Говорить і показує КПІ. Як адміністрація вишу нищить студентські медіа

Події розгорталися швидко. 11 квітня у приміщення штаб-студії KPI TV увірвалися невідомі особи й вигнали студентів та активістів, які протягом восьми років створювали телебачення університету КПІ.

Згодом «невідомі особи» виявилися представниками адміністрації. Сильно спрощуючи відносини між студентами та ректоратом, можна сказати, що з того дня адміністрація пропонує студентам приміщення в обмін на співпрацю: молоді журналісти мають створювати позитивний імідж КПІ. Майстер-клас на тему свободи слова від ректорату КПІ триває вже три роки. З чого все почалось?

Передісторія

KPI TV це студентське телебачення, засноване двома студентами університету КПІ у 2011 році.  Місія KPI TV – висвітлювати студентське життя. До команди доєдналися студенти різних факультетів. Тут вони мають змогу навчатись журналістиці, операторству, режисурі, фотографії, а також створювати матеріали для каналу в Youtube.

Перші роки існування KPI TV усе йшло добре. Телевізійники-початківці отримали приміщення в університеті, облаштували штаб, купили техніку. До команди долучилося близько ста студентів та випускників вишу. Ентузіасти організували шість шкіл навчання, пов’язаних з журналістикою і згуртували понад 5 тисяч глядачів на Youtube.

У 2016 році KPI TV стало повноцінним невеличким медіа: студенти робили пряму трансляцію з мітингів, вели стріми з конференцій. А також почали в гумористичній формі говорити про проблеми університету. Це, на думку адміністрації, було знущанням над іміджем університету. Довго так тривати не могло.

Розв’язка: у штаб-студію KPI TV увійшли «дезінфектори» й вичистили приміщення від студентів та активістів. Технічно це відбувалося так. «Дезінфектори» вирахували момент, коли у приміщенні нікого не було — студенти поїхали на зйомку. А коли повернулись, двері було зачинено – «проводилась дезинфекція». Біля входу стояли хлопці, за словами активіста KPI TV Дениса Ксензова, «такі як ДНД» і нікого не впускали. Вся техніка, особисті речі залишились у приміщенні.

Це був, нагадаємо, 2016-й. Того ж року така сама доля спіткала ще одне студентське медіа —  радіо КПІ. Напередодні чергових виборів радіо КПІ запустило передачу «Овочі режиму». Під час зйомки телепередачі у КПІ хтось вимкнув підключення до інтернету. Потім почались серйозніші проблеми.

Учасники радіо КПІ вийшли зі штабу по справах, а коли повернулись, то приміщення було опечатане. Через пару днів штаб пограбували, вся техніка, яка є приватною власністю активістів радіо, зникла. Після цього інциденту відбулась зустріч представників радіо КПІ з адміністрацією. Результат:  сьогодні в тому приміщенні інші люди, які співпрацюють з адміністрацією, а колишні учасники радіо працюють поза КПІ, як незалежна ГО.

Доля ж  KPI TV склалася трохи інакше.

Ви – ніхто

Керівництво вишу вирішило провести реформи, – скоротити штат. До цих всіх пригод KPI TV підпорядковувалося  департаменту перспективного розвитку. У відділі цього департаменту працювали засновники KPI TV Олексій Шумиленко і Максим Шеремета. Вони єдині були на ставці, решта активістів виконували роботу на волонтерських засадах.

Потім департамент перспективного розвитку повністю розформували, а  KPI TV «перекинули» в департамент навчально-виховної роботи. Там куратором цього студентського медіа став  проректор Петро Киричок. Через скорочення штату обох засновників звільнили.

«Перекинули» це евфемізм, тому що реального переходу не відбулося. Чому? Умовно кажучи, існує департамент «А» і департамент «Б». Так звані «низові ініціативи» належать до певного департаменту. Якщо його розформовують, то ці міні-структури по документах перенаправляють в інший. І все ніби гаразд, так сталось з багатьма низовими ініціативами, але не з KPI TV. По документах під час розформування департаменту «А» воно не перейшло в департамент «Б» –  тобто «зависло у повітрі». З цього часу перебування KPI TV у приміщенні університету стало нелегальним. Змінити свій статус активісти могли лише, якщо б виконали вимоги адміністрації.

Розповідає активістка KPI TV Настя Шаповал: «У 2016 році в новому департаменті керівникам KPI TV – Шумиленку і Шереметі сказали: «Ми погоджуємось підписати з вами договір, але при цьому всю техніку ви маєте поставити на облік, дати паролі від каналу Youtube і видалити відео з конференції щодо легітимності студентської ради…» Ясно, що хлопці відмовились».

