Не надто потужно, але дієво: ЄС нарешті взявся за російський СПГ. Як це вдарить по можливостях РФ фінансувати війну?

Вперше від початку повномасштабного російського вторгнення комісія ЄС пропонує запровадити обмеження на транспортування російського скрапленого природного газу (СПГ) через європейські газові хаби. Таким чином, низка країн більше не зможе купувати російський СПГ.

Як саме нові обмеження вплинуть на спроможність Росії фінансувати війну проти України та скільки мільярдів може втратити Москва, зʼясовувала Ірина Олійник. 

14-й пакет санкцій ЄС: російський СПГ

Поки що мова йде не про повну заборону імпорту російського скрапленого газу в ЄС, а лише про обмеження на перевалку СПГ в європейських портах. Це має зупинити реекспорт за межами Євросоюзу, пише Bloomberg. Порти Франції, Іспанії та Бельгії — найбільші центри для перевантаження СПГ РФ, звідки значна його частина експортується до Німеччини й Італії.

«Скраплений газ буде поставлятися в європейські порти, як це було раніше, але за межі цих європейських країн не піде. Тобто Бельгія, Франція та Іспанія зможуть купляти газ лише для власних потреб, а реекспорт буде заборонений, — розповідає Забороні економіст та член наглядової ради “Міжнародного фонду Блейзера” Олег Устенко. — Я прогнозую, що протягом наступного року навіть ці три країни повністю відмовляться від купівлі скрапленого газу з РФ, адже Європа переорієнтується на СПГ з інших регіонів, насамперед зі США. Ми спостерігатимемо такий глобальний тренд».

У Європейському центрі досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) підрахували, що частка споживання російського СПГ в ЄС становила лише 5% (не більше 1,6 млрд м³). Однак Росія використовує європейські порти здебільшого для доступу до світових ринків. Довгострокові контракти між видобувною компанією «Новатек» та європейськими імпортерами дозволили РФ поставляти значні обсяги СПГ в Азійсько-Тихоокеанський регіон: Китай, Індію, Туреччину. За даними CREA, у такий спосіб у 2023 році РФ поставила близько 4,4 млрд м³ скрапленого газу в країни за межами ЄС і отримала прибутки для фінансування війни в Україні.

Втрата РФ газових ринків

Після впровадження чергового санкційного пакета, згідно з оцінками міжнародних експертів, штрафні санкції коштуватимуть Росії близько чверті прибутків від СПГ. Як прогнозує Олег Устенко, Росія втратить газові ринки збуту в ЄС на десятиліття.

«За реалістичними прогнозами, після втрати ринку збуту в більшості країн ЄС Москва не отримає близько $2 млрд прибутку щорічно. Для порівняння: $2 млрд — це приблизно 2% видатків з російського держбюджету на оборонно-промисловий комплекс, — уточнює Устенко. — Насправді це вже відчутні втрати для фінансування війни. Росіяни будуть шукати інші шляхи транспортування та ринки збуту скрапленого газу, однак цих варіантів небагато. Ті обсяги, які не буде купувати Європа, росіяни намагатимуться поставляти через арктичний шлях країнам Глобального Півдня».

На думку економіста, заплановані санкції є доволі стриманими з огляду на те, що газовий сектор наразі найбільш прибутковий для РФ. «Дехто вважає, що цього недостатньо, але я впевнений, що можна очікувати додаткові санкційні пакети щодо обмеження імпорту газу з РФ. Але вже після того, як ЄС зможе цілком відмовитись від російських енергоресурсів. Втім, навіть якщо РФ буде втрачати через обмеження принаймні $2 млрд на рік, це теж вагомий результат. Цих коштів вистачило б на фінансування приблизно тижня війни проти України», — наголошує член наглядової ради «Міжнародного фонду Блейзера». 

Видобуток в Арктиці

У довгостроковій перспективі РФ зазнає ще більших збитків: аби доставити газ до Азії, доведеться йти арктичним шляхом, а для цього потрібні криголами, яких немає. За словами експертки з газових питань аналітичної компанії Kpler Лаури Пейдж, 14-й пакет санкцій завдав би шкоди російському заводу з виробництва скрапленого природного газу «Ямал» — це близько $27 мільярдів.

«Для транспортування морським арктичним шляхом Москві потрібно буде залучити додаткові судна та криголами. Таким чином, зростуть транспортні витрати, що, відповідно, призведе до збільшення собівартості газу. І таке доставлення викопного палива буде значно повільнішим, тобто цей проєкт може стати невигідним з економічного погляду», — пояснює Устенко.

Також серед пропозицій блок розглядає санкції проти трьох майбутніх російських проєктів з видобутку скрапленого природного газу. Зокрема, ЄС хоче заборонити західні інвестиції, товари та послуги для будівництва СПГ-терміналів в Арктиці.

Москва ще до повномасштабного вторгнення планувала розширити видобуток природного газу, й арктичний регіон був одним з пріоритетних напрямків. За дослідженнями CREA, там є значні поклади викопного газу — близько 85 трильйонів кубометрів.

Експерти, з якими спілкувалася Заборона, запевняють, що без західних технологій та обладнання Росія не матиме можливості видобувати газ у важкодоступних місцях на кшталт Арктики.

Боротьба з тіньовим флотом РФ

ЄС також має намір запровадити обмеження для одинадцяти суден, які допомагають РФ поставляти російську нафту в обхід західних санкцій з 12-го пакета. Однак, на думку експертів, такі механізми не надто дієві, адже Росія залучатиме інші судна та розширюватиме свій тіньовий флот.

«Щоби змінити ситуацію докорінно, необхідно ведення вторинних та третинних санкцій стосовно тих, хто взагалі намагається кооперуватися з цим російським тіньовим флотом, — вважає Олег Устенко. — І персональна кримінальна відповідальність буде означати набагато більше, ніж фінансові втрати, які начебто мають просто мотивувати компанії, галузі або цілі країни не співпрацювати з РФ. Загроза кримінального переслідування та увʼязнення безпосередньо керівництва танкерної компанії може змінити ситуацію набагато швидше й ефективніше».

Стратегія впливу через треті компанії спрацювала у 2022 році, коли лондонські страхові компанії, які покривають третину страховок у світі, внесли усі води Росії до списку небезпечних через збройну агресію проти України.

Інші обмеження в 14-му пакеті санкцій ЄС

Також в рамках санкційного пакета планується:

• заборонити імпорт у РФ гелію та марганцевої руди з країн ЄС;
• запровадити вторинні санкції для 50 компаній за межами Євросоюзу, які підпадають під торгові обмеження через допомогу Росії в обході заборон. Зокрема це стосуватиметься банків та фінансових установ у Туреччині, Китаї та на Близькому Сході;
• заборонити фінансування Росією політичних партій, фондів і неурядових організацій, аби російським режим не намагався втручатися у вибори в Європарламент, які відбудуться 6 червня 2024 року;
• запровадити санкції проти Віктора Медведчука, обвинуваченого у державній зраді. У блоці наголошують, що олігарх фінансував проросійське медіа Voice of Europe, а також здійснював вплив на політичні партії та окремих політиків у Європі;
• заборонити експорт у Білорусь технологій та товарів, які можуть мати військове призначення.

Всі пункти 14-го пакета санкцій мають погодити консенсусом усі 27 країн ЄС. Очікується, що це станеться до липня 2024 року.