АРТЕКСПЛЕЙНЕР
Найвідоміший невідомий письменник США.
Артексплейнер у сторіз
Даниил Леховіцер
28 Червня 2023
Майже в кожній статті про Кормака Маккарті можна знайти згадку вже усталеного канону: разом з постмодерністами Томасом Пінчоном, Доном Делілло та реалістом Філіпом Ротом, Маккарті зараховують до чотирьох найвпливовіших американських письменників.
Фото: Supplied by Capital Pictures
13 червня 2023 року Маккарті помер, не доживши місяць до 90-літнього ювілею. Його смерть залишила американській літературі тільки двох геніїв — Пінчона й Делілло.
До всесвітньої слави, екранізації його роману «Старим тут не місце» братами Коенами й ставок букмекерів на те, що до його регалій додасться Нобелівська премія, Маккарті називали письменником для письменників. П’ять його перших романів, які випускали тритисячним накладом, читали відомі колеги по цеху. Для радара широкого загалу читачів він залишався непоміченим.
Фото: Amazon.in
Наприклад, відлюдництво Томаса Пінчона, за фотографіями якого ганяються журналісти, можна назвати продуманою стратегією, що тільки підігріває інтерес до персони. Маккарті радше був пуританином: майже не давав інтерв’ю, не погоджувався на промокампанії до виходу книг, не їздив у письменницькі тури, свідомо жив бідно, навіть прав речі в озерах.
Фото: Marcus Löfvenberg / Unsplash
Критики називали його найвідомішим невідомим письменником США. Але, починаючи з 90-х і публікації роману «Коні, коні» та його найпопулярніших творів «Дорога» й «Кривавий меридіан», про Маккарті заговорили як про флагмана американської літератури.
Фото: Lê Tân / Unsplash
У цьому є щось анахронічне: Маккарті ніколи не висвітлював сучасність. Він писав про іншу, вже присмертну Америку з її консервативним півднем, старими й мовчазними ковбоями Мальборо, наркокартелями та бідними вбивцями-найманцями.
Фото: Emily Schultz / Unsplash
Маккарті називають батьком неовестернів — брутальних, сповнених насилля книжок, у яких є місце майже біблійним сюжетам. Він старанно виписує внутрішню пітьму людини — тільки аби знайти, де в ній ховається світло. А його герої, оточені чорнотою, або зісковзують у неї, або відмовляються ставати її частиною.
Фото: Artem Maltsev / Unsplash
Його романи — це щось на кшталт серіалів «Пуститися берега» або «Краще подзвоніть Солу». Наприклад, у творі «Старим тут не місце» йдеться про техаського мисливця, який знаходить кейс з грошима картелю. А за ним, як колісниця, через усю Америку слідує найманець з пневмопістолетом для вбивства корів. Чим не історія Волтера Вайта, якого переслідує наркоклан Саламанка, або біблійна притча в ковбойських чоботах?
Відео: Rotten Tomatoes Classic Trailers / YouTube
Та, мабуть, найголовніше в тому, що Маккарті зміг перетворити «низькі» жанри вестерну та бойовика на велику літературу. Недарма його тексти називають великими американськими романами, де, як би це не було банально, йдеться про вічні теми: насилля, темні й світлі сторони психіки, нашу довгу й криваву історію та віру, що тривалий кам’яний вік залишиться позаду.
Цінуйте творців, поки вони живі, та підтримуйте Заборону📇