Найвідомішу журналістку Данії позбавили акредитації в Україні. СБУ натякали, що вважають її агентом, а прес-офіцери дочепилися до її старих фотографій з Росії
Кореспондентка державного Данського радіо та журналістка Матільда Кімер висвітлює події в України та Росії. В інтерв’ю датському медіа DR вона розповіла, що в серпні її позбавили військової акредитації в Україні. Декілька місяців журналістка та її роботодавець намагалися з’ясувати, за яке порушення у неї забрали можливість працювати в Україні — врешті-решт стало відомо, що справою займається СБУ. В грудні стало відомо, що поновити акредитацію Кімер можливо в разі ‘зміни позиції Служби безпеки’, втім, що це за позиція і як вона змінюється, в спецслужбі не уточнюють.
Головна редакторка Заборони Катерина Сергацкова розбиралася у тому, що сталося та при чому тут старі публікації в соцмережах.
Матільда Кімер працює журналісткою у Росії, Україні та Центральній Азії з 2006 року, а кореспондентом Данського радіо — з 2009-го. Протягом кількох років вона жила у Москві, працюючи у бюро телерадіокомпанії. У червні DR прийняла рішення відкрити основне бюро у Києві, як це зробили такі міжнародні видання, як Washington Post та The New York Times.
З початку війни у 2014 році Матільда Кімер працює репортером в Україні та робить репортажі про війну з гfрячих точок. У листопаді 2022 року вона здобула премію the Ebbe Munck Award за журналістську роботу від королеви Данії — премія вважається найвищою нагородою країни.
Ситуація у Миколаєві
19 грудня журналістка розповіла про ситуацію, що склалася у зв’язку із її роботою в Україні. За її словами, 22 серпня вона отримала лист від Управління зв’язків із громадськістю ЗСУ про те, що її акредитацію анульовано. Без пояснення причин.
Матільда вважала, що це може бути пов’язане з тим, що сталося у липні під час відрядження у Миколаївській області. Її перекладач Іван Кравцов домовився про інтерв’ю з фермером, його поле згоріло через обстріл. На блокпості їм повідомили, що проїхати вони не зможуть, оскільки село знаходиться близько до лінії фронту, і їх обов’язково має супроводжувати прес-офіцер. З’ясувалося, що перекладач не попередив про це данську журналістку. Після цього, за словами Матільди, вони поїхали до Одеси, де у неї відбулася розмова зі спікером об’єднаного командування «Південь» Наталією Гуменюк. Представниця ЗСУ сказала, що проблеми немає і журналістка може продовжувати працювати далі. У розмові із Забороною Гуменюк підтвердила, що спілкувалася з Кімер, проте не змогла сказати, чи була ця ситуація причиною відкликання акредитації.
За словами Івана Кравцова, який супроводжував журналістку, після інциденту на блокпосту у прес-службі Миколаївської області говорили, що у Кілмер проблеми, оскільки вона багато років працювала в Москві і публікувала «контроверсійні» пости в соцмережах — фотографії з Росії.
«Я думаю, що сталася проблема з комунікацією, і СБУ надто різко відреагували. Адже те, що [Матільда] працювала в Москві, оскільки вона іноземний кореспондент, не робить із неї російську шпигунку, — каже Кравцов. — До цього її пускали на інтерв’ю до Петра Порошенка [під час його президентства], міністра закордонних справ Дмитра Кулеби і до пулу журналістів [президента] Володимира Зеленського — навряд чи спецслужби перед цим не перевіряли її бекграунд. У них не було претензій, а тут раптом на рівні Миколаївської області роблять висновки про її погляди на підставі фотографії в Інстаграмі з матрьошкою з іронічним підписом данською мовою, яку вони не розуміють».
Зустріч Матільди Кімер із СБУ
Після відрядження до Миколаєва Матільда Кімер поїхала до Москви. Звідти 1 серпня, одразу після прибуття, її депортували «з міркувань безпеки та оборони». Також журналістці заборонили в’їзд до Росії на 10 років. Невдовзі після цього вона отримала заборону на роботу журналістом в Україні. За її словами, вона зверталася до прес-секретаря СБУ Артема Дехтяренка та до Міністерства оборони, але роз’яснень так і не отримала. Кімер звернулася до Міністерства закордонних справ Данії та Данського посольства у Києві. Співробітники посольства зв’язалися із СБУ. Ті запросили журналістку на зустріч до Києва.
Розмова в СБУ відбулася 8 грудня. На ній, крім Матильди, були ще двоє співробітників посольства Данії. Співробітник СБУ на ім’я Олег, за її словами, запитував, чому вона їздила в Придністров’є та в Росію.
«Запитували також, чому я їздила в Крим, — каже у розмові із Забороною Кімер. — Я працювала в Криму під час анексії та їздила туди на річницю анексії — через Росію, але це було ще до того, як в Україні ухвалили закон про заборону в’їзду до Криму через РФ. Також мене питали, чому я їздила до «ЛНР» та «ДНР» — я відповідала, що я працювала журналістом і висвітлювала те, що там відбувалося. Я зрозуміла, що на їхню думку, це означає, що я співпрацювала [з окупантами]».
Під час зустрічі зі співробітниками СБУ, за словами Кімер, їй сказали, що вважають, що її депортація з Росії була «прикриттям» її діяльності, натякаючи на те, що вона нібито просувала «російські наративи». При цьому, каже вона, їй не змогли пред’явити конструктивних аргументів, що вона симпатизує Росії.
«Наприкінці зустрічі я запитала, як можу повернути довіру, і співробітник СБУ сказав, що йому потрібні серйозні аргументи, щоби переглянути мою справу, — каже Кімер. — Він запропонував мені робити «хороші історії про Україну» та використати якісь документи СБУ, які могли б допомогти зробити такі історії».
Реакція спільноти
Новинний директор DR Сенді Френч вважає звинувачення СБУ «необґрунтованим та несправедливим».
«Одним із найважливіших і незмінних принципів DR є наша редакційна і незалежна свобода вести чесну і заслуговуючу на довіру журналістику для датчан, — зауважує Френч. — Тому дуже проблематично, коли хтось — незалежно від того, хто це — намагається обмежити цю свободу. Ніхто не робив більш чесного та тверезого висвітлення війни в Україні, ніж вона».
Заборона направила запит прес-секретареві СБУ Артему Дехтяренку, проте на момент публікації він на нього не відповів.
У Данії навколо ситуації палає скандал. Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен висловив занепокоєння ситуацією і сказав, що його завдання на новій посаді (його призначили лише в середині грудня) — «наголосити українській владі, що ми надаємо великого значення свободі преси». А голова Датської спілки журналістів Тіне Йохансен називає ситуацію «ударом по свободі преси».
«Я працювала з Матильдою Кімер у Данській телерадіокомпанії, і можу сказати, що вона — з тих, хто завжди з великим ентузіазмом висвітлювала війну в Україні, — каже у розмові із Забороною прес-секретарка Данської спілки журналістів Шарлотта Хардер. — При цьому вона ніколи не була заангажованим журналістом. Коли про війну почали забувати [на Заході], вона наполягала, що треба обов’язково висвітлювати ці події. Тому я вважаю, що позбавлення її акредитації — це парадоксально і це дуже погане та сумне рішення».
Національна спілка журналістів України отримала звернення від президентки Данської спілки журналістів Тіне Йохансен, яка висловлює свою стурбованість цим рішенням СБУ, воно отримало значний резонанс у Данії. НСЖУ направила запит в українську спецслужбу, аби з’ясувати, що саме стало приводом для позбавлення права журналістки виконувати редакційні завдання.
У відповіді СБУ зазначено, що у ході моніторингу інформаційного простору на особистій сторінці Матільди Кімер (сторінка відкрита, верифікована) у Facebook виявлено низку її матеріалів, які «дозволяють припустити, що журналістка мала тісну співпрацю з Міністерством оборони Російської Федерації». «Зокрема, Матільда Кімер висвітлювала масштабні навчання країни-агресора «Запад-2017», «Восток-2018», була в пулі представників ЗМІ, які відвідували, за запрошенням МО РФ, російську базу та військовий корабель в Сирії. Також у 2017 році Матільда Кімер перебувала в окупованому Донецьку, де висвітлювала парад російсько-окупаційних військ, а в 2016 відвідувала окупований півострів Крим», — йдеться в листі Служби безпеки України.
На кону може бути зброя для України
Кімер добиватиметься справедливості та можливості відновити акредитацію в Україні, оскільки вірить в українську демократію.
Слід зауважити, що 19 грудня президент Володимир Зеленський звернувся до уряду Данії з проханням надати нові системи озброєння Україні. Міністр оборони Якоб Еллеманн-Йенсен (він представляє ліву партію) заявив, що він розгляне запит на зброю. Але це було до того, як стало відомо про відкликання акредитації у журналістці Данського радіо.
«Це баланс між тим, що ми маємо, що нам потрібно, і бажанням підтримати тих, хто веде боротьбу за свободу від імені всіх нас», — відповів на запит Зеленського міністр оборони Данії. Але очільник закордонного відомства країни сказав, що не зважаючі на те, що парламент «не збирається змішувати ці дві ситуації у своїй роботі з Україною», все ж хоче поговорити зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою «найближчим часом».
