Генетика, гормони чи ускладнені пологи? Як зрозуміти, що в мене шизофренія та що з цим робити

Навколо шизофренії ходить багато міфів та хибних уявлень. Її часто романтизують, знімають про неї фільми та описують в літературі, а ще час від часу знецінюють. Однак ця хвороба — це серйозний психіатричний діагноз, який неможливо вилікувати. Журналістка Заборони Поліна Вернигор розповідає, що це за діагноз, які його симптоми, чому хвороба виникає та що з нею робити.

Що таке шизофренія?

Шизофренія — хронічне захворювання, яке провокує неправильну інтерпретацію реальності й може спричинити галюцинації, марення і вкрай невпорядковані мислення та поведінку, які погіршують повсякденне функціонування. Шизофренія може призвести до інвалідності.

Одна з найбільших проблем цієї хвороби — її неможливо повністю вилікувати. Водночас вчені продовжують шукати причини виникнення шизофренії та нові методи лікування або хоча б корекції цього стану. 

Ще одна велика проблема шизофренії — помилкові уявлення про неї в суспільстві. Це точно не про роздвоєння особистості, а більшість пацієнтів не несуть загрози оточенню. 

Дослідження показують, що цей недуг стосується рівною мірою як чоловіків, так і жінок. Є дуже велика ймовірність смерті у молодшому віці через супутні проблеми — наприклад, хвороби серця чи діабет, які часто трапляються у хворих на шизофренію.

Як зрозуміти, що в людини шизофренія?

Фактично у шизофренії є активна та неактивна фази. У неактивній фазі людина поводиться так само, як і здорова людина. Проте чим довше триває хвороба, тим більше змінюється особистість людини.

«Це може бути втрата емоційних коливань, зацікавлення, спрощення інтересів та діяльності: людину не цікавлять хобі, спілкування з друзями. Тобто людина обмежується тільки фізіологічними речами. Але це проявляється у тих, хто хворіє на шизофренію 20-30 років», — пояснює Забороні лікар-психіатр Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні Олег Токарчук.

Активній фазі вже притаманні явні симптоми. Наприклад, людина не може відрізняти реальний досвід від нереального. Як і з будь-яким іншим захворюванням, симптоми в різних пацієнтів можуть відрізнятися за частотою та тривалістю. До того ж чим старша людина, тим рідше в неї трапляються важкі психотичні симптоми. Також на тяжкість проявів шизофренії впливають алкоголь, наркотики, стреси та неправильне приймання ліків. 

Зазвичай шизофренія проявляється у 20-30 років. Однак є випадки, коли це стається раніше, найчастіше через певні чинники — стрес через погану успішність у школі, токсичну атмосферу в сім’ї, проблеми з однолітками тощо.

«Інколи помічаються симптоми у 14-16 років. Але це доволі нечасті випадки. Точно невідомо, чому в одних це проявляється у молодшому віці, а в інших — у старшому. На це впливає і генетична схильність, і середовище, і структура рецепторів в організмі, і особливості розвитку», — говорить психіатр.

Щоби поставити діагноз, необхідно, щоби симптоми тривали щонайменше шість місяців. Його може поставити тільки лікар і тільки після ретельного медичного обстеження, оскільки подібні симптоми можуть виникати й через інші причини — наприклад, зловживання психотропними речовинами, запалення головного мозку, пухлини в мозку.

Чому це виникає?

Кожен випадок особливий. Є декілька чинників, які можуть спричинити хворобу.

Шизофренія часто передається в спадок, однак за це не відповідає жоден ген. Скоріше деякі комбінації генів можуть зробити людину схильною до розвитку хвороби. Однак наявність цих генів не означає, що в людини стовідсотково буде шизофренія. 

Докази того, що захворювання частково передається у спадок, отримані з досліджень близнюків. Однояйцеві близнюки мають одні й ті самі гени.

Якщо в одного з них розвинеться шизофренія, шанс захворіти на неї в іншого близнюка становить 50%, навіть якщо вони ростуть окремо. Якщо в одного з близнюків із різним генетичним складом розвивається шизофренія, в іншого вона розвинеться з імовірністю 12,5%.

Водночас дослідження людей з шизофренією показали, що в структурі їхнього мозку є тонкі відмінності. Ці зміни спостерігаються не у всіх хворих на шизофренію й можуть виникати у людей, які не страждають на психічні захворювання. Але вони припускають, що частково шизофренія може бути захворюванням мозку.

У нашому мозку є хімічні речовини, які передають повідомлення між його клітинами — нейротрансмітери. Вчені також знайшли зв’язок між нейротрансмітерами й шизофренію — ліки, які полегшують деякі симптоми шизофренії, змінюють рівні нейротрансмітерів у головному мозку.

Водночас шизофренію можуть спричинити і зміни рівня нейромедіаторів — дофаміну та серотоніну. Деякі дослідження показують, що причиною проблеми може бути дисбаланс між ними. Інші виявили, що зміна чутливості організму до нейромедіатора є однією з причин розвитку шизофренії.

Також шизофренія може розвиватися у дітей із низькою вагою при народженні, які народилися передчасно або мали нестачу кисню під час пологів. Ці чинники можуть вплинути на мозок.

На розвиток хвороби у старшому віці може вплинути сильний стрес: втрата роботи або житла, смерть близьких, розірвання стосунків, фізичне, сексуальне або емоційне насильство. Однак самі по собі ці ситуації не здатні спричинити шизофренію. Вони можуть тільки слугувати тригером для тих, хто перебуває в зоні ризику.

Як лікувати?

Шизофренія, на жаль, невиліковна. Ця хвороба потребує пожиттєвого приймання ліків — навіть у неактивній фазі. Зазвичай у корекції стану використовують ліки та терапію, а іноді може знадобитися госпіталізація. 

«В лікуванні психозів (а шизофренія — це психоз) ми розділяємо його на кілька етапів. Перший етап — ми знімаємо найгостріший стан, коли є галюцинації або загроза оточенню чи собі. Після цього ми призначаємо підтримуюче лікування, яке людина приймає тривалий час — найчастіше воно буде пожиттєвим», — говорить Олег Токарчук.

Найчастіше призначають антипсихотичні препарати, які діють на нейромедіатор дофамін у головному мозку. Також можна допомогти іншими ліками, наприклад, антидепресантами. Деякі з цих ліків є у Національному переліку лікарських засобів, а отже, держава може їх забезпечити пацієнтам. Проте більш дієві засоби, які не входять до цього переліку, мають купувати самі пацієнти. Однак, за словами психіатра, деінде є регіональні програми, які хоча б частково покривають їхню вартість.

Усунення симптомів може зайняти кілька тижнів. У ліків проти шизофренії бувають серйозні побічні ефекти, тому люди з шизофренією можуть приймати їх неохоче. 

Психотерапія може допомогти нормалізувати образ мислення. Крім того, вміння переживати стрес, виявляти рецидив на ранній стадії та запобігати йому може допомогти людям з шизофренією впоратись із хворобою. Також таким пацієнтам можуть допомогти групи психологічної підтримки.

«Наскільки мені відомо, груп саме для пацієнтів з шизофренією в Україні немає. Але є різного скерування психотерапевтичні групи, найчастіше організовані при психоневрологічних диспансерах. Проте це групи для пацієнтів з різними діагнозами. На мою думку, групи, де пацієнти мають різний спектр проблем, є кращим варіантом», — пояснює психіатр.

За умов регулярного приймання ліків та підтримки близьких люди з шизофренією можуть бути повноправними членами суспільства — будувати кар’єру та заводити сім’ю.