НАЗК змінило порядок моніторингу способу життя декларантів: що це таке та чому не працює

• Моніторинг способу життя декларантів (МСЖ) — це перевірка, під час якої встановлюється, чи відповідає рівень життя суб’єктів декларування майну та доходам, якими вони володіють.
• З 2020 року Національне агентство з питань запобігання корупції регулювало процедуру необовʼязковими методичними рекомендаціями, незареєстрованими в Мінʼюсті.
• Наприкінці 2023 року НАЗК затвердило новий порядок її проведення, але документ досі має значну кількість недоліків.

Національне агентство, як вважають правозахисники, так і не врахувало поради представників громадськості, які говорили про недоліки порядку проведення моніторингу ще понад 2 роки тому. Так, наприклад, новий документ не визначає різницю між цією процедурою та повною перевіркою декларацій, а також дозволяє працівникам агентства дії, які можуть вважатись втручанням в приватне життя.

Заборона розповідає про порядок проведення моніторингу.

МСЖ в Україні: що саме робить антикорупційне агентство

Моніторинг способу життя декларантів проводиться для того, щоб перевірити, чи відповідає рівень життя суб’єктів декларування (чиновників, народних депутатів, суддів тощо) майну та доходам, якими володіють вони та їхні родини. В жовтні 2023 року антикорупційне агентство затвердило новий порядок моніторингу способу життя, йдеться на сайті Верховної Ради.

Підставою для проведення, згідно з документом, є виявлення інформації про невідповідність рівня життя декларанта. Рішення про початок процедури приймає керівник самостійного структурного підрозділу апарату Національного агентства з питань корупції на підставі відповідної доповідної записки.

При здійсненні моніторингу способу життя використовуються наступні дані:  

• відомості, отримані з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних (в тому числі що містять інформацію з обмеженим доступом);
• документи та/або інформація, надані суб’єктом декларування;
• документи та/або інформація, у тому числі з обмеженим доступом від державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів тощо;
• відомості із медіа, мережі Інтернет, інших джерел інформації;
• всі наявні відомості в НАЗК (отримані під час здійснення попередніх перевірок декларацій, зібрані в результаті розгляду повідомлень викривачів, інших суб’єктів звернення тощо.

Після проведення перевірки її результати направляються людині щодо якої вона проводилася. У разі, якщо НАЗК знаходить необґрунтоване майно, то може направити позов про його стягнення на користь держави. А от якщо агентство знаходить факти корупції, то може звернутись до суду або інших установ уповноважених далі вести справу.

Моніторинг способу життя декларантів: чому не працює

Раніше НАЗК регулювало МСЖ необовʼязковими методичними рекомендаціями, незареєстрованими в Мінʼюсті з 2020 року. Цього разу порядок проведення перевірки пройшов реєстрацію, а його норми включені до Єдиного реєстру нормативно-правових актів. Попри це, документ має невизначеності, які можуть завадити ефективності процедури, вважають у Transparency International Ukraine.

Разом із МСЖ існують такі заходи здійснення фінансового контролю: 

• контроль своєчасності подання декларацій;
• контроль правильності та повноти заповнення даних;
• повна перевірка декларації.

Новий порядок не дає відповіді на те, в чому різниця між моніторингом способу життя та повною перевіркою декларації. Підстави для їх проведення схожі, що може призвести до плутанини, яку саме процедуру слід використовувати. Міжнародні аудитори вже вказали, що у НАЗК не розуміють цю різницю.

«Порядок не вказує чітких строків для проведення моніторингу, який навпаки має бути обмеженим у часі. Фактично МСЖ є перевіркою, а не, наприклад, безстроковим фінмоніторингом у банках, тож без визначених часових меж робота НАЗК може знову виявитися надмірним втручанням у приватне життя. Тоді як процедурі повної перевірки декларації встановлено граничний строк —  до 120 днів (або до 180 у певних випадках)», — кажуть в організації.

Основною проблемою є те, що деякі дії агентства, які дозволяє новий порядок, можуть бути надмірними. Так, працівники НАЗК можуть безперешкодно за службовим посвідченням входити до приміщень державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб. Подібні дії потім можуть вважатись судом надмірним втручанням у приватне життя. А це призведе до того, що висновки МСЖ будуть оскаржені, наприклад, Європейським судом із прав людини.

Серед інших проблем нового порядку:

• відсутність пріоритетності для різних перевірок — в результаті НАЗК не зможе реагувати на важливість посадового становища та корупційні ризики обʼєкта перевірки;
• відсутність авторозподілу моніторингів — загрожує тим, що конкретні категорії декларантів перевірятимуть спеціально визначені працівники агентства;
• неясність визначень — «невідповідність рівня життя суб’єкта декларування» не підказує, як це має встановлюватись, а «спосіб життя суб’єкта декларування» не пояснює, яка поведінка відображає рівень життя декларанта;
• відсутність окремих порядків проведення МСЖ для суддів та суддів КСУ.

«Порядок проведення моніторингу змінився дуже несуттєво порівняно з редакцією попереднього регулювання, а основні виклики так і залишились без належної відповіді Агентства. Вищезгадані вади — це лише частина з тих, про які ми говорили ще 2,5 роки тому. На жаль, НАЗК продовжує ігнорувати рекомендації від представників громадськості. На своїх пропозиціях щодо порядку МСЖ ми вкотре наголошували за менш ніж за тиждень до його ухвалення, але Агентство їх не врахувало», — йдеться в заяві Transparency International.

Раніше Заборона розповідала про нового голову Національного антикорупційного агентства. Ним став колишній претендент на посаду директора НАБУ.