Іван Чернічкін
Це — чернігівська художниця і координаторка спільноти Chernihiv Monumentalism Олена Загребіна.
Спільнота утворилась у 2019 році, коли з фасаду місцевого пологового будинку почали демонтувати мозаїчне панно “Материнство”.
Тоді Олена побачила, що будівельники демонтують панно, яке прикрашало будинок з 1989 року.
Мозаїку площею 14 на 5,5 м створив заслужений художник України Євген Павлов.
Вона одразу звернулася по допомогу до директора Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана.
Той хоч і був у відпустці, сказав, що музей забере мозаїку до своєї колекції.
"Нам дуже пощастило, що там були адекватні люди (під час демонтажу)", — згадує директор музею Юрій Ткач. Семитонну мозаїку обережно зняли, а будівельна компанія безкоштовно перевезла її до музею.
"Після того як ми перевезли її до музею, я зустрічаю колишніх колег і вони дякують за порятунок мозаїки. Там (у будинку) стільки людей народилось. Її поколіннями бачили, і ніхто не сприймав її як похмуру. Це абсолютно суб’єктивне таке сприйняття".
Замість мозаїки на утепленому фасаді пологового будинку з’явився "радісний" мурал молодого чернігівського графітника Дмитра Адеріхо.
Цього літа команда Chernihiv Monumentalism врятувала керамічне панно видатної української художниці Галини Севрук.
Воно містилося в холі готелю "Градецький", який збудували у 1981-му. Вже понад 10 років готель не працює і є досить занедбаним.
"Дізнавшись від Лєни (Загребіної), що там ще панно збереглося, ми прийшли і побачили, що воно практично неушкоджене. То це взагалі був шок!" — ділиться враженнями пан Юрій.
Монументальне панно Галини Севрук «Давній Чернігів» (1982 рік) виконано у техніці збірної кераміки із застосуванням унікальних полив, що були розроблені в лабораторії видатної художниці-керамістки Ніни Федорової. Зараз ці технології втрачені і відтворити їх майже неможливо.
"Всі ці елементи існують в одному примірнику. Їх більше не буде. І якщо їх не зберегти — ті, які можна зберегти, їх просто ніколи ніхто не побачить", — каже директор музею Юрій Ткач.
Активістам пощастило, що новий власник готелю був не проти, аби панно демонтували і перевезли до художнього музею.
Директор музею називає дивом і те, що за весь час панно зазнало лише незначних пошкоджень.
Жоден із творів фундаментального мистецтва радянської доби не захищений на законодавчому рівні і не охороняється як об'єкт культурної спадщини.
Алгоритму збереження цих пам’яток немає, і ніхто не поспішає його розробляти.
І Олена Загребіна, і Юрій Ткач погоджуються, що для збереження цих пам'яток має бути створена незалежна експертна комісія, яка сформує перелік об'єктів, що мають здобути статус культурної спадщини і будуть захищені на законодавчому рівні.
Ініціативна група Chernihiv Monumentalism разом із волонтерами та іншими небайдужими бореться за збереження 35 об'єктів монументального мистецтва в місті Чернігів.
Скільки таких витворів мистецтва залишилося в області і хто є їхніми авторами — невідомо нікому.
Аналогічні ініціативи зі збереження монументального мистецтва радянської доби є і в інших містах України. Це дає надію на змінення вектора дискусії, в якій нині превалює думка, що радянське мистецтво — не мистецтво взагалі.
У жовтні в Чернігівському художньому музеї має відбутися виставка, присвячена чернігівському монументалізму. На ній планують експонувати врятовані волонтерами елементи фундаментального мистецтва й архівні матеріали.
Але найкращий варіант збереження таких мистецьких витворів — не в музеях, а на тих місцях, для яких вони створювались.