На Заході посилюється антисемітизм. Пояснюємо, чому це вже не вперше й надовго, а також кого ще ненавидітимуть

Антисемітські настрої посилюються в усьому світі на тлі війни Ізраїлю й ХАМАСу. Особливо шокують їхні прояви в Західній Європі та США. Постійний автор Заборони, журналіст і редактор телеграм-каналу FintechWave Андрій Сорокін спробував розібратися в тому, що відбувається, та з’ясував, кого ще ненавидітимуть найближчим часом.

Євреїв знову ненавидять? У XXI столітті?!

Так. Єврокомісія навіть заявила, що європейські євреї сьогодні знову живуть у страху. «Сплеск антисемітських інцидентів по всій Європі за останні кілька днів досяг надзвичайного рівня, нагадуючи найтемніші часи в історії», — йдеться в заяві органу. Статистика каже, що для низки країн це не порожні слова:

• В Австрії кількість антисемітських інцидентів зросла на 300% (дані Віденської громади ізраїльтян).
• У Великобританії столична поліція зареєструвала 218 злочинів на ґрунті антисемітизму з 1-го до 18 жовтня. Це на 1353% більше, ніж торік.
• У Німеччині організація з моніторингу антисемітизму RIAS повідомила про зростання кількості антисемітських інцидентів на 240% із 7 жовтня.
• У Франції із 7 жовтня зафіксовано 857 антисемітських актів (дані МВС). Це вдвічі більше, ніж за 2022 рік.

По той бік океану ситуація не краща:

• У США кількість антисемітських інцидентів збільшилася на 388% із 7-го до 23 жовтня. Такі дані наводить Антидифамаційна ліга. Зареєстровано щонайменше 312 подібних випадків, включно з актами вандалізму та нападами. Директор ФБР Крістофер Рей заявив, що антисемітизм у США сягнув «історичного рівня».
• У Канаді спостерігається зростання злочинів на ґрунті ненависті — антисемітизму й ісламофобії. Прем’єр Джастін Трюдо назвав його «жахливим».
• У Бразилії та Аргентині повідомляють, що місцеві інтернет-користувачі допускають дедалі більше антисемітських висловлювань.

Утискання євреїв

Євреї постійно стикаються з агресією на тлі загострення відносин між Ізраїлем та Палестиною. Професор і директор Центру вивчення ненависті та екстремізму Каліфорнійського державного університету Браян Левін нагадує, що сплеск антисемітських настроїв уже не раз ставався у XXI столітті:

• У 2000 році кількість злочинів на ґрунті ненависті до євреїв збільшилася на 152% у США. Причиною стали протести в арабських містах та селищах на півночі Ізраїлю в жовтні того року. Вони переросли в заворушення у відповідь із боку ізраїльських євреїв і зіткнення з місцевою поліцією.
• У 2021 році кількість подібних злочинів зросла майже в кожній країні ЄС на тлі чергового витка ізраїльсько-палестинського конфлікту. США не відставали: у Нью-Йорку злочинів побільшало на 187%, у Лос-Анджелесі — вчетверо.

Дивно, але традиція звинувачувати євреїв у всіх бідах людства також не зникла. Для цього навіть не потрібен черговий конфлікт Ізраїлю із сусідами. Неурядова організація Counter Extremism Project пише, що адепти теорій змови за останні роки закидали євреям таке:

• створення та поширення COVID-19 і приховування ліків проти нього;
• фінансову кризу 2008 року;
• міграційну кризу в США у 2018–2019 роках.

Серед основних винуватців перерахованого вище конспірологи називали відомого Джорджа Сороса. Його персона, як і раніше, змушує вірити в могутність євреїв — особливо ультраправих та ультралівих. І ця думка популярна не лише серед радикалів. Так, опитування CNN 2018 року показало, що майже 25% європейців вважають, що євреї мають надто великий вплив у бізнесі та фінансах.

Проте єврейські організації вважають, що саме 2023 року антисемітизм набув безпрецедентних масштабів. Так, генеральна секретарка Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту (IHRA) Катрін Меєр заявила, що теперішня ситуація є екзистенційною загрозою для євреїв у всьому світі. Для її опису вже використовують термін «воук-антисемітизм». Spiegel пише, що він виходить за межі ненависті до Ізраїлю і ховається під маскою солідарності з Палестиною.

Ненависть до Ізраїлю: як це проявляється і як на це реагують

Ось із чим стикаються євреї після атаки ХАМАСу на Ізраїль:

• фізичним насильством;
• нападами на синагоги, єврейські організації, школи та дитячі садки (заради обережності вони навіть змушені скасовувати заняття);
• вандалізмом;
• погрозами (не лише в інтернеті);
• цькуванням єврейських учнів і студентів у школах, коледжах та університетах.

З боку офіційних осіб реакція на це не обмежується засудженням:

• Поліція посилює охорону єврейських установ і політиків, які пов’язані з Ізраїлем або підтримують його. До таких практик уже вдалися правоохоронці Канади та Франції.
• Пропалестинські демонстрації забороняють. У середині жовтня зробити це наказав голова французького МВС. У Німеччині влада заборонила більшість таких акцій.
• Навчальні заклади погрожують позбавити фінансування, якщо вони не боротимуться з антисемітизмом та ісламофобією. Міністр освіти США Мігель Кардо заявив, що його відомство буде змушене піти на це, якщо державні школи й коледжі не відреагують на проблему.
• Затверджують держпрограми боротьби з антисемітизмом. Така національна стратегія вже є у США — вперше за всю історію. Щоправда, опублікували її ще в червні: влада вже тоді стурбувалася зростанням насильства щодо членів єврейської громади та посиленням антисемітських настроїв. Наприкінці жовтня адміністрація Байдена оголосила про нові кроки, спрямовані на боротьбу з тією ж проблемою.

Хто сьогодні недолюблює Ізраїль та євреїв

Мусульманське населення країн. Наприклад, у Франції мешкає близько 6 млн мусульман переважно північноафриканського походження. Багато хто з них давно співчуває палестинцям, проводячи паралель з особистим досвідом дискримінації, пише наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин Камілла Лонс. Дії Ізраїлю в Секторі Гази передбачувано не викликають у них захоплення. Серед німецьких мусульман у них є однодумці. Так, представники пропалестинської групи Samidoun роздавали в Берліні безплатні солодощі на честь нападу ХАМАСу на Ізраїль.

Однак не всі європейські мусульмани поспішають висловити солідарність із ХАМАСом. Мусульманська рада Великобританії заявила про наявність спільних цінностей із євреями. Центральна рада мусульман Німеччини засудила антисемітські інциденти на пропалестинських демонстраціях країни. Серед іранської діаспори симпатії до ХАМАСу мінімальні: деякі її представники взагалі приєдналися до акцій на підтримку Ізраїлю.

Ультраправі у США. Американські куклукскланівці, супрематисти, неонацисти та скінхеди завжди схилялися до антисемітизму, пише Ар’є Перлігер, професор кримінології Массачусетського університету в Ловеллі. У 2017 році вони нагадали про себе маршем «Об’єднаних правих» у Шарлотсвіллі (штат Вірджинія). Деякі його учасники скандували антисемітські гасла: наприклад, «Євреї нас не замінять!». 2023 року подібна публіка вітає атаку ХАМАСу. Наприклад, глава «Ліги захисту гоїв» Джон Мінадео під час нічного стриму був у невимовному захваті, коли демонстрував кадри зі звірствами ХАМАСу. Після цього він закликав Іран та Ліван стерти Ізраїль з лиця Землі.

Однак для європейських ультраправих нинішнє протистояння Ізраїлю та ХАМАСу відкриває нові можливості. Наприклад, дозволяє відхреститися від сумнівного антисемітського минулого. Так, екслідерка «Національного об’єднання» Марін Ле Пен уже пообіцяла захистити французьких євреїв від ісламізму.

Частина європейських та американських лівих. У конфлікті Ізраїлю та Палестини вони давно підтримують останніх. Аж до виправдання дій ХАМАСу, через що виникають підозри у відвертому антисемітизмі. Причому першими співчувати палестинцям почали не активісти Black Lives Matter. За іронією долі все почалося з тих, хто хотів покінчити з нацизмом, — німецької Фракції Червоної Армії (RAF). Наприклад, перше її покоління проходило підготовку у військовому таборі Фронту звільнення Палестини.

