«Квіти України» відбили в суді статус пам’ятки архітектури: вся історія

• Павільйон був споруджений на початку 1980-х років як навчальний центр та майданчик для експериментальної флористики.
• З початком 2000-х будівля перейшла у приватну власність і перепродавалася кілька разів.
• У 2020 році власником став бізнесмен Олексій Пишний, який мав бізнес у РФ. Він запланував повну перебудову комплексу.

Навчально-методичний павільйон «Квіти України» у центрі Києва планували перебудувати на сучасний торговельний центр чи офісну будівлю. Окружний суд столиці позбавив комплекс статусу пам’ятки архітектури, але його вдалося поновити.

Заборона розповідає про скандал навколо історичного центру.

«Квіти України»: що за центр

Київський навчально-методичний павільйон був споруджений на початку 1980-х років на вулиці Січових Стрільців, 49. Його створили у якості майданчика для експериментальної флористики та центру навчання і дозвілля містян. Зокрема, там влаштовували виставки рослин, птахів та пасічництва, а також розміщувалася дослідна база та найбільший у Києві флористичний магазин.

Будівля виконана у стилі пізнього модернізму за проєктом народного архітектора України Миколи Левчука. Комплекс має кілька особливих рис:

• атріумний простір каскадної форми;
• публічний простір перед будівлею візуально перетинається з внутрішнім простором атріуму; 
• фасади та інтер’єр однаково облицьовані плитками з природного каменю, що є характерною особливістю модерністичних будівель;
• вітражі для інтер’єру розробив український живописець Сергій Одайник, учень відомої української живописиці Тетяни Яблонської.

Приватизація комплексу у центрі Києва: що за історія

У 2000-х будівля була передана комунальним підприємством «Квіти України» у приватну власність і поступово почала втрачати свої функції. Комплекс кілька разів перепродавали: останнім у 2020 році його викупили бізнесмени Олексій Пишний та Андрій Скалозуб, пише Слідство Інфо.

Пишний до 2021 року мав різноплановий бізнес у РФ, зокрема, був співвласником:

• «Мост-Кепітал», яка торгувала будівельними матеріалами та лісом;
• «Індастріал-інвест», яка будувала житлові та нежитлові приміщення;
• групи компаній «Возрождение», яка з 2010-х років активно постачала труби та металопрокат російським держстрктурам: «Российским железным дорогам» (РЖД), управлінню Чорноморського флоту та інше. 

Співвласники «Квітів України» у 2021 році заявили про початок реконструкції будівлі. За представленою концепцією, мала залишитися лише вхідна група зі сходовою кліткою, а саме ті деталі, якими вирізнялася будівля, наприклад, атріум та вітражі, мали прибрати.

Проти перебудови центру виступили місцеві жителі, які збиралися на мітинги біля будівлі. Так, близько 6000 киян підписалися під відкритим листом до Міністерства культури України з вимогою надати «Квітам України» статус пам’ятки архітектури.

Вимогу задовольнили у серпні 2021 року — комплекс внесли до реєстру державних пам’яток, що автоматично забороняє її руйнування або перебудову.

Демонтаж фасаду будівлі «Квіти України» Фото: Зберегти Квіти України/Facebook

Власники у відповідь подали до суду на активістів, а також подали запит на скасування статусу будівлі. Так, Окружний адміністративний суд Києва 2 грудня 2022 року розглянув позов за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи і постановив позбавити будівлю статусу пам’ятки архітектури.

Раніше Заборона розповідала про реорганізацію Довженко-Центру — найбільшого і єдиного міжнародно визнаного кіноархіву України. Всі фільми з колекції та майно передадуть «Науковому центру кінематографії». Окремо зі структури кінофонду виокремлять Українську анімаційну студію.