Новий порядок взяття на військовий облік. Розбираємося, що змінилося (спойлер: насправді небагато)

З 5 січня в Україні набув чинності новий порядок взяття на військовий облік. Він несуттєво відрізняється від попереднього, але має кілька важливих змін. Зокрема, стосовно обліку жінок та перебування військовозобовʼязаних українців за кордоном. Журналістка Заборони Анастасія Оприщенко разом з експертами розбирається, що передбачає новий порядок, хто відповідатиме за нього в Україні й за її межами та чи буде покарання, якщо його проігнорувати. 

З початку 2023 року в Україні почав діяти новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затверджений постановою № 1487. Порівняно з попереднім порядком, датованим 2021 роком, новий документ має низку важливих змін:

• заклади освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною чи фармацевтичною спеціальністю, мають поставити таких жінок на облік;
• військовий облік передбачений з 16 років, а не 17, як було раніше;
• на роботу та навчання прийматимуть тільки з документами про взяття на облік;
• на військовий облік можна буде стати і за кордоном.

Заборона поспілкувалася з керівницею аналітико-адвокаційного центру ГО «Юридична сотня» Марією Звягінцевою та юристкою-аналітикинею тієї ж організації Вікторією-Наталією Фацієвич і детальніше пояснює, що означатимуть нові зміни в порядку.

Якщо людина стала на облік, її одразу заберуть в армію? Облік вплине на мобілізацію?

Ні. Воєнний стан передбачає загальну мобілізацію військовозобов’язаних до лав ЗСУ, тому будь-який громадянин України, незалежно від того, до якої черги мобілізації він належить, може отримати повістку — її можуть вручити навіть у громадських місцях. Але повістка не означає, що вас негайно відправлять у зону бойових дій — її можуть видати, щоби військовозобов’язаний став на облік.

На думку експертів ГО «Юридична сотня», з якими поговорила Заборона, впорядкований і актуальний військовий облік насамперед сприятиме належному врученню повісток, адже за останній час в Україні було чимало випадків, коли повістки хаотично роздавали в публічних місцях. Натомість інтенсивність процесу мобілізації залежатиме від потреб силових відомств.

Хто має проводити військовий облік в Україні?

Організація військового обліку покладається на територіальні центри комплектування й соцпідтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки, виконавчі органи місцевих, селищних та сільських рад. Також обліком мають опікуватися відповідні керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Відповідати за це мають працівники служби управління персоналом. Якщо такої служби у штаті немає, обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників на підприємстві: кадровик, бухгалтер, іноді секретар тощо.

Роботодавці відповідають за повноту і правильність військового обліку на підприємствах і мають перевіряти стан військово-облікових документів нового працівника. Відповідальність за порушення чинного законодавства лягає так само на них.

Якщо роботодавець візьме на роботу людину без військово-облікових документів, то йому загрожує адміністративна відповідальність: від 3400 до 5100 гривень штрафу за перше таке правопорушення і від 5100 до 8500 гривень за друге протягом року або ж вчинене в особливий період (під час воєнного стану).

У випадку з військовозобов’язаними невиконання обов’язку щодо поставлення на військовий облік вважається адміністративним порушенням (штраф від 850 до 1700 гривень). Ухилення призовника, військовозобов’язаного чи резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідальними службами, призводить до кримінальної відповідальності (штраф від 5100 до 8500 гривень або виправні роботи на строк до одного року).

Водночас про ФОПів у новому порядку нічого не зазначено.

Чи існують відстрочки від обліку та чи можна з нього знятися?

Законодавство чітко визначає перелік категорій, які мають право на відстрочку. Це люди з інвалідністю, багатодітні батьки, близькі родичі людей з інвалідністю.

Проте скористатися правом на відстрочку непросто. Відповідальні за військовий облік органи зацікавлені в тому, щоби призвати необхідну кількість військовозобов’язаних, а не шукати причини для їхньої відстрочки. Тому, якщо ви хочете скористатися своїм правом на відстрочку, треба ще довести, що ви це право маєте.

Ще одна підстава для відстрочки — це бронювання працівників роботодавцем. Воно може тривати певний період, після закінчення якого може бути продовженим. Доки працівник вважається заброньованим, його не можна призвати на службу.

