'
Читаєте зараз
Громадяни України чекають на евакуацію з Афганістану, багатьом загрожує смерть. Ми поговорили з цими сім’ями

Громадяни України чекають на евакуацію з Афганістану, багатьом загрожує смерть. Ми поговорили з цими сім’ями

Katerina Malofeeva
Громадяни України очікують евакуації з Афганістану відтоді, як «Талібан» захопив владу в країні.

31 серпня уряд США остаточно вивів свої війська з території Афганістану — така була домовленість із «Талібаном». Таліби стверджують, що й після цього терміну дозволять евакуюватися всім охочім, однак до них уже повністю перейшов контроль над аеропортом. Багатьом із тих, хто хоче евакуюватися, загрожує смертна кара, наприклад, за співпрацю з НАТО або західними організаціями і військовими. Крім того, є загроза терактів і арештів — таке відбувається в Афганістані кожен день. Чекають евакуації і громадяни України. Журналістка Катерина Малофєєва і виконавчий продюсер Заборони Роман Степанович поговорили з ними.


«Всі, хто заявив про бажання виїхати — виїхали», — сказав глава Офісу президента України Андрій Єрмак, урочисто зустрічаючи літаки з евакуйованими з Афганістану в суботу, 28 серпня.

«Літаків більше не планується», — говорив Забороні заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін (тепер його призначили першим заступником міністра внутрішніх справ).

В той самий час журналістці Заборони в розпачі писав Мухамед Фарід, уродженець Бородянського району Київської області. Його батько афганець, а мати — українка. Кілька років тому він одружився з дівчиною з Афганістану й зараз у них двоє дітей — трирічний син і п’ятимісячна донька. Син — громадянин України, документи на дочку оформити не встигли.

Сам Фарід зараз перебуває в Україні, а його дружина і двоє дітей кілька днів чатують на обіцяний рейс біля Міжнародного аеропорту Хаміда Карзая в Кабулі. Днями, розповідає Фарід, поки його дружина з дітьми стояла біля воріт 01 (Північні ворота), американські військові скомандували відійти і використали сльозогінний газ. Газ потрапив п’ятимісячній доньці в обличчя. Зараз, каже він, шкіра навколо очей дитини спухла від опіків, а лікарі сказали, що потрібна операція.

«Я хотів їх забрати, зробив усі документи. Але зараз мені просто небезпечно їхати туди. Я іноземець, мене можуть убити», — каже Мухамед.

Чекають евакуації

За нашими даними, в Афганістані залишаються як мінімум 56 українських громадян. Цей список склали в п’ятницю, 27 серпня, коли останній український евакуаційний борт уже приземлився в Пакистані. Кількість афганських громадян із посвідкою на проживання в Україні, а також із довідкою про тимчасове проживання, сягає ста осіб, та ще біля ста — їхні родичі. Щодня вони приходять в аеропорт Кабула в надії евакуюватися.

16 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що питаннями евакуації громадян України займаються посольства в Таджикистані й Пакистані. Бажаючі виїхати регулярно відправляли свої документи в Душанбе, на що їм відповідали: «Документи прийняті», розповіли вони Забороні. На цьому комунікація з посольством припинялася. За два тижні ніхто так і не подзвонив із посольства й не повідомив про евакуацію. Іноді, кажуть наші співрозмовники, їм вдається додзвонитися на гарячу лінію МЗС, але це ні до чого не призводить.

«Нам повідомили, що ввечері [25 серпня] буде літак, — каже 28-річний одесит Сафі Замар. — Ми забронювали автобус, чекали всю ніч, сподівалися, що евакуюють. Біля аеропорту було близько 30 тисяч людей. [Видання Guardian писало про мінімум 10 тисяч]. Вранці пішли чутки, що буде вибух. [З афганської громади Одеси] нам повідомили: «Кидайте аеропорт і біжіть додому».

Сафі послухався поради й поїхав. Так зробили й інші — у результаті з чотирьох автобусів залишилося всього два. Українцям, які лишилися в аеропорту, вдалося полетіти — іншим так не пощастило. Уже о 10 ранку 26 серпня в аеропорту прогриміли вибухи.

Сафі прилетів до Афганістану на початку серпня цього року до своєї сім’ї. Він українець, рік тому одружився із дівчиною з Афганістану. З Кундуза (місто на кордоні з Таджикистаном) Сафі добирався до Кабула, переодягнувшись в інший одяг, щоби його не затримали таліби. Кожні 100–150 км, каже він, стоять блок-пости талібів.

