Читаєте зараз
Майже постапокаліптичний прогноз погоди на 2023 рік: посухи, спека і стихійні лиха

Майже постапокаліптичний прогноз погоди на 2023 рік: посухи, спека і стихійні лиха

Anastasiya Oprishchenko

За останні кілька десятків років зміни глобального та локальних кліматів пришвидшилися приблизно у п’ять разів. Заборона зібрала в одну статтю кліматичні дослідження і прогнози та розповідає, що таке Ель-Ніньо та Ла-Нінья і чому вони небезпечні, як брак снігу позначиться на ґрунті та чому ресурси коштуватимуть дедалі дорожче — і все це можливо вже у 2023 році.


З чим пов’язані аномальні зміни в погоді?

Попри кліматичну небезпеку, промислово розвинений світ не може зменшити викиди вуглецю та не досягнув спаду глобального потепління — це магістральні цілі, викладені у Паризькій кліматичній угоді. Глобальне потепління впливає на більшість кліматичних явищ: наприклад, на Південне коливання або Ель-Ніньо (потепління) та Ла-Нінья (похолодання) — феномени, пов’язані зі значними коливаннями атмосферного тиску у Тихому океані, температурою повітря та океанічною поверхнею, які можуть спровокувати виникнення надзвичайних ситуацій (сильних буревіїв, аномально теплої зими та холодного літа, посух і злив).

За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), у XXI столітті Ла-Нінья охопила три зими у Південній півкулі з 2020 до 2023 року — окрім цих випадків, з 1950-го таке ставалося лише двічі. Атмосферні процеси, що розвиваються при Ель-Ніньо та Ла-Нінья, здебільшого позначаються на тропічних широтах, однак їхні наслідки відчутні на всій планеті. Так, у липні 1997 року через Ла-Нінья в Україні та Польщі сталися сильні повені. У 2000 та 2016 роках через Ель-Ніньо Україна стикнулася з аномальним потеплінням (42°C у деяких регіонах).

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оцінює збитки від спричинених Ла-Нінья посух, штормів та повеней у десятки мільярдів доларів. Скласти уявлення про розмір шкоди можна за данними страхових компаній. Як повідомляють в аналітичній та консалтинговій фірмі Aon, у 2020 році стихійні лиха призвели до значних компенсацій постраждалим — 268 мільярдів доларів, а у 2021-му — додаткові 329 мільярдів доларів.

Ель-Ніньо та Ла-Нінья насправді такі небезпечні?

Так. У 2022 році Ла-Нінья спричинив рекордну спеку та повені, які не були характерні для певних місцевостей. Урагани руйнували Пуерто-Рико, Флориду та більшу частину східного узбережжя США. Тривала суха погода завдала шкоди врожаю кави, цукру та апельсинів у Бразилії, яка вважається найбільшим у світі експортером цих культур. Екстремальні погодні умови порушили роботу підприємств із видобутку залізняку в Бразилії — зокрема, другого за величиною у світі виробника Vale SA.

Екстремальна посуха спостерігалася у західних частинах США і Канади та істотно зменшила водні ресурси. Внаслідок цього виник дефіцит прісної води — її не вистачає ні для поливу сільськогосподарських земель, ні для виробництва енергії на гідроелектростанціях. Зокрема, у Техасі посуха призвела до величезних втрат бавовни — ціни на неї сягнули десятирічного максимуму на початку 2022 року.

В Аргентині посуха позначилася на аграрному секторі, а саме на посівах сої та кукурудзи, які відіграють ключову роль у торговому балансі країни, що переживає гостру економічну кризу. Багаторічний брак опадів також висушив ключовий водний шлях — річку Парану. Фермери та продавці сільгосптоварів зіткнулися з додатковими витратами на логістику — їм доводиться сплачувати значні суми за відправку товарів через альтернативні порти.

Австралія, своєю чергою, потерпала від повеней, які затопили більшість штатів, призвели до загибелі понад 20 людей та зруйнували понад 15 тисяч будинків. Страхові виплати перевищили три мільярди доларів. Сильні дощі частково знищили врожай зернових культур, а також затримали час посіву ячменю і пшениці. Крім того, від розливу водойм під загрозою опинилися металургійні шахти в Новому Південному Уельсі та Квінсленді — це найбільші у світі експортери сировини для виробництва сталі. 

Як погода у 2023 році вплине на аграрний та енергетичний сектори? Попереду продовольча криза?

За даними метеорологічної служби Великобританії, у 2023–2024 роках світу варто очікувати посилення спеки. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) прогнозує, що найближчі 8 років мають стати найспекотнішими за всю історію спостережень. Ель-Ніньо може покласти край смертельним катастрофам, повеням у Пакистані, тривалим лісовим пожежам на заході США, зливам в Австралії й Індонезії та посухам в Бразилії й Аргентині. Однак він посилить спеку та може призвести до більших посух. 

Північно-Центральна Європа зіткнеться із посушливими умовами. Південна Європа матиме нестійку погоду та ризик значних опадів та вітру. Синоптики AccuWeather наполягають: є ознаки того, що основний потік штормів цієї зими часто буде спрямований на Південну Європу. Країнам, де є ризик підтоплення, варто відстежувати рівень опадів.

Німеччина, Швейцарія, Італія, Австрія та водозбірний басейн Дунаю вже мають дефіцит опадів на початку 2023-го, що може призвести до скорочення ключового джерела чистої енергії у 2023 році. Європейські фермери також постраждають від відсутності снігу цієї зими: більшість сільськогосподарських угідь будуть позбавлені снігового покриву, що захищає сплячі озимі культури від різких похолодань.

Серед найсерйозніших загроз для України називають зростання кількості руйнівних повеней у Карпатах та гостру нестачу питної води у східних та центральних регіонах. Подальше збільшення посух та зменшення опадів влітку, які спостерігаються в Україні останніми роками, значно вплинуть не тільки на сільське господарство, а й на екосистему країни в цілому.

За даними служби моніторингу врожаю Європейського союзу MARS, після надзвичайно посушливого літа в деяких регіонах із періодами спекотної температури врожайність таких культур як кукурудза, соняшник, цукровий буряк, картопля та соя постраждає під впливом аномальних температур.

Раніше у Миколаївській, Кіровоградській та Полтавській областях вирощували цукровий буряк, але зараз через нестачу вологи території, де його висаджують, зміщуються на північ та захід. Інші теплолюбні культури, такі як кукурудза та соя, майже повністю вирощуються в північних та західних областях.

Відсутність снігу — ризик також і для весняних культур, які залежать від його танення, що забезпечує необхідну вологість ґрунту для початку вегетаційного періоду. Без танення снігу, який поступово розм’якшує ґрунт, сільськогосподарські угіддя можуть бути затоплені після приходу весняних дощів: сухі ґрунти створюють бар’єр для опадів, якщо їх надто довго лишати без вологи.

Проблема з засіванням та вирощуванням врожаю доповнюється складністю логістики через вторгнення Росії в Україну. Згідно з дослідженням міжнародної консалтингової компанії McKinsey, війна в Україні, зміна клімату та пандемія викликали логістичні обмеження, які можуть спричинити дефіцит зерна до 60 млн тонн до кінця 2023 року. Посушливі умови вже уповільнили річкові перевезення у 2022 році, оскільки кілька великих річок, включно з Рейном та Дунаєм, висохли у ключових районах, перешкоджаючи руху суден із зерном.

І хоча країни ЄС намагаються зменшити викиди вуглецю, вторгнення Росії в Україну змусило ЄС поступитися цією важливою метою. Блок країн різко скоротив імпорт дешевого російського газу (з 40% у 2021 році до 7% зараз) та зіткнувся з енергетичною кризою, оскільки наявних сонячних, вітряних та гідроелектростанцій недостатньо для безперебійного генерування енергії. Європі довелося повернутися до використання вугілля й мазуту, що сильно шкодить планеті.

Загалом пов’язані з Ла-Нінья та Ель-Ніньо погодні цикли посилюють уже наявні глобальні проблеми. Фактично екстремальні погодні умови створюють сценарій для вищих цін на енергію, вищих цін на харчові продукти та більшу інфляцію. 

Кліматичні зміни вплинуть на людей та стосунки між ними. Ось приклад з Сирії

Прогнозується, що підвищення температури призведе до руйнівних наслідків для людей та природи, включно з посиленням посухи, опустелюванням та хворобами, що пов’язані зі спекою. Науковий співробітник Стенфордського Інституту міжнародних досліджень Фрімена-Споглі Маршалл Берк наголошує, що підвищення глобальної температури призведе до більшої кількості воєн, підвищення рівня злочинності та збільшення дитячої смертності.

Професор психології Університету штату Айова Крейг А. Андерсен разом з психологом Андреасом Майлзом-Новело написали книгу «Зміна клімату та поведінка людини», де описано, як підвищені температури можуть прямо чи опосередковано впливати на те, як люди думають та взаємодіють одне з одним. Автори підкреслюють, що рівень бідності та відсоток людей, які недоїдатимуть, тільки збільшуватиметься. Це може призвести до масової міграції в райони з великою кількістю ресурсів, що підвищить конкуренцію за них.

Також високі температури змушують мозок перенаправляти ресурси на інші частини тіла, щоб охолонути. Коли це відбувається, області мозку не працюють на повну потужність, що ускладнює обробку нової інформації, управління емоціями та імпульсами. Люди, які перегріваються, сприймають інших агресивно, що збільшує ймовірність ворожих зіткнень.

Андерсен та Майлз-Новело пояснюють, що частково (але тільки частково) громадянська війна у Сирії могла початися через сильну посуху. Більшість сільського населення переїхала до міст у пошуках роботи, їжі та води, а уряд не підготувався до припливу людей, що призвело до конкуренції за ресурси, спровокувало політичні хвилювання і, зрештою, громадянську війну. Пізніше насильство в Сирії призвело до масової міграції до Європи. 

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору