«Китай вважається дуже зручною країною для фотографії – тут люди настільки звикли до камер, які дивляться на них звідусіль, що не бачать жодної проблеми в тому, що їх хтось фотографує», – каже про свій проєкт Ігор Дудник. Фотограф прожив у Китаї три роки: «Мені було важливо інше – вийти із зони комфорту і перестати дивитися на людей з такою немилосердністю, з якою я їх споглядав раніше. Було бажання передати досвід мого життя в цій країні, щоб кожна людина побачила Китай не крізь призму ЗМІ або міфічних фактів, а очима обивателя, – очима нехай і суб’єктивної, але більш чіткої деталізації речей, заради яких люди хочуть виїхати з України, наприклад, у Китай».
«Рівень цензури нульовий» — це майданчик для відкритого діалогу на складні і табуйовані теми, як-от сексуальність і тілесність, стрес і депресія, війна й ідентичність. Ми не платимо гонорар за публікацію, але допоможемо зробити авторське висловлювання почутим, а також беремо участь в його оформленні. Деталі тут.
