Не було практично жодного дня, коли б до Росії не надходили заборонені санкціями деталі для зброї

Спецслужби України знаходять іноземні компоненти (зокрема й мікрочипи) майже у всіх видах високоточних ракет та дронів, які використовує російська армія. У 95% випадків це деталі, вироблені компаніями із країн західної коаліції, у 72% — американські деталі, насамперед інтегральні мікросхеми.

Дата-відділ НГ Європа зібрав митну інформацію про сотні тисяч постачань мікросхем до РФ під час війни. І робить висновок: санкції не змогли перешкодити країні-терористці отримувати від Заходу все необхідне для продовження агресії.

Західна електроніка в зброї РФ

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни запровадили суворі обмеження щодо постачання товарів подвійного призначення. Проте українські правоохоронці продовжують знаходити західні деталі у російській зброї — у тому числі в тій, яка б’є по цивільних об’єктах та вбиває мирних жителів. Зокрема в ракеті X-101, що було завдано удару по лікарні «Охматдит», використовувалися 16 компонентів із США та Швейцарії.

У санкційному реєстрі понад 4000 найменувань; у зброї насамперед знаходять західну електроніку. Найчастіше мікропроцесори трьох американських виробників: Texas Instruments, Analog Devices і Maxim Integrated Products (з 2021 року входить в один холдинг з Analog).

Деталі виробництва цих підприємств становлять третину всіх випадків, зібраних у реєстрі ГУР. Мікросхеми цих трьох виробників використовувалися у всіх видах російських ракет і дронів, які вбивали цивільних: Х-101, Х-47, Х-59, «Іскандер», «Кинджал» та «Калібр», а також в ударних дронах Shahed-136 (або «Герань-2»).

Компанії-виробники мікропроцесорів

У вересні 2024 року віцепрезиденти найбільших американських компаній, що виробляють мікропроцесори, — AMD, Analog Devices, Texas Instruments та Intel — були викликані на слухання в сенаті США під назвою «Американські технології, що живлять російську військову машину». Представники компаній запевнили сенаторів, що вони роблять все, щоб їхня продукція не потрапляла до рук російських військових.

Проте підкомітет Сенату з розслідувань представив на засіданні доповідь, згідно з якою компанії робили недостатньо, щоб зупинити постачання їх продукції до РФ. Чотири компанії-виробники мікропроцесорів дали слабку або несвоєчасну відповідь на початок повномасштабної російської агресії в Україні. Й робили мінімум для того, щоб переконатися, що їхня продукція не використовуватиметься російською армією.

Самі компанії публічно заявляють, що вони «категорично проти» використання їхньої продукції в російській зброї, обіцяють посилити контроль за дотриманням санкційного законодавства, а також публікують інформацію про те, що допомагають українським біженцям.

Що означають санкції?

Крім загального санкційного режиму, який забороняє експорт до Росії певних товарів, західні країни можуть запроваджувати санкції проти конкретних фізичних чи юридичних осіб, які продовжують постачання. Теоретично цей захід дозволяє західним країнам впливати навіть на тих постачальників мікрочипів, які розташовані в третіх країнах, що не приєдналися до санкційних режимів. Тобто на компанії з Гонконгу, Таїланду, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів або Китаю.

Потрапляння компанії в списки санкцій означає:

— заморожування активів;

— позбавлення доступу до банківської системи;

— обмеження на бізнес з будь-якими партнерами в тій країні, яка ввела санкції.

Найбільш небезпечні для бізнесу санкції, запроваджені США чи Європою, — великі світові економіки з потужною банківською системою. Висока частка долара у міжнародних розрахунках змушує всіх гравців на міжнародному ринку уважно ставитись до санкційного режиму США.

Обмеження для мікроелектроніки не працюють?

Проте аналіз 100 найбільших російських компаній, які постачають товари подвійного призначення, та 100 закордонних постачальників показав: західні санкції торкаються лише близько половини цих компаній. При цьому значна частина тих, хто все ж таки опинився під санкціями, продовжує ввозити напівпровідники до Росії, попри обмежувальні заходи.

Із сотні найбільших закордонних компаній, що постачають мікрочипи трьох американських брендів, які найчастіше знаходять у російській зброї, 40 компаній досі не потрапили під обмежувальні заходи.

З тих, хто під санкції все ж таки потрапив, багато хто продовжує постачання. Лише 13 із них припинили торгівлю, а 15 продовжують ввозити мікроелектроніку до РФ. При цьому зробити однозначний висновок щодо 32 компаній, що залишилися, складно: багато з них потрапили під санкції вже в середині 2024 року

Така ж картина складається і з російськими компаніями, закуповують західну мікроелектроніку. Так, понад половину топ-100 російських імпортерів досі не потрапили до жодних західних санкційних списків. Як мінімум 16 компаній із тих, хто потрапив під західні обмеження, продовжили постачання всупереч їм. Тих, хто однозначно припинив закупівлі мікросхем, виявилося вдвічі менше — лише вісім зі 100.