Він пише про пострадянські країни, які не мають плану майбутнього, про всесвітню кризу футурологічних наративів загалом, «кінець історії» філософа Френсіса Фукуями та хонтологію — дисципліну, яка вивчає, чому культурні й політичні риси минулих епох, немов привиди, проявляються в сучасності. Та нарешті — чому сучасність зовсім не нагадує сучасність.