Однак у 2023 році в «лівацькому антисемітизмі» найчастіше звинувачують:

• Окремі рухи та партії. Наприклад, нью-йоркське відділення «Демократичних соціалістів Америки» (DSA) організувало пропалестинський мітинг у Нью-Йорку. На ньому, зокрема, скандували «Опір виправданий, коли люди окуповані» («Resistance is justified when people are occupied»). Французька La France Insoumise («Непокірна Франція») на чолі з Жаном-Люком Меланшоном відмовилася класифікувати атаку ХАМАСу як тероризм, що вже спричинило серйозний розкол у лівому таборі. А співзасновниця Black Lives Matter Патрісс Каллорс ще 2015 року закликала «покласти край імперіалістичному проєкту “Ізраїль”».
• Радикальних лівих. «І реакційний іслам, і ліворадикали виступають проти західної гегемонії та бачать у єврейській державі квінтесенцію західного домінування. Це токсична комбінація», — стверджує директор Інституту досліджень світового антисемітизму та політики Чарльз Смолл.
• Студентів і викладачів провідних західних коледжів та ВНЗ. Університети Ліги плюща в США (наприклад, Гарвардський, Колумбійський, Єльський і Корнелльський) тепер відомі не лише статусом, а й тим, що єврейським студентам у них небезпечно. На початку листопада більш як 20 провідних юридичних фірм (Gibson Dunn & Crutcher LLP, Cravath, Swaine & Moore LLP) навіть надіслали листа деканам їхніх юридичних факультетів із вимогою зайняти «недвозначну позицію» проти антисемітських переслідувань у їхніх кампусах. Не найкраще йдуть справи і в Європі. Єврейська студентська спілка Німеччини (JSUD) заявила про посилення антиізраїльських та антисемітських настроїв в університетах. За словами її віцепрезидента Ноама Петрі, багато студентів уже не наважуються назвати себе євреями. В австралійському Університеті Сіднея збиралися провести захід «Палестина: аргументи на користь глобальної інтифади», але в підсумку скасували.

Влада КНР. Китайський сегмент інтернету сьогодні сповнений антисемітських висловлювань. Про це пише старший науковий співробітник Human Rights Watch з Китаю Яцю Ван. За його словами, не відстають і держЗМІ. Наприклад, Центральне телебачення Китаю (CCTV) встигло розповісти, що «євреї, які становлять 3% населення США, контролюють 70% його багатства». Враховуючи тотальну цензуру в місцевому інтернеті, очевидно, що влада КНР свідомо сприяє таким настроям.

Але список не вичерпується. Неурядова організація Counter Extremism Project зазначає, що антисемітські погляди досі властиві окремим представникам темношкірого населення, навіть деяким християнам.

Антисемітизм: як це взагалі можна пояснити

Єднальний потенціал антисемітизму. Дослідниця єврейської історії та культури, професорка Гарвардського університету Рут Вісс пояснює це так: антисемітизм не вимагає віри чи дотримання якихось цінностей або ідеалів. Достатньо бути проти євреїв. Це ж, на думку експертки, стосується антисіонізму, який характерний для всіх членів Ліги арабських держав. «Що могло об’єднати 21 арабську країну? Що могло об’єднати шиїтів та сунітів, а також усі їхні угруповання? Тільки одне об’єднувало їх усі ці роки — це організація проти Ізраїлю, проти єврейського народу в його країні. І це був фантастичний організаційний принцип», — пояснює Рут Вісс.

Принцип колективної відповідальності. «Антисемітські погрози часто виникають з уявлення про те, що всі євреї мають відповідати за те, що розглядається як відмова у створенні палестинської держави або жорстка політика будівництва поселень на палестинських землях на Західному березі Йордану», — пише CNN.

Своєрідні історичні паралелі. Наприклад, для молодих американських лівих боротьба за визволення Палестини та за расову рівність у США — явища одного порядку. «Вони використовують бінарну, спрощену схему “пригнічувач — пригноблений”», — пише про це журнал Time. У коментарі виданню палестино-американський політичний аналітик Омар Баддер пояснює це так: «Стало неможливо ідентифікувати себе як прогресиста, який цінує права людини, і погоджуватися з тим, що з палестинцями можна продовжувати поводитися в такий спосіб. Це нічим не відрізняється від південноафриканського апартеїду».

Активна присутність правих в ізраїльському уряді та підтримка американськими правими Ізраїлю. Ще один фактор, який вплинув на молодих лівих у США. «Важко думати про Ізраїль як щось хороше. Адже ми знали його лише як місце, де відбуваються погані речі й усе стає гірше», — каже один із засновників руху американських євреїв IfNotNow Макс Бергер. Офіційно рух прагне «припинити підтримку США ізраїльської системи апартеїду».

Бажання зайняти бік пригніченого. «Ліві за замовчуванням стають на бік жертв та захищають їх. Не схоже, що євреї є жертвами [у конфлікті Ізраїлю і ХАМАСу]», — запевняє Макс Бергер.

