Від України на «Ігри нескорених» уперше поїдуть ветерани повномасштабної війни. Ось що вони хочуть сказати міжнародній публіці
З 9-го до 16 вересня в німецькому Дюссельдорфі відбудуться «Ігри нескорених» (Invictus Games) — спортивні змагання в паралімпійському стилі для ветеранів війни. Україну в Німеччині представлятимуть 25 спортсменів, яких відібрали з-поміж понад 200 військових і ветеранів з різних українських областей. Заборона розповідає, як Україна готується до змагань та що пережили учасники національної збірної, перед тим як стати спортсменами.
«Ігри нескорених» є важливою спортивною подією для реабілітації поранених бійців та ветеранів у світі. Що відомо про ці змагання?
Фундацію Invictus Games 2014 року заснував герцог Сассекський Гаррі, щоби продемонструвати підтримку військовим, які дістали поранення на полі бою та втратили кінцівки. Основна мета ігор — популяризувати спорт як спосіб реабілітації військових і допомогти їм на шляху фізичного й психологічного відновлення.
Перші змагання відбулися того ж року в Лондоні, у яких узяли участь 300 ветеранів із 13 країн світу — від США, Канади та Франції до Австралії, Німеччини й Афганістану. Україна приєдналася до «Ігор нескорених» 2017 року, дебютувавши в Торонто.
У 2023-му місцем проведення ігор стане багатофункціональний стадіон «Меркур-Шпіль-Арена» в Дюссельдорфі, який може вмістити понад 55 тисяч глядачів. Українську збірну в Німеччині представлятимуть 25 ветеранів російсько-української війни, які стали на захист країни від 2014 року та з початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022-му.
До збірної увійшли ветерани, які в травні 2023 року проходили відбірковий етап у Львові. У Міністерстві у справах ветеранів відзвітували, що результат кожного учасника оцінювали за комплексною системою, яка складається з чотирьох критеріїв: ефективність спортивної реабілітації — 40%, рівень умотивованості бійця — 25%, спортивна етика — 25% та спортивний результат — 10%.
У Дюссельдорфі спортсмени братимуть участь у змаганнях з легкої атлетики, стрільби з лука, плавання, паверліфтингу, велоспорту, настільного тенісу, веслування на тренажерах, волейболу сидячи, баскетболу на візках тощо.
«Україна — єдина країна з-поміж 23 націй “Ігор нескорених”, яка наразі на війні виборює свою свободу, — наголосила національна координаторка змагань в Україні Ілона Волошина. — Фундація Invictus Games збільшила квоту для нашої країни, тому цього року українська збірна буде представлена найбільшою кількістю учасників за всі роки існування “Ігор нескорених” в Україні».
Хто представлятиме Україну на «Іграх нескорених» у 2023 році?
Володимир Гера — один з ветеранів, який пройшов відбірковий етап і незабаром поїде до Дюссельдорфа. Він представлятиме Україну одразу в чотирьох дисциплінах: настільному тенісі, плаванні, стрільбі з лука та метанні ядра.
Володимир — кадровий військовий. У розмові з Забороною він розповів, що дістав тяжке поранення у вересні 2014 року під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку. Тоді з побратимами з 24-ї окремої механізованої бригади він потрапив в оточення поряд з луганським аеропортом. Володимир Гера був навідником та корегував вогонь по місцях скупчення противника й прикривав відхід українських бійців з оточення. Однак під час потужного обстрілу один з уламків снаряда поранив чоловіка — пройшов через праве плече та застряг у грудному відділі хребта. Відтоді ветеран утратив здатність ходити й нині пересувається в інвалідному візку.
Володимир уже намагався потрапити до команди «Ігор нескорених». 2017 року він повернувся до України після закордонної реабілітації та спробував себе в національному відборі, втім, потрапити до лав української збірної не зміг. Однак ветеран продовжував займатися спортом, адже плавання допомагає послабити біль, а також зміцнити руки та спину.
Чоловік розповідає, для нього участь у змаганнях не тільки можливість представити Україні, а й насамперед — реабілітація завдяки спорту.
«Спорт передусім допомагає зміцнити фізичне здоров’я та дає можливість, наприклад, швидше звикнути до протеза. Адже це дуже болючий процес, а спортивний азарт сприяє скорішій адаптації, — зауважує Гера. — Наступне — це вмотивованість самого ветерана. І на останньому місці вже спортивний результат».
