Не паліть траву: яке покарання передбачене за знищення сухостою

• Підпал сухої трави негативно впливає як на природу, так і для здоров’я людей.
• Серед найбільш серйозних наслідків — знищення екосистем, виникнення масштабних пожеж, забруднення повітря і ґрунтів, серцеві та ракові захворювання.
• Листя чи траву вивозять на спеціальні полігони або відведені майданчики, де з них потім роблять органічні добрива.

В Україні за випалювання сухостою передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Розмір штрафу залежить від тяжкості наслідків — від 1 530 і до понад 150 000 гривень. Під час війни такі дії прирівняли до диверсії — 15 років у в’язниці або навіть довічне.

Заборона розповідає про найбільші ризики спалювання сухостою, а також про покарання за українським законодавством. 

Паління сухої трави: чим небезпечне

Підпал сухої трави має негативні наслідки як для природи, так і для здоров’я людини, кажуть у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Найбільш серйозні небезпеки:

• неконтрольовані пожежі — причиною їх виникнення у більшості випадків є саме людський фактор: випалювання трави, листя. Вогонь дуже швидко поширюються на значну площу, особливо у суху вітряну погоду, тобто восени та навесні. Ліквідовувати такі загоряння, особливо на відкритих місцевостях, — важкий та довгий процес;
• виснаження ґрунтів —  випалювання сухостою не покращує, а навпаки шкодить родючості, бо гине мікрофлора, яка бере участь у біологічних процесах. Відновлення відбувається аж за 5-6 років;
• пожежі стають додатковим навантаженням на ДСНС — замість ліквідації наслідків воєнної агресії РФ надзвичайники змушені виїжджати також на гасіння сухостою. На деокупованих територіях, де більшість полів та лісів заміновані, це ще й може призвести до детонування вибухівки;
• гинуть невинні тварини, руйнуються гнізда птахів — тварини не встигають втекти від вогню, задихаються від диму. Для розуміння: у 10 см верхнього шару ґрунту міститься близько 90% розмаїття флори і фауни лучних екосистем;

• рак і захворювання серця — при спалюванні трави виділяється бензопірен (речовина вважається однією з тих, що можуть викликати появу ракових захворювань), а також діоксини. Це одні з найбільш отруйних для людини речовин. А от тліюче листя виділяє чадний газ. Так, 1 т листви прирівнюється до 30 кг чадного газу. Він вкрай токсичний, адже легко зв’язується гемоглобіном крові, блокуючи доставку кисню до тканин організму. Серце починає працювати з вищим навантаженням, а це — посилює шанс на загострення захворювань серця;
• забруднення атмосфери, ґрунтів і підземних вод — вищеперераховані речовини, а також окис азоту, пестициди та радіонукліди. Частина потрапляє в атмосферу, забруднюючи повітря, решта — осідає у грунтах і з часом проникає навіть у воду. Також під час горіння виділяється вуглекислий газ, що посилює парниковий ефект і впливає на зміни клімату.

Листя, трава: покарання за спалення

В Україні спалювати листя, сухі гілки чи випалювати траву категорично заборонено. За порушення передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, кажуть у Міністерстві юстиції України.

Штрафи станом на 2023 рік такі:

• порушення вимог пожежної безпеки в лісах (необережне поводження з вогнем, випал трави тощо) — від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 530-4 590 грн), а от для посадовців 270-900 НМДГ, тобто 4 590-15 300 грн;
• за ті ж дії, але у випадку, коли вони призвели до виникнення пожежі або поширення її на значній площі — від 270 до 900 НМДГ (4 590-15 300 грн, а для посадовців від 630 до 1 800 НМДГ (від 10 710 до 30 600 грн;
• за випалювання стерні, луків, пасовищ, степів, спалення опалого листя у сільськогосподарських землях, на придорожніх смугах, у парках — 180-360 НМДГ (3 060-6 120 грн), а для посадовців від 900 до 1 260 НМДГ (15 300 – 21 420 грн);
• якщо спалення трави відбулося на території заповідника чи природоохоронного фонду — 360-720 НМДГ (6 120-12 240 грн) для громадян і 1 260-1 800 НМДГ для посадовців (21 420-30 600 грн).

Також відповідальність прописана у Кримінальному кодексі (стаття 245). За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення:

• штраф від 5 400 до 9 000 НМДГ (91 800 до 153 000 грн або обмеження/позбавлення волі від двох до п’яти років;
• якщо загинула людина або це призвело до масової гибелі тварин — позбавлення волі від п’яти до десяти років.

У період воєнного стану паління трави можуть кваліфікувати як диверсію (зміни до ККУ внесли у березні-2022), попередили у Національній поліції України.

Це пов’язано з тим, що під час воєнного стану витрачаються додаткові сили, засоби та кошти для боротьби з загоряннями. Покарання — позбавлення волі від 15 років до довічного терміну з конфіскацією майна.

Раніше Заборона розповідала про ключові правила безпеки при знаходженні мін чи іншої вибухівки: які вони бувають, як розпізнати та що робити.