Гірський масив Свидовець хочуть перетворити на новий Буковель. Розповідаємо головне про багаторічну боротьбу забудовників і екоактивістів

У січні 2023 року в соцмережах почали активно поширювати петицію проти забудови гірського масиву Свидовець. Йдеться про одну з найцінніших гірських зон в країні, що включає низку природоохоронних територій, зокрема й міжнародного значення. Спроби розбудувати на Свидовці гірськолижний курорт тривають вже кілька років, але стикаються з судовими заборонами. Проте інвестори не полишають свого плану і вже розробляють новий проєкт освоєння гірського масиву. Журналістка Заборони Анастасія Оприщенко розповідає деталі конфлікту навколо Свидовця та пояснює, кому вигідна забудова та як вона може вплинути на регіон.

Як розвивався конфлікт?

Ідея будівництва на гірському масиві Свидовець «ще одного Буковелю» зʼявилася 2016 року — вперше її озвучив тодішній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Ідея була в тому, щоби розширити гірськолижний курорт «Буковель» коштом земель Рахівського та Тячівського районів Закарпаття і створити там великий курортний центр під назвою «Свидовець».

На території курорту мали збудувати понад 60 готелів і 120 ресторанів, 33 підвісні канатні дороги, а також торговельні та медичні центри, крамниці, банківські відділення, паркувальні майданчики для авто і навіть приватний аеродром для посадки невеликих літаків. За цим планом «Свидовець» міг би одночасно прийняти до 28 тисяч туристів на території 1430 гектарів. 

Гірський масив Свидовець — важливе місце для українських Карпат. До нього належать льодовикові озера, річка Чорна Тиса, сотні червонокнижних рослин і тварин, полонини для випасу свійської худоби тощо. Саме тому екоактивісти наголошують, що перетворення масиву на курорт зруйнує унікальну природу Карпат.

У 2017 році у селах Ясіня, Чорна Тиса та Лопухів пройшли громадські слухання щодо проєкту забудови Свидовця, однак місцеві жителі заявляли про порушення — зокрема, ніхто не зміг ознайомитися з детальним планом забудови територій гірського масиву, який начебто затвердили 15 травня того ж року. Під час судових засідань як план забудови екоактивістам продемонстрували ілюстрацію однієї карти на двох аркушах — це все, що передали судовим органам представники Тячівської та Рахівської районних держадміністрацій (РДА).

Судовий розгляд навколо Свидовця триває вже шостий рік, і рішення місцевих судів завжди були на користь збереження гірського масиву. Проте апеляційний суд у Львові щоразу їх скасовував.

У 2018 році Закарпатська ОДА, що просувала проєкт забудови, замовила оцінку впливу на довкілля — документ, потрібний, аби отримати дозволи Держгеокадастру на зміну цільового призначення земельної ділянки та Мінрегіонбуду на початок будівельних робіт. Висновки після проведення оцінки довкілля знову були на користь збереження Свидовецького масиву.

Останнє на сьогодні судове засідання у справі Свидовця відбулося в липні 2022 року. Закарпатський окружний адміністративний суд тоді скасував розпорядження очільників Тячівської та Рахівської РДА, які затверджували детальний план забудови територій на гірському масиві.

Хто може стояти за забудовою?

2016 року серед можливих інвесторів гірськолижного комплексу називали власників ТОВ «Буковель». Однак згодом в документах замовниками детального плану курорту виступали вже Тячівська та Рахівська РДА, а нової інформації про інвестора не з’явилося. Відомо тільки, що проєкт забудови Свидовця підтримує Закарпатська ОДА, яка і є головним її ініціатором. 

2019 року швейцарський фонд імені Бруно Мансера презентував аналітичний звіт щодо того, хто може стояти за планом забудови гірського масиву — тоді в цій історії вперше зʼявилася згадка про ТОВ «Скорзонера», що володіє курортом «Буковель». Один з власників компанії — олігарх Ігор Коломойський. І, як зазначено у звіті, саме приватні інвестори, а не державні установи насправді керують проєктом курорту на Свидовці, хоча закарпатська влада це неодноразово заперечувала. Втім, наприклад, саме на підставі запиту ТОВ «Скорзонера» ухвалили рішення про розробку детального плану Свидовецького туркомплексу.

Голова Тячівської райради та Лопухівської сільради Іван Фабрицій водночас стверджував, що не знає, хто інвестор — мовляв, він спілкується лише з його представником. При цьому з початку боротьби за збереження Свидовця представники РДА запевняють місцевих та громадськість, що будівництво гірськолижного курорту збагатить регіон, створить нові робочі місця, школи, дитячі садочки та лікарні.

Однак, за словами експертки ГО «Екосфера» Оксани Станкевич-Волосянчук, сьогодні мова йде не лише про забудову масиву Свидовець, а й про полонини біля села Лопухове та в напрямку річки Бистриця. Виглядає так, ніби Буковель хоче розростися на всю східну частину Карпат. 

Якими можуть бути наслідки забудови?

Вже шостий рік проти проєкту гірськолижного комплексу на Свидовці виступають українські та міжнародні незалежні екологи і природоохоронні організації.

Зокрема, Ніколас Белл із французької організації захисту лісів SOS Foret підкреслив, що забудова Свидовця поміж іншого призведе до значних вирубів лісів у регіоні, який і так страждає від надмірних, переважно нелегальних, вирубів. При цьому ліси нерідко вирубають поблизу доріг, що провокує зсуви ґрунту.

Свидовець багатий на сосни й буки. Тут розташована загальноєвропейська система букових незайманих лісів Карпат, що належить до переліку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Ба більше: Свидовець — домівка для тварин і рослин, занесених до Червоної Книги. Тож будівництво гірськолижного курорту може призвести до повної втрати чи зменшення популяції червонокнижних видів.

Постраждати може й екосистема льодовикових озер та басейну річки Тиса. Крім того, є ризик екологічної катастрофи в регіоні: з побутовими відходами та стічними водами майбутнього курорту Закарпаття просто не впорається.

Водночас будівництво порушить міжнародні угоди, оскільки хребет Свидовець та річка Чорна Тиса — частини Смарагдової мережі Європи та України, територій особливого природоохоронного значення. В Україні це означає, що Свидовець на національному рівні отримав статус території особливого природоохоронного призначення.

Замість гірськолижного комплексу українські науковці пропонують створити на цих територіях ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Центральний Свидовець».