Для зняття з військового обліку призовникам потрібно особисто з’явитися в районний військовий комісаріат і подати відповідну письмову заяву. Право знятися з військового обліку мають особи:

• які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
• які вибувають на строк понад три місяці за межі України;
• які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов’язаних;
• які здобули військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
• які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону «Про альтернативну (невійськову) службу».

Як змінився військовий облік жінок? 

Під час воєнного стану жінки в Україні не підлягають обов’язковій мобілізації, проте жінки споріднених з військовими професій мають обов’язково стати на облік починаючи з 1 жовтня 2022 року. 

Заклади освіти з медичним і фармацевтичним профілем мають за два місяці до закінчення навчання подавати списки своїх студенток до територіальних центрів комплектування (ТЦК) та соціальної підтримки (СП). Ці списки — підстава для оформлення тимчасових посвідчень про поставлення на облік, після отримання яких жінки мають протягом тижня зʼявитися до ТЦК та СП за місцем проживання для взяття на військовий облік.

На цьому етапі визначають їхню придатність до військової служби (зокрема через медичний огляд), а пізніше видають відповідний військово-обліковий документ.

Жінки з медичною та фармацевтичною освітою, яких не взяли на облік до кінця 2022 року, мають право влаштовуватися на роботу без військово-облікових документів до кінця 2026 року. Проте роботодавці мають повідомити про таких жінок ТЦК та СП.

Можливість працювати та вчитися для військовозобов’язаних

Згідно з новою постановою, військовозобов’язані можуть навчатися чи влаштовуватися на роботу лише за умови належного військового обліку.

Як пояснюють експертки з ГО «Юридична сотня», у пункті 34 нового порядку прямо вказано, що військовозобов’язаний, призовник чи резервіст може влаштуватися на роботу або вступити до закладу освіти лише після взяття його на військовий облік у районних чи міських ТЦК та СП, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки. Адже роботодавці й керівники освітніх закладів мають перевіряти військово-облікові документи під час прийняття на роботу й навчання відповідно. Проте, підкреслюють юристки, такі ж правила були визначені й у старому порядку.

Безперечно, особи, які протиправно бажають ухилитися від військового обліку, можуть не влаштовуватися на роботу офіційно або не звертатися до центру зайнятості. Проте експертки з ГО «Юридична сотня» наголошують, що військовий облік передбачає взаємодію кількох державних реєстрів (зокрема ТЦК та СП, СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки), а також медичних установ, судів тощо. Тому є імовірність, що така особа лише нашкодить собі в працевлаштуванні.

Облік військовозобов’язаних за кордоном та «сприяння поверненню»: що відомо?

За ведення військового обліку за межами України відтепер відповідають українські закордонні дипломатичні установи. При цьому на такий облік українці можуть стати лише добровільно.

Якщо призовники, військовозобов’язані та резервісти виїжджають за кордон менш ніж на три місяці, зніматися з військового обліку в Україні їм не треба. Якщо більше ніж на три місяці — потрібно особисто прийти до ТЦК з документами, що підтверджують виїзд за кордон, і стати на військовий облік у закордонній дипломатичній установі України.

Перебування на консульському обліку можливе лише в одній країні й протягом року (однак цей строк можна продовжити). 

Закордонні дипломатичні установи України мають:

• повідомляти громадян, які перебувають на обліку, досягли призовного віку та не мають відстрочки, про початок чергового призову на строкову військову службу в Україні;
• сприяти поверненню військовозобов’язаних та резервістів до України в разі проведення мобілізації та у воєнний час;
• протягом семи днів повідомляти ТЦК про взяття призовників, військовозобов’язаних та резервістів на консульський облік, а також про їхнє зняття.

Прописана в постанові процедура «сприяння поверненню» не має чіткого механізму. Стандартними формами міжнародної співпраці держав є екстрадиція або депортація, однак громадяни України, що виїхали за кордон під час війни, — переважно біженці. Крім цього, депортація не належить до компетенції дипломатичних установ і може відбуватися тільки за рішенням суду іноземної держави.

Покарання громадян, які не стали на облік за кордоном, малоймовірне, адже відповідні постанови ухвалюють керівники територіальних військкоматів в Україні. Тому єдиний варіант отримати покарання — це повернутися в Україну. Однак жодної мови про покарання для людей, що не стали на консульський облік за кордоном, у новій постанові немає.