Ветеран продовжує готуватися до змагань та займається в спортзалі. Проте чоловік наголошує, що у Львові жоден басейн належно не обладнаний, щоб він міг продовжити тренування без сторонньої допомоги — це ускладнює процес підготовки до змагань. У середині серпня збірна України поїде на тренування до Хорватії, де перебуватиме до початку вересня. Звідти українські ветерани та військові поїдуть до німецького Дюссельдорфа.
Олександр Будько добровольцем вступив до лав ЗСУ та потрапив на фронт у червні 2022 року. Через два місяці під час обстрілу українських позицій на Харківському напрямку він дістав важке поранення ніг — снаряд прилетів просто в окоп, де тоді перебував Олександр.
Врятувати кінцівки не вдалося. Лікарі ампутували чоловікові обидві ноги нижче коліна, тож тепер Олександр пересувається на протезах. У січні 2023 року ветеран потрапив до США на протезування та реабілітацію. Однак через бажання взяти участь в «Іграх нескорених» ветеран повернувся з-за кордону раніше, щоби потрапити на відбірковий етап.
«Два місяці я інтенсивно готувався, навіть спробував нові види спорту, зокрема веслування, — розповідає Забороні Будько. — Я обрав [для національного відбору] пʼять різних видів спорту: біг на дистанції 100 і 400 метрів, веслування, жим лежачи, баскетбол на візках та волейбол. Згодом я змінив веслування на плавання. Перші місця не вдалося завоювати, але я проявив силу волі до самої участі в змаганнях, ніж до перемоги. Організатори це зауважили й, відповідно, взяли мене в збірну».
У Дюссельдорфі Будько виступатиме в плаванні та жимі лежачи в категорії ветеранів з такими травмами. Чоловік тепер не уявляє свого життя без спорту й сподівається продемонструвати хороший результат на змаганнях.
«Спорт — це, мабуть, один з найважливіших періодів реабілітації. Для мене процес тренування безперервний, я часто відвідую басейн і займаюся з професійними тренерами, незважаючи на те, чи маю доступ до тренувальної бази Invictus Games. У мене є великі цілі, до яких я йду», — наголошує Будько.
Військовий із Сумщини Микола Заріцький від початку повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем до ЗСУ. Після підготовки він став старшим офіцером реактивної, а потім мінометної артилерії.
У жовтні 2022 року дід час виконання бойового завдання на Херсонщині Заріцький натрапив на протипіхотну міну. Після втрати лівої кінцівки військовому поставили протез, нині він проходить реабілітацію.
Заріцький у минулому — шестиразовий чемпіон України з бігу на середній дистанції серед юнаків. Та навіть після тяжкої травми чоловік не покинув спорт. Ветеран виступатиме на «Іграх нескорених» у таких видах спорту, як штовхання ядра, метання диска, веслування й баскетбол на візках. А після міжнародних змагань Заріцький планує повернутися на передову.
«”Ігри нескорених” — це потужна підтримка ветеранського руху, — підкреслює Заріцький у розмові з Забороною. — В українській збірній дуже багато кадрових військових, які зазнали поранень, але попри це продовжують служити в лавах ЗСУ. Тобто це показник сили й незламності духу захисників України».
Як тренується українська збірна?
До змагань військових і ветеранів загалом готують 11 тренерів з різних видів спорту, водночас із 2017 року головною тренеркою національної збірної «Ігор нескорених» є майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики Олена Яновська. У розмові з Забороною вона розповіла, що після закінчення відбору вже вдалося провести кілька спільних навчально-тренувальних зборів з усією командою та побудувати індивідуальну програму для кожного учасника з урахуванням спортивних дисциплін і навантажень.
«Перший навчально-тренувальний збір відбувся на базі “Конча-Заспа” і тривав три тижні. Основним завданням було закріпити в усіх учасників необхідні навички, дати їм загальну фізичну підготовку, а також виділити команди з командних видів спорту, тобто волейбол сидячи та баскетбол на візках, — пояснює вона. — Другий збір — ігровий, безпосередньо з баскетболу та волейболу, — вже пройшов. З командою працюють відомі тренери з власними високими спортивними досягненнями».
Також представники української збірної мають можливість займатися з тренером індивідуально в спортивній залі зі спеціальним обладнанням — якщо вони перебувають в одному місті. Для інших випадків є спеціально розроблена онлайн-програма, яку тренери проходять зі спортсменами щодня.
«Те, що наша команда приїде на ці змагання, свідчить про незламність і нескореність наших учасників, — наголошує Яновська. — Попри війну й тяжкі поранення українські військові розуміють, наскільки важливо показати всьому світу, що Україна ніколи не здається, а також які злочини тут коїть Росія».