'
Читаєте зараз
Каховська ГЕС — одна з найбільших техногенних катастроф сучасності. Заборона опитала експертів з екології, агросектору й енергетики про те, що чекає на Південь України найближчими днями (та, можливо, десятиліттями)

Каховська ГЕС — одна з найбільших техногенних катастроф сучасності. Заборона опитала експертів з екології, агросектору й енергетики про те, що чекає на Південь України найближчими днями (та, можливо, десятиліттями)

Anastasiia Opryshchenko

Унаслідок підриву Каховської ГЕС російськими військовими рівень води у водосховищі стрімко знижується, а найближчі території на правому березі Херсонщини частково затоплені. З Херсона та населених пунктів поруч розпочалась евакуація населення: попередньо, 16 тисяч людей перебувають у критичній ситуації, а екологи та медіа вже називають теракт актом екоциду. Разом з експертами з екології, енергетики й демографії Заборона зʼясувала, як зміниться клімат регіону, які тварини опиняться під загрозою зникнення та як може виглядати агросектор півдня через 20 років.


Вибух на Каховській ГЕС. Що це було?

Близько 2:30 ночі російські військові підірвали Каховську ГЕС (більшість OSINT-розслідувальників погодилися, що підрив відбувся зсередини). В «Укргідроенерго» відзвітували, що вибух стався в машинній залі, внаслідок чого її було повністю зруйновано. 

«Руйнування Каховської ГЕС — найбільша рукотворна й техногенна катастрофа у світі за останні десятиліття, яка вбиває екологію та негативно вплине на життя сотень тисяч людей у наступні роки», — заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

За повідомленнями голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, у районі затоплення триває термінова евакуація адміністративного центру та населених пунктів на правобережжі Херсонщини. Ситуація ускладнюється тим, що дороги швидко розмиває. 

«Нині організовано евакуацію мешканців населених пунктів автобусами до Херсона, далі — до Миколаєва і звідти — до Хмельницького, Одеси, Кропивницького, Києва та інших [міст]. О 12:00 із залізничного вокзалу Херсона вирушить евакуаційний потяг до Миколаєва», — заявив Олександр Прокудін. 

Станом на 7:30 ранку повністю або частково затоплені населені пункти Тягинка, Львове й Одрадокам’янка Бериславського району, Іванівка, Микільське, Токарівка, Понятівка й Білозерка Херсонського району, а також херсонський мікрорайон Острів Корабел (на момент публікації матеріалу жертв серед населення внаслідок затоплення після підриву Каховської ГЕС немає). Загалом у зоні стрімкого затоплення опинилося понад 80 населених пунктів. 

Джерело Заборони в ОК «Південь» повідомило, що зараз організовують виїзд населення, тоді як в’їзд у Херсон закривають (зокрема для преси). Проте в коментарі нашому виданню начальниця координаційного пресцентру Сил охорони та оборони Півдня Наталя Гуменюк заявила: «Немає інформації, що Херсон закривають, тож не можу нічого коментувати. Хто потребує евакуації, може скористатися запропонованою допомогою. Критичної ситуації в Херсоні немає».

Як підрив ГЕС уплине на атомну електростанцію в Енергодарі? І як вони взагалі пов’язані?

В «Енергоатомі»й «Укргідроенерго» повідомили, що підрив станції та затоплення значних територій можуть завдати непоправної шкоди функціонуванню окупованої Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС).

«Неконтрольоване зниження рівня водосховища є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. Зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений. Український персонал ЗАЕС моніторить усі показники», — наголосили в «Укргідроенерго». Те саме підтвердили в «Енергоатомі», а також додали, що ймовірність зниження рівня води в Каховському водосховищі було передбачено під час будівництва ЗАЕС.

«Ситуація наразі утримується в межах “проєктної”: є розроблений перелік заходів, необхідних, якщо рівень води в Каховському водосховищі падатиме, і відповідні інструкції, як діяти персоналу ЗАЕС, аби гарантувати її безпеку», — повідомив президент ДП «НАЕК “Енергоатом”» Петро Котін.

Ситуація на Каховській ГЕС — під пильною увагою міжнародних спостерігачів з атомної енергії. У Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) відзвітували, що ризиків для ядерної безпеки поки що немає (Заборона вже розповідала про можливі наслідки зупинення охолодження ЗАЕС). Це підтверджує і співрозмовник Заборони, фахівець з енергетики Артем Колесник. Він зазначає, що води в станції вистачає на 20–30 днів роботи.

Як довго триватиме підтоплення (і чому воно вже завдало збитків агросектору)?

Віталій Селик. Фото: Віталій Селик / Facebook

Дослідник історії української енергетики й урбаніст Віталій Селик у розмові з Забороною пояснює, що протягом чотирьох днів біля Нової Каховки та, ймовірно, на правобережній Херсонщині варто очікувати стрімкого зростання води. Небезпека полягає в тому, що велика кількість води може знести найближчі до ГЕС приватні домогосподарства й населені пункти. 

