Ми безправні, як раби. Парамедикиня Юлія Паєвська поділилася жахами російського полону

• В полоні окупантів перебувають щонайменше 1500 мирних громадян України.
• Через колізії в міжнародному праві і сутність рашистів мирні громадяни приречені залишатися в полоні і чекати на примхи тюремників.
• Волонтерка з позивним «Тайра» перебувала в полоні з 16 березня по 17 травня 2022 року.

Міжнародне гуманітарне право й зокрема Женевська конвенція чітко регламентують правила поводження з віськовополоненими та мирними громадянами. Росія, як вже всім відомо, нехтує законодавством і домовленностями: викрадає дітей, роздає паспорти на окупованих територіях, катує полонених. Про ці злочини відомо в тому числі зі слів тих, кого вдалося витягти з-під зашморгу РФ.

Заборона розповідає про українців в російському полоні та про тонкощі звільнення з катівень рашистів.

Окупанти утримують в полоні 1500 українців: дані Верещук на 20 червня

Станом на 20 червня 2022 року в полоні Росії перебувають понад 1500 тисячі українців, які не брали участь у воєнних діях. Серед них — волонтери, журналісти, представники місцевої влади і священики.  Станом на травень російська сторона офіційно визнала, що в їхньому полоні перебувають лише 120 людей.

«У нас більше 1500 цивільних в російських тюрмах у Ростові, у Курську в СІЗО. Вони перебувають там як військовополонені, хоча не мають бути у статусі полонених», — заявила пані віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

Процес обміну мирних людей, за словами чиновниці, значно складніший за обмін військових через неможливість внести їх в обмінний фонд за нормами міжнародного гуманітарного права. Проте протягом перших місяців війни з російського полону все ж вдалося врятувати 103 українців, чому сприяв Міжнародний комітет Червоного хреста.

Обмінний фонд полонених: хто може в нього потрапити

Під час війни Росії проти України так званий обмінний фонд мають обидві країни. В нього входять військовополонені, яких відповідно до положень Міжнародного гуманітарного права в подальшому сторони можуть обміняти, попередньо подавши і узгодивши списки. Задля дотримання усіх передбачених правил, полонені мають бути живими та відносно здоровими при процесі обміну.  Крім того, умови утримання військовополонених мають відповідати Женевській конвенції: зокрема, їм має надаватися медична допомога, можливість дзвонити рідним один раз на два тижні, отримувати передачі. 

«Україна дотримується усіх вимог утримання полонених окупантів. Вони — той самий обмінний фонд для повернення українців додому. Україна щомісяця витрачає 3 000 гривень на харчування та одяг для одного військовополоненого — без урахування витрат на ліки, медичне обладнання та зарплату персоналу», — зазначає заступниця міністра юстиції України Олена Висоцька.

Процес обміну мирного населення врегульований жодними законами, правами і конвенціями.

«Вони апріорі не можуть бути військовополоненими. Але у Росії свої правила у цій війні. Вони приховують точну кількість незаконно полонених українців, застосовують по відношенню до них тортури і розміщують у фільтраційних таборах. А допоки в положеннях Міжнародного гуманітарного права не буде роз’яснень щодо захопленого мирного населення, цих людей неможливо буде внести до обмінного фонду офіційно, —  пояснила міністерка реінтеграції.

Чому Тайру не могли звільнити впродовж трьох місяців

Саме в таку ситуацію потрапила Юлія Паєвська: вона не є військовою, тож обміняти її було важко. Окупанти захопили Тайру 16 березня в Маріуполі. Довгий час про її місце перебування і стан не було жодної інформації, звільнити її вдалося лише через три місяці, 17 червня.

Юлія Паєвська — парамедикиня-волонтерка, засновниця і лідер медично-евакуаційного підрозділу «Янголи Тайри», який рятує всіх поранених з 2014 року. Вона дійсно служила в ЗСУ, але лише два роки — з 2018 до 2020, демобілізувалась і більше не поверталась до лав Збройних сил.

«Моя вага на тепер 50 кілограм. Я занадто виснажена і жахливо виглядаю. Більше за все мені боляче за долю хлопців і дівчат, що сидять в застінках ворога — коли ти там, здається, що надії немає. Умови утримання нагадують концтабір, і я би не дуже здивувалася, опинившись одного разу в Газенвагені. І це тільки малий відсоток того, що відбувається кам’яних мішках за лінією зіткнення», — написала парамедикиня на своїй сторінці в Facebook. 

Паєвська наголошує, що необхідно якомога швидше розробити систему контролю і алгоритм обміну полонених, для того, аби українці повернулися додому живими і неушкодженими. 

Раніше Заборона розповідала, що у «ДНР» готові розстріляти трьох полонених іноземців: двох — з Великої Британії і одного марокканця. Вони захищали Україну в лавах ЗСУ.