Індонезія перенесе свою столицю в джунглі: що відбувається із Джакартою

• Індонезія збирається у 2024 році відсвяткувати День незалежності у новій столиці — Нусантарі.
• До жовтня у збудоване з нуля місто мають переїхати тисячі держслужбовців, де для них має бути підготовлена інфраструктура.
• Близько половини населення не підтримує будівництво через екологічні наслідки.

Джакарта страждає від перенаселення та регулярно входить до числа найбільш забруднених мегаполісів світу. Проте найбільша проблема полягає у тому, що це перша агломерація світу за темпами занурення під воду — за останні 25 років місто опустилось на 4 метри. Бізнесмени розробили план порятунку на мільярди доларів, але він може не спрацювати.

Заборона розповідає про нову столицю Індонезії та проблеми старої.

Нове місто Нусантара: які плани

Президент Індонезії Джоко Відодо у 2019 році оголосив про плани перенести столицю країни з Джакарти. У 2024-му проводиться активна рекламна кампанія нового міста Нусантара, яке будується посеред джунглів на острові Борнео. Його планується відкрити цього літа, до дня незалежності Індонезії 17 серпня, пише NewsWeek.

Так, у квітні 2024 року уряд провів черговий показ для місцевих інфлюенсерів, які мали б поширювати інформацію про Нусантару. Місто позиціюється як екологічне, зелене, орієнтоване на технології та збудоване з нуля місто. Розбудова почалась у 2022 році та до весни 2024-го було здобуто значного прогресу. Планується, що до жовтня в Нусантарі переїдуть тисячі державних службовців до урядового палацу, урядові установи та інфраструктуру для них у центрі міста.

«Ми хочемо побудувати нову Індонезію… Це не фізичне перенесення будівель. Ми хочемо нової трудової етики, нового розуму… нової зеленої економіки», — рекламував проєкт президент. 

Нусантара у квітні 2022 року та лютому 2024-го. Фото: NASA Earth Observatory

При цьому в самій Індонезії думка щодо амбітного проєкту розділилась. Так, основною проблемою вважають вплив на екологію: для розбудови вирубують ліси та хоча уряд заявляє про те, що це ресурси відведені під промисловість та їх буде відновлено, на це можуть піти десятки років. Як і на розбудову нової столиці, яка буде завершена не раніше 2045 року.

Зараз проєкт на початковій стадії. Святкування Дня незалежності Індонезії 2024 хочуть провести в Нусантарі, але за 4 місяці до дедлайну жодна будівля не готова до відкриття. Це повʼязують із відсутністю фінансування. Індонезія вже заявила, що не зможе самостійно завершити будівництво. Водночас японський технологічний конгломерат SoftBank відмовився вкладати у проєкт $30 мільярдів.

«Для покоління Z існують побоювання, що в місті бракує розваг або місць для ретріту. Уряд залучає інфлюенсерів, щоб молодь захотіла переїхати до Нусантари», — каже дослідник нової столиці для Rest of World.

Проблеми Джакарти: чому переносять столицю

Чинна столиця Індонезії через перенаселення (30 млн людей) страждає від одного з найгірших трафіків у світі та регулярно входить до числа найбільш забруднених мегаполісів світу. Джакарта не тільки друга за розміром агломерація у світі, але й перша за темпами занурення під воду. Вонамм розташована на березі Яванського моря, яке поступово затоплює місто. Найбільш постраждалі райони занурились вже на 4 м за останні 25 років.

Проблема у водопостачанні: кожен третій з 11 млн жителів міста не має до нього доступу. Натомість люди покладаються на тисячі незаконних колодязів. Викачування ґрунтових вод призводить до того, що місто буквально просідає, відносно рівня моря.

На кількість підключень впливає те, що вода в Джакарту прибуває через зношену трубопровідну систему. По дорозі втрачається до 40% води, що також призводить до просідання відносно рівня моря. Вода, яка досягає осель, приходить забрудненою, що не спонукає інших підключатись до централізованої системи.

«Невпинне занурення в поєднанні з посиленням штормів і підвищенням рівня моря буде тим, чого не зможуть витримати морські дамби Джакарти. Морської води буде надходити так багато, що вона ніколи не зупиниться. Їй буде нікуди діватись», — сказав експерт з питань повеней з голландського водного дослідницького інституту Deltares Яап Брінкман.

Хоча мільярдер Ентоні Салім вже розробив план порятунку міста, до ініціативи ставляться зі скепсисом. Планується подвоїти кількість підключень до водогону до кінця десятиліття. Компанія витратить близько $1.7 млрд на будівництво очисних споруд, трубопроводів і з’єднань, а також на обслуговування наявних станцій. Держава компенсуватиме гроші в міру будівництва. Проте до ініціативи ставляться скептично.

«Допоки місто не відремонтує свою трубопровідну мережу, проблема не вирішиться. Крім того, не ясно переконати домогосподарства та забудовників перейти з підземних вод на водопровід, за які вони повинні платити. Це просто зобов’язуватиме купувати воду, не знаючи, чи зможе вона до нього дістатися. Вони поставили віз попереду коня, 40% роботи будуть марними», — сказала дослідниця з Лондонського університету SOAS Пріта Джхар.

Раніше Заборона розповідала про посуху в Мексиці, яка може залишитись без води для столиці. До посухи причетні іспанські колонізатори, які зруйнували систему каналів, яка існувала для них та живила водою долину.