирнув жінку ножем у руку. Був випадок, коли п’яний чоловік намагався витягти собі вени гачком для в’язання. Коли жінка спробувала його зупинити, він встромив його у руку їй. Це все випадки самопорізів та насильства у нетверезому стані.
Скоро робитиму татуювання 3D-зображення сосків для трансгендерного хлопця. Під час переходу в нього виявили пухлину в грудях, неакуратно видалили молочні залози, замість яких тепер величезні шрами.
Якщо жінка може робити те, що хоче, але від неї очікують інакшої жіночої поведінки, можливо, ми досі на етапі пошуку рівноправ’я.
