“Заборонено забороняти”.
Це гасло студентських протестів у Франції 1968-го сьогодні знову стало актуальним. У світі, де відбувається активний переділ територій, йдуть війни відразу на декількох континентах, а простір публічних висловлювань перенасичений агресією, держави все частіше вдаються до заборон, щоб контролювати суспільство. А суспільство, в свою чергу, розставляє свої внутрішні заборони, щоб убезпечитися від емоційних зривів, що стали звичайною справою в умовах нескінченного інформаційного шуму. Заборони – це наслідки страху перед незрозумілим.
Проект “Заборона” створила команда українських журналістів, які не згодні з тим, що на обговорення непростої історії нашої країни монополію має тільки держава. Ми всі маємо право обговорювати минуле, щоб не повторювати помилок (дивно, що такі прості речі треба нагадувати сьогодні).
Ми не згодні з тим, що війна – це привід забути про базові права людини і перестати критикувати процеси, що відбуваються в Україні.
ЗАБОРОНИ – НАСЛІДОК СТРАХУ ПЕРЕД НЕЗРОЗУМІЛИМ.
Ми не згодні зі зростаючим консерватизмом і вважаємо, що майбутнє України – у рівності прав і можливостей, у відповідальності і здатності конструктивно говорити про складне. Ми будемо піднімати табуйовані, контроверсійні, чутливі теми. Розповідати та показувати історії, які буває незручно, а часом навіть страшно, та все ж важливо обговорювати.
Заборони не роблять нас сильнішими. Сильнішими нас робить чесність, відвертисть і жага до правди.