Франція відправила військових у Нову Каледонію: що треба знати про заворушення на островах

• На архіпелазі почалися масові протести. Там запровадили надзвичайний стан та розгорнуть військовий контингент.
• Причиною стало схвалення французьким урядом законопроєкту про дозвіл французам, які прожили в Новій Каледонії 10 років, голосувати на місцевих виборах.
• Внаслідок сутичок на островах в Океанії є загиблі серед цивільних та правоохоронців, багато поранених.

На островах проживає понад 40 000 громадян Франції. Тож лідери Нової Каледонії вважають, що їхні голоси можуть нівелювати думку виборців серед меланезійського населення. Питання набуття островами незалежності поставало не раз, однак цього так і не сталося.

Заборона розповідає про заворушення в Новій Каледонії.

Бунт корінних жителів Нової Каледонії: що сталося

Масовий заколот на території тихоокеанського заморського володіння Франції почався 15 травня 2024 року. Учасники підпалили транспорт і декілька підприємств, грабували магазини та нападали на поліцейські відділки. Школи Нової Каледонії довелося закрити, а в столиці Нумеа діє комендантська година. Планується, що надзвичайний стан триватиме 12 днів, пише BBC.

Невдоволення жителів сягнуло піка через новий законопроєкт, що ухвалили в Парижі напередодні, 14 травня. Він дозволить жителям Франції, які проживають у Новій Каледонії протягом 10 років, голосувати на виборах у провінції. Деякі місцеві лідери бояться, що цей крок розбавить голоси канаків – корінного меланезійського населення Нової Каледонії. Вони є найбільшою громадою країни, хоч і становлять меншу половину її населення.

Під час заворушень загинули троє молодиків з-поміж канаків, сказав речник президента землі Луїса Мапу. Пізніше стало відомо, що від вогнепального поранення помер 24-річний поліцейський. 

Париж надішле на острів військовий контингент для охорони головного порту та аеропорту. Премʼєр-міністр Франції Габріель Атталь також вже заявив про заборону TikTok на островах. Торік соцмережа допомогла організувати бунти на материковій частині держави.

Французькі острови в Океанії: як їх колонізували

Нова Каледонія знаходиться на архіпелазі Меланезії, за 16 700 км від Парижа, на південно-західній околиці Тихого океану. Франція колонізувала цю землю у 1853 році та надала статус заморської території в 1946 році. Зараз мешканці вільно говорять французькою мовою та перейняли деякі традиції країни-колонізаторки – наприклад, їсти круасани на сніданок, пише The Guardian.

У 1960-1970-х роках минулого століття в південній частині Тихого океану відбувалася поступова деколонізація. Незалежність отримали Західне Самоа, Науру, Фіджі та Тонга. Франція стала вважатися в регіоні регресивною країною, тож у Новій Каледонії почали зростати радикальні настрої. Це призвело до того, що у 80-х роках 500 канакських бойовиків увірвалися в шахтарське місто Тіо. Вони спровокували чотирирічну громадянську війну, в результаті якої загинули щонайменше 80 людей.

Для мешканців Нової Каледонії, які виступають за деколонізацію, Тіо – символ економічного домінування Франції протягом понад 150 років. Державна гірничодобувна компанія стверджує, що частина її прибутку повертається місцевим громадам, а 60% валового доходу залишається в межах шахтарського міста. Втім, рівень безробіття в Тіо становить 30%, а 97% жителів не закінчили середню школу.

Економіка Нової Каледонії базується на видобутку нікелю. Архіпелаг в Океанії – третій за величиною виробник цього ресурсу у світі поряд з Канадою, Китаєм та Європою. Істотний дохід приносить туризм, а також фінансові субсидії від Франції. Тож виборча реформа – один з ключових етапів у боротьбі за роль країни на багатому корисними копалинами острові.

Референдуми в Новій Каледонії: чому не підтримали незалежність

Після насильства на ґрунті суперечок щодо незалежності між канаками й нащадками європейських поселенців у 1998 році було укладено Нумейські угоди. Згідно з домовленостями між урядом Франції та владою Нової Каледонії, до 2018 року там мав відбутися референдум щодо незалежності. Прихильники цієї ідеї отримали можливість ініціювати два аналогічні референдуми до 2022 року.

Перше голосування відбулося у 2019 році – тоді 56.8% жителів висловилися проти незалежності. Другий референдум провели у жовтні 2020 року – понад 54% населення виступили проти. Третій, назначений на грудень 2021 року, бойкотували партії, що виступають за незалежність. Це зробили після відмови влади перенести голосування через епідемію COVID-19. Тоді більшість виборців Нової Каледонії також вирішили залишитися у складі Франції.

Острівна колонія у Тихому океані вже має значний ступінь автономії. Але вона суттєво залежить від Франції в таких питаннях, як оборона та освіта. Ступінь залежності архіпелагу від метрополії сягав близько 30% у 2021 році. Також Нумеа продовжує отримувати великі субсидії з Парижа. Нова Каледонія залишається вагомим економічним плацдармом Франції. За даними GlobalData, у 2022 році Нова Каледонія стала четвертим у світі виробником нікелю, видобуток якого зріс на 8% порівняно з 2021 роком.

Раніше Заборона розповідала про посуху в Мексиці, яка може залишити мешканців без води. Свого часу іспанські колонізатори висушили озера, щоб будувати власне місто.