Переговори з адміністрацією тривали. Активісти створили ініціативну групу і почали вирішувати  питання щодо узаконення статусу KPI TV. Штаб студентського медіа переїхав до іншого корпусу. Відбулося декілька зустрічей з проректором Петром Киричком. Був оновлений статут KPI TV.

Поки тривали переговори, адміністрація не поспішала виганяти  KPI TV на вулицю. Хоча, з юридичної точки зору, медіа існувало на пташиних правах. «Справжня проблема, як нам сказали, це те, що в KPI TV немає ніякого статусу в рамках університету, типу ви ніхто», — пояснює Настя Шаповал.

Лекторій

І все ж таки, незалежне студентське телебачення працювало й розвивалося. Активісти KPI TV в листопаді 2018 року виграли грант, в середині зими отримали гроші – 50 тис грн. Протягом лютого, березня і квітня будували лекторій.

«В цьому лекторії відбувалось багато всього: зустрічі з режисером програми «Ревізор», з продюсером телеканалу «Інтер», перегляди фільмів, виступали різні мовці, в нас була Школа гітаристів і ще багато цікавого. Це було відкритим простором для всіх, навіть якщо студенти не були учасниками KPI TV. В нас часто сиділи звичайні студенти, курсову робили, чай пили», — із захватом розповідає активіст KPI TV Денис Ксензов.

А в цей самий час відносини між адміністрацією й молодими телемовниками загострювалися.

Звільнити приміщення

У жовтні 2018 року відбувся студентський антикорупційний мітинг. На цьому заході студенти з’ясовували, куди йдуть їхні гроші, чому на території, де мають будуватись нові гуртожитки, з’являються приватні житлові будинки, звідки у ректора гроші на елітна нерухомість…  KPI TV висвітлювало ці акції. Жовтневі події можна вважати точкою відліку нової фази конфлікту, яка тривала кілька місяців – аж до квітня 2019 року.

Під час однієї із зустрічей проректор Петро Киричок поставив активістів перед фактом: «З’явився наказ, згідно з яким ви маєте звільнити приміщення».

Настя Шаповал згадує: «Наказ був виданий 25 березня, а ми дізнались про це 2 квітня. Нам дали тиждень, щоб звільнити приміщення. При цьому Киричок сказав: «Друзі, ви можете виселитись через тиждень, а можете через рік – головне, щоб все було правильно, по документах».

Кульмінація. Четвер, 11 квітня. Активісти KPI TV працюють у звичному режимі. Журналіст Андрій Роспотнюк почав записувати інтерв’ю з психологом… Все як завжди. Раптом у штаб зайшло 10-15 хлопців. Не представилися. В одного з них у руках був папірець – пом’ятий наказ адміністрації (без мокрої печатки) щодо звільнення приміщення.  Наступний наказ був в усній формі: до 20:00 зібрати особисті речі та забиратися геть. Далі чоловік, який назвався юристом КПІ, попросив надати йому документи на «матеріальні цінності», що були у студії.

Спробуємо реконструювати події того дня очима учасника Андрія Роспотнюка: «Я записував інтерв’ю, зайшли невідомі люди, аргументуючи тим, що ми незаконно займаємо приміщення. Нам дали час  зібрати особисті речі та звільнити його. По суті, техніка, меблі – все, що було в штабі є особистими речами. Не нашими були лише старий диван, стіл і картина, які КПІ взагалі списав. Далі розпочався мій діалог з юристом КПІ. Він попросив показати правовстановлюючі документи на матеріальні цінності, які є в приміщенні. Тобто намагався сформулювати посил «доведіть, що це майно ваше». На що я відповів, що ми не зобов’язані цього доказувати, якщо ви вважаєте, що воно не наше, то доводьте це в зворотньому порядку – в нас діє презумпція невинності».

Представники адміністрації пропонували активістам студентського телебачення покласти техніку до складів КПІ, а в процесі з’ясувати, чиє обладнання. Студенти не погодились. Журналістам ТСН, які приїхали знімати сюжет про виселення KPI TV і самим студентам адміністрація не хотіла показувати оригінал наказу, тому активістам самим довелось йти за наказом у відділ документів.

Студенти почали з’ясовувати з адміністрацією причину виселення. Відповідь: приміщення необхідне департаменту безпеки.

Зрештою, техніку вдалося врятувати. А от кошти, витрачені на створення лекторію вже не повернути.  На менш болючим для студентів залишилось питання великого графіті, яке 32 дні малювали учасниці KPI TV Валерія Мироненко та Анастасія Шаповал.

