• Через повномасштабну війну в Україні практично всі російські олігархи потрапили під санкції США, Європейського союзу та РНБОУ.
• В список увійшли Михайло Фрідман та Герман Хан (Альфа-Груп), які були спонсорами Меморіального центру та фонду Бабин Яр.
• Директор МЦ Максим Рабінович каже, що робота не може зупинятися під час війни, адже вкрай важливо перемогти РФ культурно та закрити російські наративи.

Новим спонсором активностей у приватній ініціативі меморіалізації злочинів Голокосту в Києві фонд і Меморіальний центр «Бабин Яр» став Blavatnik Family Foundation. Мільярдер Леонід Блаватнік народився в Україні, але після розвалу СРСР скуповував разом з підсанкційними нині російськими бізнесменами промислові та енергетичні об’єкти.

Заборона розповідає про Леонарда Блаватніка та його зв’язки з країною-агресоркою.

Фінансування проєкту фонду Бабин Яр

Фонд Блаватніка Blavatnik Family Foundation тепер надає фінансування для проєкту з оцифрування архівних документів, пов’язаних з Голокостом в Україні.

«[Нам важливо] перемогти культурно й ці російські наративи [щодо пам’яті про Голокост] закрити. Для цього важлива робота з колективною пам’яттю. Зараз в Україні десятки мільйонів документів, які не оцифровані, які є в архівах. Зараз ми фандрайзимо гроші, у нас йде проект, нам уже дали гроші. Це фонд Блаватніка. Дуже важлива для нас історія, Блаватнік — це один із небагатьох, у кого є гроші на соціальні проєкти, це дуже важливо, — розповів Забороні директор фонду і Меморіального центру «Бабин Яр» Максим Рабинович.

Хто такий Леонард Блаватнік

Леонард (Леонід, Лен) Блаватнік, (14 червня 1957 року) — громадянин США і Великобританії. Він народився в Одесі, але з дитинства жив у Росії, навчався у Державному університеті транспорту Москви, і у 1978 році емігрував з Радянського Союзу до США. Там відкрив холдинг Access Industries. Одразу після розпаду СРСР на запрошення свого друга, майбутнього олігарха Віктора Вексельберга повернувся у Росію і взяв участь у масштабній приватизації радянських підприємств. Разом вони заснували холдинг Access-Renova у 1991 році і утворили Сибірсько-Уральську алюмінієву компанію (СУАЛ), яка була потім об’єднана з РУСАЛом ще одного мільярдера Олега Деріпаски і Glencore.

Блаватнік був у консорціумі російських олігархів разом з Михайлом Фрідманом, Германом Ханом, Петром Авеном («Альфа-груп») та Віктором Вексельбергом: разом вони придбали ТНК, один з останніх державних нафтових гігантів Росії. У 2013 році ТНК-BP була продана державній «Роснефти» в рамках угоди на $55 мільярдів, $7 млрд з яких отримав Блаватнік.

Блаватнік досі володіє активами в Росії на суму $500 мільйонів. «Менше 1% активів холдингу Access будь-яким чином пов’язані з Росією, а Блаватнік намагався продати 8% опосередкованої частки в «Русалі» більше трьох років. Оскільки Блаватнік володіє своїми акціями через партнерство з Вексельбергом, який після початку повномасштабного вторгнення Росії перебуває під західними санкціями, йому довелося отримати ліцензію від Міністерства фінансів США на продаж частки в $535 мільйонів. Його спробам продати на сьогоднішній день перешкоджають інші акціонери Русала», — каже речниця мільярдера в коментарі Bloomberg.

Як Блаватнік впливає на світ

Бізнесмен вважається одним з найбагатших людей планети. Його статки оцінюють в $37 мільярдів. Холдинг Access Industries має компанії у сфері нерухомості, хімічної промисловості, біотехнологій і медіа. Наприклад, у 2005 році Блаватнік купив більше частку в російської компанії «Амедіа», яка продюсує і виробляє фільми, серіал і телешоу, а також СТС-медіа. У 2009 році Access Industries придбала британський підрозділ прокатної компанії Мела Гібсона Icon та кінотеку, що включає понад 500 фільмів, серед яких — «Шофер міс Дейзі», «Танці з вовками», «Стилет» та «Страсті Христові». В числі активів – найбільша частка у компанії Warner Music Group, яку він купив в 2011 році за $3.3 мільярди.

Блаватнік також сам знімається у фільмах, які виробляє його компанія. Наприклад, у 2016 році він зіграв роль італійського посла в російському серіалі «Софія», а у 2018-му — роль кардинала Юрія Радзівіла у телесеріалі «Годунов».

Під зонтиком холдингу Access Industries існує благодійний фонд сім’ї Блаватників Blavatnik Family Foundation, він підтримує культурні і освітні ініціативи. За даними, опублікованими на сайті фонду, на мистецтво і культуру він витратив $140 млн, а на гуманітарні проєкти (наприклад, фінансування Світового єврейського конгресу) — $100 мільйонів. Наприклад, мільярдер зробив внесок у 75 млн фунтів на відкриття Школи державного управління при Оксфорді. 

Також Блаватнік робить великі внески для виборчих кампаній американських політиків. Він фінансував Республіканську партію і давав гроші на інаугураційний вечір Дональда Трампа. 

У 2011 році Лен Блаватнік зробив внесок в 260 млн фунтів стерлінгів для побудови нового корпусу британського музею мистецтва Tate Modern – після відкриття в 2017 році будівля отримала ім’я Блаватніка. В тому ж році він отримав титул лицаря від королеви Єлизавети II за заслуги в філантропії.

Російсько-українська війна

Наприкінці 2021 року Блаватнік віддав 7.5 млн фунтів стерлінгів Бібліотеці Гонресфілда у Британії, аби врятувати літературну колекцію від продажу за кордон. Після повномасштабного вторгнення це спричинило дискусію серед культурних діячів про зв’язки олігарха з російським капіталом і наближеним до президента Росії Владіміра Путіна бізнес-партнером Віктором Вексельбергом, який знаходиться під санкціями.

Фонд сім’ї Блаватників заявив, що вважає війну абсолютно немислимою і засуджує насильство, а також жертвує мільйони доларів широкому спектру благодійних організацій, які допомагають українським біженцям, зокрема Міжнародному комітету Червоного Хреста, організації «Врятуйте дітей», «Лікарі без кордонів» та Комітету з надзвичайних ситуацій.

Раніше Заборона розповідала про плани фонду і Меморіального центру «Бабин Яр» під час війни.