Читаєте зараз
Навала чужих. Як рослини з інших континентів захоплюють Україну та чому це смертельно небезпечно

Навала чужих. Як рослини з інших континентів захоплюють Україну та чому це смертельно небезпечно

Aliona Vyshnytska

Ще років 100 тому в Україні не росло більшість тих рослин, які домінують зараз. Тут щонайменше не було кленів, червоних дубів, амброзії та білої акації — їх завезли з іншого континенту, і відтоді рослини неконтрольовано поширюються, захоплюючи нові території. Натомість тисячі інших рослин гинуть. Журналістка Заборони Альона Вишницька розпитала біолога та еколога Олексія Василюка, чому не всі дерева — це добре, і як держава планує боротися з видами, які знищують нашу біосистему.


Нічого доброго

Від початку 90-х років XX століття площа міст збільшилася більш ніж удвічі, а за останні пів століття населення Землі подвоїлося. На межі зникнення опинилися понад 40 % земноводних, третина всіх морських ссавців і представників підводної флори та фауни, а за останнє століття — кількість видів рослин і тварин на суші скоротилася на 20 %. Близько мільйону видів загрожує вимирання протягом кількох десятиліть — і цей темп у сотні разів швидший за середні показники останніх десяти мільйонів років, ідеться у торішньому звіті ООН із біорізноманіття. Екосистеми деградують — це означає, що природа зникає, і більшої частини її вже просто немає.

Фото: Ivan Bandura

Всі причини вимирання видів походять від діяльності людини. Одна з них — поширення чужорідних видів.

«Види на планеті вимирають у тисячу разів швидше, ніж це мало би бути природним чином. Всі причини походять від діяльності людини. Одна з них — поширення чужорідних видів. Це коли види потрапляють туди, де вони природним чином не могли б опинитися, між континентами», — пояснює еколог та біолог Олексій Василюк.

Коли вид потрапляє на чужу території, є два варіанти: він або може вижити, або ні. Інвазивними стають ті види, для яких на новому місці є сприятливі умови: їм нічого не загрожує, їх ніхто не їсть, їм подобається клімат і, не маючи перешкод, вони починають розмножуватися, розповідає біолог.

Наприклад, серед таких рослин — маслинка (невеликі дерева, більш схожі на кущі та подібні до обліпихи), яка раніше поширювалася лише на півдні, а зараз масово розростаються Києвом. «Маслинку активно розносять птахи. І під цим деревом наші рослини не можуть рости. Хімічні речовини, які вона виділяє в ґрунт, пригнічують наші види рослин, а такі, як амброзію — ні», — пояснює еколог.

Фото: з відкритих джерел

Так, кожне таке дерево — це епіцентр поширення амброзії та інших так званих карантинних рослин. Плоди маслинки їдять деякі види птахів, але крім них, користі від такої рослинності немає взагалі: «Фактично для рослинності та ґрунтів місця, де ростуть маслинки, нічим не відрізняються від забетонованих майданчиків», — додає Олексій.

Ви звідки

Більшість рослин, яких зараз називають чужорідними та інвазивними, спеціально привезені людьми. Наприклад, бо вони медоносні — постачають сировину для домашніх бджіл. Однією з таких найбільш небезпечних рослин є біла акація. «Акація справді виконує функцію допомоги бджолам. Але ця комаха — домашня. Для диких тварин акація такої функції не виконує, і в більш посушливих регіонах перетворюється на кущі, що розповзаються та заполонюють усі території, де могли бути якісь інші рослини», — розповідає Олексій.

Це не унікальна проблема для України — акація належить до ста найбільш небезпечних рослин Європи. У Західній Європі, скажімо, впроваджують цілі програми боротьби з акацією, а також виготовляють для цього спеціальну техніку, яка здатна вирвати дерево з корінням.

Фото: Trevar Chilver

Окрім того, що біля цих рослин не ростуть інші, вони ще й стають сприятливим середовищем для поширення небезпечних для здоров’я людей рослин. Серед таких амброзія, яка є алергеном для багатьох людей: «Поширення таких рослин ставить нас під загрозу, особливо це актуально під час пандемій, як зараз», — додає біолог.