«Населені пункти, які розташовані безпосередньо близько до греблі, могли постраждати найбільше. Проте ще до прориву це був небезпечний регіон, береги Дніпра обстрілювали — і, наскільки мені відомо, людей звідти евакуювали. До того ж багато місцевих жили там в очікуванні, що дамбу можуть підірвати внаслідок бойових дій, і всі ці домашні господарства, ймовірно, до цього навіть готувалися», — говорить урбаніст.

Дамба знищена не повністю, тож підлягає відновленню, наголошує Селик. Однак підрив Каховської ГЕС уплине на агропромисловий сектор протягом наступних 20 років: господарські угіддя на Півдні висихатимуть, а системи меліорації без води будуть пошкоджені. 

До появи водосховища й системи меліорації більша частина Херсонщини та Запоріжжя була посушливою територією. Заселення цих регіонів відбувалося останні 150–200 років після того, як запровадили нові технології вирощування агрокультур. Через систему меліорації поширилося вирощування зернових культур: пшениці, кукурудзи, жита й соняхів. Без штучного поливу з Канівського водосховища вся сільськогосподарська промисловість занепаде. У літні місяці, в період маловоддя Дніпра, забезпечити водою весь Південний регіон буде неможливо, водночас агросектор утратить значну кількість зернових та інших культур. 

«Україна не помре від голоду. До війни ми мали рекорди за вирощуванням зернових і зібрали близько 50 мільйонів тонн, тоді як особиста потреба була 20 мільйонів тонн, — підкреслює Селик. — Проблема засухи на Півдні загрожує африканським та азійським регіонам, куди ми експортуємо культури. Ця катастрофа може призвести до підвищення вартості зернових, дефіциту продовольства на світових ринках і, ймовірно, голоду в бідних країнах».

Медіа вже називають підрив екоцидом. Це не перебільшення?

Олег Листопад. Фото: Олег Листопад / Facebook

Олег Листопад, еколог та експерт Мережі захисту національних інтересів АНТС, у розмові із Забороною каже, що підрив дамби має катастрофічні наслідки для екології. Зокрема, у південних регіонах України розміщені металургійні заводи, які мали відповідні звалища відходів. Під час затоплення масу відходів може змити в бік моря — такий великий обсяг органічного забруднення негативно позначиться на якості води. Уже зараз відомо, що стався витік щонайменше 150 тонн машинного мастила в Дніпро (та є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн).

«Унаслідок забруднення всі криниці в регіоні затоплення будуть непридатні для використання, — каже Листопад. — Навіть після того, як вода зійде, кожну криницю доведеться ретельно перевіряти. Не всі господарські тварини будуть евакуйовані, і їхні трупи можуть спричинити епідемічну загрозу. Крім того, будуть затоплені степові ділянки, де мешкає чимало рідкісних червонокнижних тварин. За інформацією кандидата біологічних наук Михайла Русіна, степова мишівка під загрозою 70-відсоткового знищення. Ймовірно, що також будуть знищені ємуранчик Фальц-Фейна (ендемічний вид Херсонщини) та сліпак піщаний — для цих видів це катастрофа. Також під загрозою опиняються сотні гектарів нерестовищ у Каховському водосховищі, які будуть спустошені внаслідок підриву».

Руйнування дамби вплине на осушення дна, на якому лежить величезна кількість пісків, а це призведе до появи піщаних буревіїв, зміни клімату в регіоні та перенесення цих пісків на сусідні регіони. Зокрема, вони можуть зачепити частину Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської та Донецької областей, де перетворяться на філії найбільшої пустелі Європи — Олешківських степів. 

Штучне осушення водосховищ має бути контрольованим та тривалим процесом, розтягнутим на 10–20 років, зі спуском води на кожні 20–30 метрів. «Ці метри реабілітуються. На них висаджують рослинність, дерева, квіти, сіють траву, — говорить Віталій Селик, — а за таких масштабів, які ми маємо просто зараз, реабілітувати все це одночасно нереально».

А як підрив уплине на демографію?

Відсутність водопостачання призведе до міграції населення як на тимчасово окупованих, так і на підконтрольних Україні територіях. Увесь південь Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської областей споживав переважно воду, яку отримував через водопровід від Каховської ГЕС. Тому, ймовірно, водопостачання в регіоні зникне або буде критичним. 

«Зменшення робочих місць, водопостачання та комфортного життя в регіоні призведе до міграції людей до Центру та Заходу України, що може зумовити економічну кризу конкретно в цьому регіоні, але незначно покращити економічну ситуацію в інших», — пояснює Селик.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій