Країни вибирають різні стратегії боротьби з коронавірусом – від жорстких обмежень до м’яких рекомендацій

Стратегія перша – жорстка. Карантин із максимальними обмеженнями 

Головна небезпека коронавірусу – він дуже швидко розповсюджується. Хворій людині достатньо мінімального контакту зі здоровою, щоби заразити її. В умовах, коли вакцини й лікування немає, стримувати пандемію можна лише обмеживши соціальні контакти. Найперший приклад жорсткого карантину був у Китаї. У січні уряд закрив на карантин провінцію Ухань, де почався спалах, пізніше ці заходи торкнулися й інших міст. Мешканцям заборонили виїздити і виходити з дому без особливої потреби, міська влада дезінфікувала вулиці, поліція оглядала людей і примусово госпіталізовувала тих, у кого були підозри на коронавірус. 

Такий карантин у березні ввели декілька країн – США, Італія, Іспанія, Індія, Чехія. Людям забороняють виходити з дому, громадський транспорт не працює, закритий в’їзд у країну, виїзд – лише для іноземців. Працюють лише критично важливі підприємства, порушників карантину штрафують або навіть можуть заарештувати. В Італії, мешканцям дозволяється виходити з дому тільки в особливих випадках (наприклад, по продукти), підприємства, які не виробляють критично важливі товари – закриті, більшість будівництв заморозили. Порушників карантину – наприклад, тих, хто вирішив позайматися спортом на вулиці – можуть оштрафувати на 3 тисячі євро. Із 6 квітня більш жорсткі правила діють і в Україні: громадський транспорт не функціонує, не можна перебувати на вулиці без маски, пересуватися містом можна лише удвох, заборонені прогулянки в лісі, парках і на пляжах. Приблизно така ж ситуація в Росії, хоча там офіційно немає карантину й навіть працює метрополітен. В Москві жителів зобов’язали отримувати електронні пропуски, щоб виходити з домівок.

У Грузії додатково ввели комендантську годину – з 21 до 6 не можна перебувати на вулиці. У Румунії слідкувати за правилами карантину долучили армію, те саме зробили й у Південно-Африканській Республіці. Жорсткий карантин діє в Ізраїлі та Угорщині, де дозволяють виходити на вулицю, але лише по продукти. У Польщі заборонили відвідувати парки, але водночас залишили відкритими церкви. Ще більш жорсткий сценарій вибрала Індія. Там взагалі заборонили виходити з дому, навіть по продукти. За порядком слідкує поліція та дружинники, вони часто погрожують порушникам насильством, особливо іноземцям.

Прихильники таких жорстких заходів стверджують, що без заборон вірус буде розповсюджуватися зі скаженою швидкістю. Як приклад часто наводять Італію, де перші випадки хвороби зафіксували 22 лютого, а жорсткий карантин влада ввела 8 березня. За два тижні без карантину смертність і кількість хворих різко зросла, а ось до кінця березня смертність зменшилася. У Китаї після двох місяців ізоляції епідемія майже зупинилася – у деякі дні в країні взагалі не фіксують нових хворих, тому там поступово знімають обмеження. Але на показники смертності впливає не тільки жорсткість карантину, а й інші чинники – кількість апаратів штучної вентиляції легень і вік хворих. В Італії п’ята частина всіх громадян – люди понад 65 років. А поміж ними найвища смертність.

Від обмежень дуже страждає світова економіка. Є два сценарії того, як далі розвиватимуться події, і вони обидва залежать від тривалості карантину. В оптимістичному сценарії, якщо карантин закінчиться через 2-3 місяці, світова економіка прийде в норму до кінця цього року. Але і в Євросоюзі, і в США сильно впаде ВВП – до 8%, прогнозують спеціалісти з міжнародної консалтингової компанії McKinsey. У песимістичному сценарії нас чекає друга хвиля епідемії, що дуже сильно зруйнує економіку. До рівня 2019 року вона зможе повернутися лише у 2023 році.

Є небезпека, що як тільки карантин скасують, спалахне друга хвиля епідемії. Так, наприклад, відбулося в Гонконгу. Там ввели карантин ще в лютому, а після того, як захворюваність впала, обмеження почали поступово скасовувати. Це призвело до нового спалаху, і владі довелося посилити карантин.

Стратегія друга – комплексна. Карантин і масове тестування 

За чотири місяці епідемії коронавірусної інфекції ми й досі не знаємо, яка реальна смертність. Вчені зазначають, що прогнозувати смертність під час епідемії дуже важко, тому що для цього бракує даних. Частина людей переносить COVID-19 безсимптомно. Без тестування ці люди не враховуються в статистиці, що безпосередньо впливає на показник смертності – чим більше виявлено заражених, тим він нижчий. До того ж хворих можна одразу ізолювати, щоби вони не передавали вірус далі. 