Денис Ксензов згадує: «Під час виселення, коли відбувалась зйомка сюжету для ТСН, ми підняли питання щодо графіті. Петро Киричок сказав: «Ми щось придумаємо, може, навіть його перенесемо». Перенесуть стіну? На камеру Киричок говорив: «Так-так, ми обов’язково залишимо це графіті», а потім юрист Алла Бежевець сказала, що це графіті замалюють, і на його місці буде емблема департаменту безпеки».

Як закінчилася ця історія

Отже, студенти виселені, KPI TV «встало на паузу», частину своїх «матеріальних цінностей» журналісти-початківці втратили назавжди. Теоретично, у KPI TV є шанс знов отримати приміщення на території вишу. Але для цього треба виконати доволі довгу низку вимог адміністрації:

1. Учасниками KPI TV можуть бути виключно студенти КПІ, випускники чи студенти інших вишів не допускаються до роботи.

2. KPI TV можна ліквідувати за рішенням ректора. До цього студенти вимагали, щоб ЗМІ ліквідовували не лише за наказом ректора, а й за рішенням конференції студентської ради. Адміністрація відхилила цей запит.

3. KPI TV не може самостійно обирати координатора студентського медіа, ним має бути лише представник адміністрації університету.

4. KPI TV не може співпрацювати з будь-якими позастудентськими компаніями, хоча законодавством України це дозволено. Раніше учасники студентського телебачення мали таку змогу, і саме від однієї з таких компаній отримали ґрант на добудову лекторію.

5. Техніка, яка належить студентам, повинна бути лише у статусі «позабаланс КПІ». Поняття «поза баланс» передбачає, що за техніку відповідає фізична особа, яка є представником університету. За обладнанням прикріплений інвентаризаційний номер, відтак забирати техніку поза межі КПІ студенти зможуть лише за спеціальними дозволами.

У довершення – коментар, який дав нам проректор Петро Киричок: «Для того, щоб KPI TV працювало офіційно в межах університету, вони повинні виконати умови наказу та підписати його в адміністрації університету. Колишнє приміщення студенти отримати не можуть, бо тепер воно належить департаменту безпеки. Також студенти мають змогу доєднуватись до медіацентру і співпрацювати з ним».

Пояснимо, що значить «доєднатись до медіацентру». Медіацентр є структурним підрозділом університету та працює на контрактній основі. Разом з KPI TV та Радіо КПІ вони б мали створити єдину медіаплатформу. Іншими словами, працювати в інтересах адміністрації університету. Активісти побоюються, що ці медіа вимушені будуть узгоджувати всі матеріали з координатором платформи, який є працівником адміністрації.

Настя Шаповал сумно посміхається: «На цю пропозицію я відповіла: «В нас творчі люди, і нам треба свобода. Ми не працюємо в інтересах уявного іміджу університету, наше завдання показати реальність»». 

Сьогодні зрозуміло, що з усіма вимогами ректорату телемовники не погодяться.  Активісти студентського телебачення KPI TV прийняли рішення, що вимоги адміністрації несумісні з принципами і статутом їхнього ЗМІ. То що ж далі?

Коментар юриста

Іван Городиський, адвокат: Закон «Про вищу освіту» передбачає, що керівництво закладу повинне забезпечити органи студентського самоврядування належними умовами діяльності, зокрема приміщенням. Проте в Законі не йде мова про роботу студентських ЗМІ і в самому Положенні про KPI TV немає згадки про студентське самоврядування.

Тому надання цього приміщення є «доброю волею» університету і керівництво має право розпоряджатися ним на власний розсуд.

Окреме питання — сумісність вимог університету щодо продовження співпраці із законодавством та свободою виявлення поглядів. Обмеження кола осіб, які можуть брати участь в роботі KPI TV, вимоги щодо погодження матеріалів із керівництвом та іншими особами, самі по собі можуть розглядатися як втручання в діяльність ЗМІ, яка є забороненою згідно із Законом «Про телебачення і радіомовлення» та суперечать ст. 34 Конституції.

Однак в цьому випадку теж є питання – чи можуть ці норми застосовуватися до КПІ TV, оскільки дана структура для університету є внутрішньо студентською організацією, а зовнішньо − громадською організацією.

Якщо налагодиться подальша співпраця, було б доцільно отримати статус громадської телерадіоорганізації, що передбаченої ст. 18 Закону «Про телебачення і радіомовлення». Якщо ГО відповідала б вимогам до таких організацій, проблем було б менше. Це б надало значно більше гарантій подальшої діяльності і аргументів у відносинах із адміністрацією університету, та не залишало б сумнівів щодо статусу KPI TV саме як ЗМІ.

P.S. Після двох місяців «активного вирішення» питання KPI TV, студенти-телемовники вирішили створити незалежне ГО і працювати окремо від університету.