Пропагування в університетах. Ось як це описує старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва та консервативна журналістка Наомі Шефер Райлі: «Відсоток професорів [у США], які вважають себе консерваторами, у рази менший від того, що був навіть у 90-ті роки. Прогресивні професори все більше відчувають, що можуть вільно говорити про політику в рамках навчального процесу. Часто це інтерсекційність та її відгалуження, зокрема антисіонізм».

Війна між Ізраїлем та ХАМАСом триває. Євреїв так і ненавидітимуть? А ще кого?

Градус ненависті навряд чи знизиться найближчим часом. Ось чому:

• Нинішні масштаби антисемітських настроїв такі, що їх навряд чи можна швидко подолати.
• Окремі дії ізраїльської армії викликають шквал критики — зокрема серед тих, кого не запідозриш у ненависті до євреїв. Лише до відповідальності за них часто закликають не Ізраїль як державу, а всю націю загалом. Навіть притому, що чимало її представників негативно оцінюють такі практики, пише CNN.
• Боротьба з антисемітизмом у престижних університетах США може закінчитися нічим, вважають місцеві консерватори. По-перше, її ініціаторів можуть звинуватити в ісламофобії. По-друге, вони вважають, що домінування ліволіберального порядку денного в ЗМІ, елітних вишах та політичному середовищі не дозволить притягнути винних до відповідальності. По-третє, вони вважають, що влада свідомо зміщує акценти: поєднує антисемітизм та ісламофобію в одну категорію. У підсумку антисемітизм у США не обмежиться «розбитими носами та погрозами в чатах», пише консервативний журнал National Review.
• Європейські політики роблять гучні заяви, але це не гарантує безпеки євреям. Spiegel наводить слова президента Німеччини про те, що захист єврейського життя — обов’язок держави та громадянський обов’язок. «Але що станеться, якщо дедалі менше громадян виконуватиме свій обов’язок? Коли привабливість [цієї ідеї] згасне? Не лише відкрита ненависть на вулицях лякає євреїв. Це також гірке усвідомлення того, у яких умах укорінився антисемітизм — серед тих, хто народився в Німеччині, серед іммігрантів, серед стійких неонацистів і навіть серед культурних людей, які вважають себе інтелектуалами», — зазначає видання.

Проте протистояння Ізраїлю та ХАМАСу вже призводить до того, що як мінімум хейтспіч забезпечений не лише євреям.

Антиамериканська риторика вже охопила мусульманські та арабські громади. Експертка Ради з міжнародних відносин Фара Пандіт зазначає, що ворогам США на Близькому Сході тепер простіше створити політичне прикриття. І напади на американських військових в Іраку та Сирії підтверджують це. «Лідерам США також необхідно подумати не лише про цю кризу, а й розробити багатопланову стратегію, спрямовану на побудову довгострокових відносин з арабськими та мусульманськими громадами. Країні потрібен оновлений погляд на Близький Схід», — пише Фара Пандіт. Що буде, якщо США не впораються? На їхнє місце можуть прийти Китай чи РФ.

Ісламофобія посилюється. Мусульмани також стикаються з ненавистю, коли на Близькому Сході неспокійно. Відповідні злочини вже фіксують у Великій Британії: за перші 18 днів жовтня їхня кількість у Лондоні подвоїлася порівняно з минулим роком. Human Rights Watch констатує, що інші країни не поспішають публікувати таку статистику, і звинувачує в тому, що вони просто не фіксують такі злочини. Водночас у США працюють над першою в історії держстратегією боротьби з ісламофобією. Чи варто чекати на такі заходи в ЄС — питання відкрите. Окремі ультраправі вже використовують ситуацію для своєї користі. Так, французьке «Національне об’єднання» активно критикує іммігрантів-мусульман за передбачуваний антисемітизм і прагне виглядати захисником євреїв. Подібні політичні сили останнім часом зміцнили свій вплив у Європі. Не виключено, що вони діятимуть аналогічно.

Дискусія про антисемітські настрої після атаки ХАМАСу насамперед зачіпає Західну Європу та США. Цікаво, що водночас західноєвропейці рідше дотримуються таких поглядів, ніж їхні східні сусіди (дані Антидифамаційної ліги). Проте в Україні антисемітизм знижується: у 2019 році про євреїв негативно відгукувалося 46%, у 2023 році — 29%. Нещодавні події, здається, ніяк на це не вплинули. «Я можу назвати вам одне місце в Європі, де протягом останніх тижнів не спостерігалося сплеску антисемітського насильства, — це Україна», — написав британсько-ліванський журналіст Оз Катерджі.