«Вони обшукують людей — громадян інших країн. Вони думають, що ми шпигуни», — розповідає він Забороні.

За той рік, що Сафі одружений на афганці, він намагався зробити візу для своєї дружини для поїздки в Україну. Заплатив 1050 доларів за це, але у візі дружині було відмовлено, каже він, а гроші не повернули. Схожа ситуація в багатьох інших українців. Саме тому вони не могли вивезти свої сім’ї раніше: посольства України в Ісламабаді й Душанбе відмовляли у візах. Хоча деякі співрозмовники зізнаються, що за 3000 доларів візу можна було отримати через посередника.

32-річний Саїдзай (він просить не називати свого прізвища, бо боїться за безпеку своєї сім’ї) живе в Одесі з 2005 року і вже 14 років є громадянином України. На початку серпня цього року він приїхав у Награхар на 20 днів на свято.

«У нас була війна — це не новина для Афганістану. Але ніхто не думав, що буде такий переворот, — розповідає Саїдзай. — Біля будинку, де я живу зараз, розбиті машини, кидають ракети. Учора я був біля аеропорту, почали стріляти, і я [не міг більше чекати й] повернувся додому».

У Саїдзая традиційна для Афганістану велика родина — понад двадцять осіб, але він хоче евакуювати хоча б свою дружину й шістьох дітей.

Барекзай Абдул Гафар живе в Україні, він з афгано-української родини. Нещодавно його батько, громадянин України, разом із родичами поїхав до Афганістану на похорон діда. Щойно «Талібан» захопив владу в країні, Гафар звернувся в українське посольство з проханням евакуювати своїх рідних.

«Вони чотири дні збиралися недалеко від аеропорту, біля південних воріт, де стояли військові, — розповідає він. — Там був натовп неміряний, неможливо було протиснутися до воріт».

Гафар розповідає Забороні про ситуації, з якими доводиться стикатися людям, що очікують евакуації біля аеропорту. Наприклад, говорить він, під час очікування у натовпі в аеропорту сталася перестрілка — куля потрапила в руку його родички. Батько Барекзая Абдула Гафара розповідає, що у тисняві ​​дорослі загубили маленьку дочку 3–4 років, вона впала і її затоптали насмерть — він намагався її врятувати. 23 серпня батька Гафара змогли евакуювати до Києва.

Що каже МЗС

У МЗС України у відповідь на офіційний запит Заборони відповіли, що Україна продовжить евакуацію навіть після 31 серпня. У міністерстві також визнали, що посольство в Душанбе дійсно отримує багато нових запитів на евакуацію. «Зараз посольство уточнює дані людей, їхню кількість, місце перебування й підтримує з ними зв’язок», — стверджує спікер українського МЗС Олег Ніколенко.

У МЗС також заявили, що «нагнітання емоцій» заважає успішній евакуації, очевидно, маючи на увазі повідомлення ЗМІ — насамперед Заборони — про те, що громадян України не вивозять з Афганістану. Однак до того, як ми розповіли про цю історію, заступник міністра закордонних справ Євген Єнін говорив Забороні, що «не уявляє подальшої евакуації з Кабула».

З початку серпня 2021 року на території Афганістану поновилися бої між «Талібаном» та урядовими військами. До цього США заявили, що виводять війська з країни, закінчивши таким чином своє 20-річне перебування там. Це призвело до того, що таліби буквально за тиждень захопили контроль над усією країною.

Біженців з Афганістану завжди було багато через постійну нестабільну політичну та економічну ситуацію. Але з 2020 року їхня кількість різко зросла. Зараз експерти прогнозують, що світ опиниться в новій міграційній кризі — можливо, такій же масштабній, як у 2015–2016 роках, коли люди бігли від війни в Сирії.


Заборона продовжує стежити за ситуацією з евакуацією з Афганістану. Зараз ми шукаємо інформацію про те, як евакуювати українські родини із гарячої точки, і просимо колег приєднатися до цієї історії і продовжувати ставити питання чиновникам, які відповідають за евакуацію. Пишіть нам сюди: contact@zaborona.com

Читайте докладніше: Сім’я українців чекає на евакуацію в Кабулі. Але у МЗС України кажуть, що евакуації більше не буде

Українські військові допомогли евакуювати афганців із Кабула. Але там залишаються громадяни України — і ними ніхто не займається

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій