Щороку в Україні відбуваються марші за легалізацію медичного канабісу. 27 червня така акція буде під будівлею Офісу президента України. Активісти вимагають легалізувати медичний канабіс, який допомагає людям із тяжкими захворюваннями легше переживати біль. Наразі, схоже, що українська влада не налаштована на це – наприклад, державну стратегію щодо наркополітики так і не реалізували. Редакторка Заборони Юліана Скібіцька розповідає, як в Україні працює наркополітика – і чому це не допоможе розв’язати проблему.
Розмови про те, що потрібно легалізувати медичний канабіс, відбуваються в Україні давно. У 2019 році петиція про це зібрала необхідні 25 тисяч голосів – це означає, що її мали розглянути депутати. Медична марихуана відрізняється від звичайної тим, що у її складі нема канабіноїдів, які змінюють свідомість. Але вона діє як сильний знеболюючий та седативний засіб без шкоди для організму. Медканабіс допомагає при онкозахворюваннях, епілепсії, його використовують, щоби лікувати посттравматичний синдром.
Сьогодні в Україні не можна легально використовувати медичну марихуану. У травні 2019 року, після того як петицію за легалізацію розглянули депутати, у парламенті зареєстрували законопроект, який дозволив би медикам працювати з медканабісом. Президент України Володимир Зеленським, бувши кандидатом, говорив, що не проти легалізації медичної марихуани. Однак пізніше справа призупинилася, проект закону відкликали з Верховної Ради. Колишня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун казала, що його заблокувало Міністерство внутрішніх справ. А Зеленський під час пресмарафону в жовтні 2019 року сказав, що легалізація медичної марихуани зараз не в пріоритеті.
Україна назагал дотримується доволі жорсткої наркополітики. У січні 2020 року депутати головної парламентської партії «Слуга народу» зареєстрував законопроект, який пропонував ще більш жорстко карати за наркотики. Сьогодні зберігати, виготовляти і продавати наркотики в Україні незаконно, це карається тюремним строком від 3 до 12 років. Депутати пропонували збільшити цей строк на три роки, зробивши максимальним покаранням 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Аналогічний строк в Україні дають за умисне вбивство. Окрім того, депутати пропонували саджати на п’ять років за «пропаганду і рекламу наркотиків» і відправляти наркозалежних на примусове лікування. Але зрештою законопроект відкликали з Верховної Ради.
Схожа ситуація була в Росії, де Дума також не взялася розглядати законопроект про «пропаганду» наркотиків. Український документ майже цілковито повторював ідею російських депутатів – аж до покарання у вигляді тюремного строку від двох до п’яти років. Російські правозахисники, які працюють із наркозалежними, тоді розкритикували Держдуму. Заступник директора фонду «Гуманітарна дія» («Гуманитарное действие») Олексій Ляхов пояснював, як це може працювати – за його словами, правозахисникам довелося б звіряти з юристами кожен текст, присвячений профілактиці ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів та інших захворювань поміж людьми, які вживають наркотики.
У пострадянських країнах взагалі дуже жорстка наркополітика. У Росії за зберігання й розповсюдження наркотиків загрожує до 15 років тюремного строку. У випадку з марихуаною, кримінальна відповідальність передбачена, якщо зберігати понад шість грамів. Найчастіше людей арештовують за трішки більшу кількість – від 6,6 до 7 грамів. 228 стаття Кримінального Кодексу РФ – одна з найбільш популярних, за нею сидить кожен четвертий в’язень. Карають здебільшого споживачів наркотиків, а не великих наркоторговців. Також у Росії заборонена метадонова замісна терапія, під час якої героїнозалежного переводять на метадон, щоб знизити залежність від опіатів. А в Білорусі за зберігання наркотиків загрожує від одного до п’яти років тюрми, за зберігання з метою збуту – до 25 років. Вживати наркотики також заборонено: можуть оштрафувати на 50-500 доларів і посадити на строк до двох років. В Україні за вживання наркотиків немає покарання. Та зберігати їх не можна — це кримінально відповідальність.
Така наркополітика не допомагає боротися з наркозалежністю, а навпаки, шкодить. У Росії поліція застосовує 228 статтю в особистих цілях – правозахисники знають кілька десятків справ, коли людям підкидали наркотики. У Білорусі у 2018 році дівчина загинула після вживання МДМА: вона приймала антидепресанти й не знала, що поєднувати такі препарати й цей наркотик не можна. У неї стався серотоніновий синдром, а друзі побоялися викликати швидку – це загрожувало б усім тюремними строками. З кожним роком у Росії й Білорусі збільшується кількість наркоманів. Російський торговельний майданчик в даркнеті став світовим лідером із продажу наркотиків, а в країні найчастіше помирають від ВІЛ.
Деякі пострадянські країни лібералізовують наркополітику – і ситуація там покращується. У 1999 році в Чехії дослідили, як криміналізація наркотиків впливає на їх споживання. Експерти з’ясували, що наркотики як і раніше доступні, а людей, які їх вживають, не стало менше. Після цього законодавство Чехії змінили. У 2010 році уряд ухвалив поправки, за якими декриміналізував зберігання 1,5 г метамфетаміну, 1,5 г героїну, 1 г кокаїну, 10 г марихуани і 5 г гашишу. За таку кількість поліція зазвичай просто робить попередження. Якщо поліція знайшла більше наркотиків, можна отримати штраф 530 євро, умовний термін або громадські роботи. Заарештовують і примусово лікують лише соціально небезпечних споживачів. Звіти показують, що молоді люди у віці 15-34 роки (це найбільш вразлива група) почали менше споживати наркотики. Відсоток героїнозалежних також впав.
У 2017 році в Польщі дозволили вживання канабісу в медичних цілях. Влітку 2018 року в Грузії декриміналізували канабіс. Курити марихуану можна, але як і раніше не можна зберігати і продавати. За зберігання від 5 до 70 грамів можуть оштрафувати на 185 доларів. А вдома можна вирощувати до 150 грамів коноплі.
