Іван Чернічкін
Заборона згадує події, які вплинули на наше життя й життя всієї планети у 2020 році.
2020-й почався з масштабних пожеж в Австралії, які виникли на південному заході країни ще в серпні 2019-го. Лісові пожежі сезону 2019–2020 років стали найбільш руйнівними за всю історію спостережень. За різними оцінками, у них загинуло від 400 млн до 1,25 млрд тварин.
Для України рік почався з наймасштабнішої за кількістю загиблих авіакатастрофи. 8 січня Boeing 737 української авіакомпанії МАУ через «людську помилку» був збитий іранськими ППО. На борту перебувало 167 пасажирів і 9 членів екіпажу — усі вони загинули.
Опівночі 1 лютого за центральноєвропейським часом Великобританія вийшла з Європейського союзу. Країна втратила представництво і право голосу в органах влади ЄС, але залишиться частиною єдиного економічного простору до кінця 2020 року.
10 березня в Росії змінили конституцію, завдяки чому «обнулився» термін Володимира Путіна. Це означає, що він зможе балотуватися в президенти на виборах 2024 року. Якщо він здобуде перемогу, то перебуватиме при владі 26 років.
11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію коронавірусної інфекції COVID-19. Уперше її зафіксували в китайському місті Вухань ще в грудні 2019 року.
Перший випадок коронавірусу в Україні був зафіксований 3 березня, а 25 березня Кабінет міністрів України ввів режим надзвичайної ситуації на всій території України до 24 квітня. За добу зареєстрували 43 нових випадки й один летальний.
Максимальне число нових хворих було зафіксовано 28 листопада - 16 294 особи, а 11 грудня в Україні від COVID-19 померло максимальне число людей - 285 чоловік.
Не встигли ми оговтатися від щойно введеного карантину, як 4 квітня в Чорнобильській зоні відчуження спалахнули масштабні пожежі. Незабаром після цього пожежі почалися також у Житомирській і Київській областях.
У Чорнобильській зоні пожежі охопили площу в понад 11 тисяч гектарів і знищили 30% туристичної інфраструктури. У Житомирській області горіло понад 4 тисяч гектарів. Села Личмани й Магдин згоріли майже повністю, а загальний збиток оцінюється в понад 50 млн гривень.
Через лісові пожежі й пилові бурі 16 квітня Київ на кілька днів став містом із найбільш забрудненим повітрям у світі.
Строгий карантин і скасування транспортного сполучення призвели до спалаху домашнього насильства над жінками в Європі й Україні. За даними Всесвітньої організації здоров’я, кількість звернень потерпілих за квітень зросла на 60% в порівнянні з цим же періодом минулого року.
Наприкінці травня в Києві й інших містах відкрилися перші кризові кімнати для жертв домашнього насильства. За 10 місяців 2020 року Національна поліція України винесла приблизно 36 тисяч заборонних приписів; за такий же період 2019-го їх було всього 9 тисяч.
Головним провалом роботи МВС у 2020 році стало зґвалтування двома поліціянтами 26-річної свідкині крадіжки. Це сталося в місті Кагарлик Київської області 23 травня.
Злочин отримав великий суспільний резонанс і спричинив масові протести проти поліцейського насильства й за відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Ініціаторами акцій стали ініціативи «Хто замовив Гандзюк?» і громадська організація KyivPride. Протести тривали кілька місяців і увійшли в новітню історію України під назвою «Аваков — чорт».
25 травня о 20:01 до служби 911 Міннеаполіса надійшов виклик. Чоловік, який телефонував, повідомив: «хтось прийшов у наш магазин, дав нам фальшиві банкноти й ми це зрозуміли до того, як він покинув магазин…» Поліціянт Джек Шовін, який прибув за викликом, під час затримання притиснув шию підозрюваного до землі та протримав його в такому положенні понад сім хвилин. Після цього затриманий помер. Ним був 46-річний Джордж Флойд.
Загибель Джорджа Флойда призвела до активізації руху Black Lives Matter і масових протестів проти поліцейського насильства по всій території США, а також у Європі. У деяких містах США мирні протести переросли в масові заворушення з випадками мародерства і вандалізму. Протести тривали до середини серпня, у них загинуло щонайменше 19 осіб.
Першого червня 32-річний Віталій Ткаленко подзвонив у поліцію й повідомив, що в нього є вибухівка і він має намір підірвати міст Метро в Києві. Через кілька годин його заарештували, вибухівка виявилася муляжем.
Ця подія стала першою у хвилі хибних замінувань і захоплень заручників, що прокотилася Україною у 2020 році. 21 липня Максим Кривош у Луцьку взяв у заручники пасажирів автобуса й утримував їх понад 12 годин.
23 липня в Полтаві невідомий чоловік, погрожуючи гранатою, узяв у заручники начальника Управління карного розшуку Головного управління поліції в Полтавській області. 3 серпня невідомий узяв у заручники працівників «Універсал Банку» в бізнес-центрі «Леонардо».
Увечері 4 серпня в порту ліванської столиці Бейрут пролунали два вибухи. Під час другого, більш потужного, вибухнуло 2750 тонн аміачної селітри. Загинули понад 200 осіб, приблизно 6 тисяч зазнали поранень, без житла залишилися майже 300 тисяч жителів Бейрута.
У Білорусі й досі тривають акції протесту проти визнання Олександра Лукашенка переможцем 6-х чергових виборів білоруського президента, які пройшли 9 серпня.
Наприкінці серпня – на початку вересня під стінами Кабінету Міністрів України відбулася серія мирних мітингів на підтримку розважальної й ресторанної індустрії. У рейвах біля Кабміну взяло участь кілька тисяч людей.
Карантинні обмеження сильно вдарили по представниках цього сектору економіки. Багатьом закладам довелося закритися. На початку грудня київський артцентр Closer запустив краудфандингову кампанію зі збору коштів на погашення орендної заборгованості.
Позитивним трендом літа 2020 року можна вважати те, що більшість українців провели його всередині країни. Багато хто відкрив для себе нові туристичні напрямки, як-от острів Джарилгач, Кінбурнська коса, Олешківські піски та інші.
Також 2020-й запам’ятався святкуванням Рош га-Шана в Умані. Мер міста Олександр Цебрій погрожував закрити в’їзд у місто для паломників і ночував під Офісом президента. Тисячі хасидських паломників були заблоковані на нейтральній смузі між Україною й Білоруссю. А в самій Умані почастішали випадки нетерпимості та ксенофобії.
Увечері 25 вересня літак АН-26Ш, що виконував навчально-тренувальний політ, впав поблизу міста Чугуїв, за два кілометри від військового аеродрому. На борту перебували курсанти 3-го і 5-го курсів Харківського університету ім. Івана Кожедуба. 26 осіб загинуло, лише одній людині вдалося вижити.
Великомасштабні бойові дії між Азербайджаном і невизнаною Нагірно-Карабаською республікою поновилися 27 вересня. Війна тривала шість тижнів. Загалом за цей час загинуло 5208 військовослужбовців з обох сторін.
Наприкінці вересня після шторму на узбережжя Халактирского пляжу на Камчатці винесло сотні трупів морських тварин. Місцеві серфери повідомляли про симптоми, які з’явилися в них після купання — блювоту, високу температуру, судоми й кашель. За основною версією, забруднення сталося через «червоний приплив» — масове розмноження динофітових водоростей, і, за словами очевидців, охопило приблизно 350 кілометрів тихоокеанського узбережжя.
Strajk kobiet (Жіночий протест) триває в Польщі вже близько двох місяців. Почалося все наприкінці жовтня, коли Конституційний суд Польщі виніс постанову, що посилює закон про аборти в країні. Протестувальниці стикаються з надмірним застосуванням сили з боку поліції, а ультраправі організації формують національні бригади для захисту костелів.
З початку року весь світ стежив за виборами 46-го президента США. Самі вибори відбулися 3 листопада. А боротьба Дональда Трампа і Джозефа Байдена була однією з найтриваліших в історії виборів у США. У хід пішли найбрудніші технології: компромати, скандали, кібератаки, фальсифікації, судові позови й навіть зникнення поштових скриньок.
А 15 листопада в другому турі президентських виборів у Молдові перемогла випускниця Гарварду Мая Санду. Вона стала п'ятою жінкою-президенткою на пострадянському просторі.
В Україні в цей час була на піку чергова конституційна криза. Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за неправдиве декларування майна чиновниками. Це загострило ситуацію всередині країни та спричинило обурення серед європейських партнерів.
У відповідь на таке рішення КС президент Зеленський скликав екстрене засідання РНБО, на якому було вирішено ігнорувати вердикт. Це, зі свого боку, створює новий правовий конфлікт у державі.
Найважливішою подією 2020-го був пошук вакцини проти вірусу SARS-CoV–2. Її розроблення почалося з того, що 10 січня служба охорони здоров’я Китаю опублікувала повну розшифровку геному вірусу.
Зараз різні медичні установи та фармкомпанії розробляють понад 200 потенційних вакцин; 52 з них проходять випробування на людях. 8 грудня Великобританія першою почала масову вакцинацію населення. У ній використовують вакцину BNT162b2 фірм Pfizer і BioNTech.
Новий штам коронавірусу виявили у Великобританії у вересні. Він на 70% заразніший за інші відомі штами вірусу. Наразі немає підстав вважати, що вакцини не допоможуть від нового штаму — але й заперечувати таку можливість теж не варто.