У Німеччині працює змішана модель – там ввели загальнодержавний карантин і паралельно масово тестують людей. Зараз у Німеччині проводять до 500 тисяч тестів на тиждень і планують дійти до показника 200 тисяч щодня. Тест коштує приблизно 200 євро, його оплачує лікарня, якщо симптоми пацієнта видаються лікареві підозрілими. Власне карантин був ледь м’якшим, аніж в інших країнах – наприклад, можна гуляти вулицями, але дотримуючись дистанції. Для велосипедистів виділили кілька смуг на трасі, маски на вулиці здоровим людям носити необов’язково. 15 квітня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що карантин будуть поступово пом’якшувати. У країні помалу почнуть відкривати школи, непродовольчі магазини, музеї та бібліотеки. Але правила соціального дистанціювання діятимуть і надалі. Хворі мають перебувати вдома в строгій самоізоляції. Порушників штрафують мінімум на 150 євро – ця сума різна в різних федеративних землях. 

У Південній Кореї також масово тестують людей, там проводять приблизно 15 тисяч тестів на день. По всій країні працюють мобільні групи, які тестують навіть водіїв у машинах. Тих, у кого знайдуть коронавірусну інфекцію, відправляють на карантин. Для решти діє принцип соціального дистанціювання. Водночас у місцевої влади є доступ до детальної інформації про інфікованих, включно з віком, статтю та індивідуальним профілем руху, який сформований на даних геолокації. 

І в Німеччині, і в Південній Кореї більш оптимістична статистика, ніж в інших країнах. У Німеччині станом на 17 квітня було 137 698 хворих і 4052 померлих – тимчасом як в Італії, де тестують людей лише з явно вираженими симптомами COVID-19, з-поміж 168 941 людини померли 22 170. Схоже на те, що така модель дієва, але не всі держави можуть собі її дозволити. Насамперед, через дефіцит тестів – країни, які закуповують їх за кордоном, як Франція та Італія, змушені використовувати тести економно. Багато залежить від системи охорони здоров’я. У Німеччині, згідно з даними місцевого Мінохоронздоров’я, є 28 тисяч реанімаційних ліжок, майже всі підключені до апаратів ШВЛ. Два із найбільших виробників апаратів ШВЛ у світі розташовані в Німеччині – це Draeger і Löwenstein. А у Франції всього лиш п’ять тисяч таких ліжок, що пояснює перевантаженість реанімаційних відділень у країні.

Стратегія третя – вільна. Точковий карантин і надія на природний імунітет

Від коронавірусної інфекції немає специфічного лікування, а в людства нема імунітету до коронавірусу, окрім тих, хто вже перехворіли. Вчені наразі не знають, як це працює. Припускають, що імунітет у тих, хто перехворіли, залишиться як мінімум на п’ять років, а у випадку повторного зараження, вони переживуть хворобу легше. Імунітет може бути природним – коли перехворіли більшість людей, або ж набутим – за допомогою вакцини. Розробкою вакцини займається декілька країн – США, Китай, Туреччина. Однак, згідно з прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, вона з’явиться не раніше, аніж через рік, адже вакцина має пройти клінічні випробування. 

Деякі країни вирішили пришвидшити створення природного імунітету й не вводили карантин. У Швеції працюють магазини, ресторани і школи, відкриті кордони. Уряд не забороняє, а лише рекомендує шведам по можливості залишатися вдома, стримуватися від необов’язкових поїздок і обмежувати соціальні контакти з літніми людьми. Але працюють навіть бари й кінотеатри. Тестують людей обмежено, а головний епідеміолог країни Андерс Тегнелл вважає, що більшість шведів повинні перехворіти на коронавірус, щоб у них виробився колективний імунітет. Зараз там 12 540 хворих і 1 333 померлих.

У Білорусі також нема жорсткого карантину. Президент Алєксандр Лукашенко називає коронавірус «психозом» і переконаний, що економіка країни не переживе локдауну. У країні працюють і школи, і університети, відбувається національний футбольний чемпіонат. Заходи обмеження торкнулися лише тих, хто приїхали з-за кордону – у них міряють температуру й за необхідності роблять тест. Багато білорусів самоізольовуються і вимагають ввести карантин. Але влада не має наміру цього робити. Наразі в Білорусі 4  204 хворих і 40 померлих, водночас Лукашенко заявляє, що ці люди померли не від коронавірусу, а від «супутніх хвороб». Ці цифри менші, аніж в інших країнах, де введені жорсткі міри. Але оскільки в Білорусі не тестують масово людей, масштаби захворюваності незрозумілі.

Ідея про те, що потрібно виробити національний імунітет, звучить не лише у Швеції. Великобританія першопочатково вибрала таку стратегію, але відмовилася від неї після першої сотні смертей. Епідеміологи погоджуються, що такий підхід випереджає Норвегію, де діє карантин. Згідно з показниками смертності, Швеція вже випереджає Норвегію, де діє карантин. Водночас експерти підкреслюють, що поки триває пандемія, ніхто не знає, який саме підхід виявиться найбільш дієвим.