Що робити

Законів про боротьбу з чужорідними видами в нас немає, пояснює Олексій Василюк. Інколи, коли якісь рослини загрожують людям, їх локально знищують — але це не має жодного сенсу, оскільки відбувається точково. Однією з найбільш небезпечних для людини рослин є борщівник Сосновського — доторки до нього залишають опіки й інколи призводять до смерті. Проте боротьба з цією рослиною досить специфічна, розповідає біолог, — щоб люди не торкалися, борщівник вирубують біля дороги: «Але це не має жодного сенсу, оскільки він виросте там наступного року. З таким самим успіхом можна було замотати рослину у плівку. Або загорнути у неї людей, аби вони не торкалися. Ефект був би той самий», — пояснює еколог.

Фото: agro-business.com.ua

Немає жодного законодавчо регламентованого списку, що саджати не можна.

Проблема не в тому, що ніхто не контролює саджання небезпечних рослин, додає він, — а в тому, що немає жодного законодавчо регламентованого списку, що саджати не можна. Навіть більше — є офіційні списки дерев, які можна саджати в сільському господарстві. І дуже часто в цих списках, власне, є інвазивні види.

«Виходить, що законно за бюджетні кошти посадити кілька тисяч дерев чужорідного червоного дуба. Він гарно приживається, його не їдять комахи, він домінує там, де опиняється. Власне, вигідно і прикольно саджати дерева, яким нічого не загрожує, бо в них немає ворогів. Але з часом там нічого крім дуба не буде рости — і природа втрачає значно більше», — пояснює Олексій Василюк.

У 2019 році Мінприроди розробило стратегію щодо поводження з інвазійними чужорідними видами флори та фауни до 2030 року. За словами заступника міністра Василя Полуйка, стратегія встановить правові механізми щодо поводження з чужорідними видами, буде схвалено методичні рекомендації та внесено зміни до чинних актів. 

«Стратегія була розроблена, але у зв’язку зі зміною складу уряду її перепогоджували з новим міністром, і зараз ми її переробляємо і будемо повторно відправляти на погодження. Сподіваємось, що цього року встигнемо її ухвалити», — коментує Забороні Олександр Краснолуцький, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів.

Фото: Lubo Minar

Стратегія — це не закон, її неможливо порушити. Ми не можемо боротися з інвазивними рослинами, тому що юридично в Україні цього не існує

«Річ у тім, що стратегія — це не закон, її неможливо порушити. Для того, щоб боротися з видами-інтродуцентами в Україні, треба затвердити їх список, – документ із поясненнями, що таке інвазивні види й які вони є, — пояснює Олексій Василюк. — Ми не можемо з ними боротися, тому що юридично в Україні цього не існує».

Перелік чужорідних рослин справді планують скласти, додає заступник міністра, — але до цього ще далеко, спершу треба погодити стратегію, потім віддати список на громадське обговорення і в академію наук, а потім ще оновити. «Такі списки мають оновлюватися щороку, деякі рослини додавати, а якісь прибирати, і робити це треба спільно з науковцями. Певні види взагалі не досліджені, тож це треба теж робити. Ці кроки прописані в стратегії, треба її схвалити», — коментує Краснолуцький.

За кордоном

Інвазивні види — універсальна проблема для всіх континентів. Тільки для нашої природи небезпечні чужинці з-за океану, а наші — небезпечні для них. Кілька років тому в Орегоні в США озброєні протестувальники захопили урядову будівлю. Вони вимагали звільнити двох фермерів, яких кількома роками раніше засудили за підпал. Ті підпалили траву, щоб знищити інвазивні види рослин і захистити таким чином свою землю від лісових пожеж.

Фото: DPA

У ЄС складено список із 37 видів тварин і рослин, які визнані небажаними для території європейських країн. Крім того, в Європі та світі діють низка конвенцій — наприклад, Конвенція про біорізноманіття, Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі та інші. 

В Україні про те, що деякі рослини можуть бути небезпечними, заговорили лише в 2010 році. Тоді ухвалили закон «Про основні засади державної екологічної політики», в якому згадали біологічні інвазії в контексті збереження біорізноманіття. Проте Стратегію щодо інвазійних видів досі не прийняли, а отже, не йдеться і про контроль.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій