МКІП міг неправомірно використати майже 700 млн грн (їх навіть виділити могли незаконно)

• Рахункова палата провела аудит і з’ясувала, що Міністерство культури та інформаційної політики України ще в червні 2020 року подало у Кабмін запит на виділення 1.9 млрд гривень.
• Частину суми дали з фонду боротьби з COVID-19, хоча більша частина сфер, на які їх спрямували, нецільові для нього.
• Інцидент, виявлений аудиторами, стався у період керівництва одіозного міністра Олександра Ткаченка. 

Більшість вказаних Мінкультом напрямів нібито узагалі не стосувалися заходів із запобігання ковіду та боротьбі з його наслідками. Вони мали піти на видачу різних грантів, виробництво серіалів та погашення закладами культури заборгованості із спожитих послуг. Серед витрат, МКІП також вказував розроблення електронного ресурсу культурної спадщини, але його так і не було створено.

Заборона розповідає про результати аудиту Рахункової палати.

743 млн грн для МКІП: чому їх не мали виділяти

Міністерство культури та інформаційної політики України ще в червні 2020 року звернулося до Кабінету міністрів з проханням виділити йому 1.9 млрд грн за 11 напрямами. Гроші дали: за шістьма сферами їх взяли з ковідного фонду — це 777.8 млн грн. Однак зробити це законно могли тільки на один — тобто 743.4 млн грн виділили неправомірно, йдеться у звіті Рахункової палати.

«Більшість передбачених цими документами напрямів узагалі не стосуються заходів із запобігання хворобі та боротьби з її наслідками, а по суті є фінансовою підтримкою сфери культури, туризму та креативних індустрій (на видачу різних грантів, виробництво серіалів, розробку електронного ресурсу культурної спадщини, погашення закладами культури заборгованості із спожитих послуг). До того ж через відсутність детальних, точних і достовірних фінансово-економічних розрахунків, рішення про виділення цих коштів взагалі не мали ухвалюватися», — кажуть аудитори.

Майже 663 млн грн виділили для надання грантів інституційної підтримки. Унаслідок цього на заходи, що не відповідають цільовому призначенню коштів фонду боротьби з COVID-19, МКІП використало майже 60 млн грн, Український культурний фонд (УКФ) — понад 518 млн грн, Український інститут книги — більш як 81 млн гривень.

«Щойно УКФ перераховував грантоотримувачам кошти із держбюджету, вони втрачали статус бюджетних і виводились із системи казначейського обслуговування та бюджетного контролю. Це дозволило Українському культурному фонду уникнути дотримання критеріїв визначення одержувачів бюджетних коштів (не менш як дворічний досвід роботи за відповідним профілем, виробничий потенціал, незбиткова діяльність тощо)», — пояснили у Рахунковій палаті.

При цьому встановлено 99 випадків, коли договори укладали з грантоотримувачами, які не мали надходжень у попередньому 2019 році. 59 з них узагалі не здійснювали в цей період господарської діяльності. За цими договорами перерахували 57.5 млн гривень.

Ба більше, основна мета надання грантів — створення робочих місць — не була досягнена. Так, впродовж 2020–2021 років кількість працівників у грантоотримувачів зменшилась на 16%. Отже, тільки за цим пунктом понад 518 млн грн витратили з державного бюджету неправомірно.

А от підконтрольний Мінкульту Український інститут книги, всупереч законодавству, розглянув 14 заявок видавців, які взагалі не підтвердили попереднього видання книжок. МКІП надав їм 5.2 млн грн грантів.

«Аудит встановив, що нібито на розроблення електронного інформаційного ресурсу міністерство спрямувало 1.8 млн гривень. Проте замість розроблення необхідних технічних завдань та програмного забезпечення, воно закупило серверне обладнання, до того ж із порушенням вимог законодавства про розбудову засобів інформатизації. Зрештою електронний інформресурс культурної спадщини не був розроблений», — додали аудитори.

Про результати вже проінформували Офіс генпрокурора і Нацполіцію.

Мінкульт України: найгучніші скандали

Якраз у червні 2020 року на посаду міністра культури та інформаційної політики було призначено Олександра Ткаченка. З Мінкультом пов’язано багато скандалів, але саме за його керівництва сталася низка чи не найбільш гучних:

• МКІП у червні-2023 виділив 400 млн гривень на фінансування кіноіндустрії (гроші були закладені у бюджет ще у 2022 році). Велика частина коштів передбачалася на зйомки 53 фільмів і серіалів. Серед представників громадськості викликали обурення суми, виділені на деякі проєкти. Так, 33 млн грн мали піти на комедійний серіал «СМТ Інгулець», прототипом одного з героїв нібито став одіозний президент ФК Інгулець Олександр Поворознюк. Продюсувати сітком мала компанія Юрія Горбунова «Прототип продакшн». Ще 10 млн виділили на теж комедійний серіал «Санаторій ‘Незабудка’». Крім цього, серед переможців конкурсу, за словами кастинг-директорки Алли Самойленко, також були кілька компаній, які працювали на російський ринок;
• музей Голодомору — Верховна Рада 13 липня підтримала надання фінансування на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду (законопроєкт №3473). Виділили 500 млн гривень. Громадськість закликала Мінкульт, який опікується об’єктом, зачекати з другою чергою будівництва (її почали у 2017 році, а першу завершили ще у 2009). Олександр Ткаченко назвав витратити доречними. Виконувачка обов’язків директорки музею Голодомору Леся Гасиджак зазначила, що це не додаткове чи понаднормове фінансування, а та сума, якої не вистачало на завершення зведення меморіального комплексу;
• міністр культури у травні 2023 року повідомив про підготовку проєктної документації щодо зміни герба СРСР на щиті монумента Батьківщина-мати. Замість нього мали встановити Тризуб (це зробили у серпні). Вартість проєкту оцінили у 28 млн гривень. Представники громадськості висловили сумніви щодо доцільності таких витрат. За словами Ткаченка, роботи профінансували благодійники;

• реорганізація Довженко-Центру — у 2022 році Міністерство культури та інформаційної політики передало кіноархів у підпорядкування Держкіно, яке вже через два місяці видало указ про реорганізацію установи (фактично ліквідацію);

• у серпні 2022 року Мінкульт запропонував нову варіацію громадянам жесту, який позначає Тризуб. Ідею на замовлення МКІП розробила рекламна агенція Banda. Втім, комбінація пальців називається шокером і означає одну з позицій мастурбації. Після розголосу Мінкульт вибачився.

Раніше Заборона розповідала про долю київської садиби легендарного авіаконструктора Ігоря Сікорського. Будівля перебуває в аварійному стані, але, щоб почати ремонт, треба зняти з неї арешт. Рішення, серед інших, мали погодити Мінкульт, Мінекономіки та окремо Кабінет міністрів.